Рішення

від 14.09.2018 по справі 910/7153/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2018Справа № 910/7153/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд" Простягнення 236 073,56 грн та зобов'язання повернути майно

Представники сторін:

від позивача: Попов В.В.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд" про стягнення 110 784,00 грн орендної плати, 13 677,50 грн неустойки, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди № АИ0103 від 21.03.2017, а також іх вимогою вилучити у відповідача та передати позивачу 40 футовий рефконтейнер GWLU6172335.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди № АИ0103 від 21.03.2017 в частині здійснення орендних платежів, а також повернення орендованого майна.

Ухвалою суду від 14.06.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7153/18, призначено її до розгляду на 06.07.2018, запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.06.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03115, м. Київ, вул. просп. Перемоги, 91.

Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу суду із відміткою поштової установи, що зазначене товариство за даною адресою не значиться.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому відділенні відмітки про те, що адресата не знайдено, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.06.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

06.07.2018 в судовому засіданні позивачем подано заяву про виправлення описки в позовній заяві щодо зазначення дати, станом на яку здійснено розрахунок заборгованості по орендній платі, а саме виправити з 01.05.2017 на 30.04.2018.

В даному судовому засіданні судом відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2018.

23.07.2018 від позивача надійшла до суду заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 5 744,55 грн. орендної плати, 2 101,72 грн. пені за несплату орендної плати, 230 329,10 грн. неустойки за несвоєчасне повернення контейнеру, судовий збір у розмірі 5 335,00 грн. та вилучити у відповідача та передати позивачу 40 футовий рефконтейнер № GWLU 6173225.

30.07.2018 в судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

В даному судовому засіданні судом розглянуто та частково задоволено подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, з огляду на наступне.

В вищезазначеній заяві позивач зменшує розмір заявленої до стягнення орендної плати з 110 784,00 грн. до 5 744,55 грн. та збільшує розмір нарахованої неустойки з 13 677,50 грн. до 230 329,10 грн. Одночасно, позивачем заявлено додатково із цими позовними вимогами, ще одну вимогу щодо стягнення 2 101,72 грн. пені за несплату орендної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом із тим, згідно п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Оскільки позивачем, в заяві про збільшення позовних вимог заявлено додаткову вимогу, заявлена додаткова вимога про стягнення нарахованої пені за несплату орендної плати у сумі 2 101,72 грн., то фактично позивачем подано ще один позов в даному провадженні, що суперечить чинному законодавству України, а тому заява про збільшення позовних вимог судом приймається щодо заявлених вимог про стягнення 5 744,55 грн. орендної плати та 230 329,10 грн. неустойки за несвоєчасне повернення контейнеру. В іншій частині зазначена заява судом не приймається.

В судовому засіданні 30.07.2018 судом вирішено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи № 910/7153/18 по суті на 29.08.2018.

20.08.2018 та 28.08.2018 від позивача до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Судове засідання, призначене на 29.08.2018 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Спичака О.М. 29.08.2018 на лікарняному.

У хвалою суду від 03.09.2018 справу призначено до розгляду на 14.09.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2018 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

14.09.2018 в судове засідання представник відповідача не заявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 14.09.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд" (орендар, відповідач) укладено договір оренди майна № АИ0103 (договір), відповідно до п. п. 1.1. та 1.2 якого, орендодавець надає орендарю в тимчасове володіння та користування майно, а орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату та по закінченні строку дії договору повернути йому зазначене майно або викупити його. Майно, яке є предметом даного договору(об'єкт оренди) є 3 (три) 40ка футових рефрижераторних контейнера стандарту ISO.

За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд" свої обов'язки щодо оплати орендної плати не виконало, у зв'язку із чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за договором у сумі 5 744,55 грн. Враховуючи наявне прострочення відповідачем оплати більше ніж 30 календарних днів позивач вважає, що договір припинив свою дію.

У зв'язку із вищенаведеним Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" звернулось до відповідача із вимогою про повернення контейнера та сплату заборгованості.

В свою чергу відповідач контейнер не повернув, наявну заборгованість не сплатив.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності позивачем було подано позовну заяву до господарського суду із вимогами до відповідача щодо стягнення з останнього 5 744,55 грн. орендної плати, 230 329,10 грн. неустойки за несвоєчасне повернення контейнеру та повернення позивачу 40 футового рефконтейнер № GWLU 6173225(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В свою чергу, відповідач, у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, у судові засіданні не з'явився, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 21.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд" (орендар, відповідач) укладено договір оренди майна № АИ0103 (договір), відповідно до п. п. 1.1. та 1.2 якого, орендодавець надає орендарю в тимчасове володіння та користування майно, а орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату та по закінченні строку дії договору повернути йому зазначене майно або викупити його. Майно, яке є предметом даного договору(об'єкт оренди) є 3 (три) 40ка футових рефрижераторних контейнера стандарту ISO.

Відповідно до п. 2.1 договору, за користування зазначеним в п. 1.2 даного договору майном орендар сплачує орендодавцю плату, виходячи із наступних ставок за кожний календарний місяць оренди одного контейнера: вартість оренди контейнера в місяць, грн. з ПДВ за одну одиницю складає 8 480,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору, орендар сплачує вартість наступного місяця оренди шляхом авансового платежу до 01 числа місяця оренди.

Початковий строк оренди визначається з квітня 2017 по квітень 2018 включно (точна дата початку оренди відповідно до підписного сторонами акта прийому-передачі). Орендна плата нараховується з моменту підписання актів приймання-передачі(п. п. 5.1, 5.4 договору).

Пунктом 8 договору сторони визначили випадки в яких договір припиняє свою дію, зокрема, окрім інших, у разі затримки орендатором оплати орендної плати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів. При цьому договір автоматично припиняє свою дії на третій банківський день по закінченні зазначених 30(тридцяти) календарних днів.

Відповідно до п.п. 4.2.7 договору, у випадку припинення дії договору орендар повинен повернути майно орендодавцю у належному стані із зазначеними маркеровками, логотипами та/або назви компанії орендаря, якщо такі здійснювались на підставі п. 4.1.4 або на протязі 10(десяти) днів до закінчення строку оренди відповідно до п. 5.1, повідомити про своє бажання викупити майно.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди майна № АИ0103 від 21.03.2017, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що 13.04.2017 орендодавець передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд" в оренду об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 13.04.2017, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (копія акту наявна у матеріалах справи).

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору, за користування зазначеним в п. 1.2 даного договору майном орендар сплачує орендодавцю плату, виходячи із наступних ставок за кожний календарний місяць оренди одного контейнера: вартість оренди контейнера в місяць, грн. з ПДВ за одну одиницю складає 8 480,00 грн.

Згідно з 3.2 договору, орендар сплачує вартість наступного місяця оренди шляхом авансового платежу до 01 числа місяця оренди.

Початковий строк оренди визначається з квітня 2017 по квітень 2018 включно (точна дата початку оренди відповідно до підписного сторонами акта прийому-передачі). Орендна плата нараховується з моменту підписання актів приймання-передачі(п. п. 5.1, 5.4 договору).

Враховуючи умови договору, визначені сторонами, суд зазначає, що орендна плата за користування об'єктом оренди за квітень 2017 року мала бути сплачена відповідачем до 01 квітня 2017 року.

В свою чергу відповідач, свої зобов'язання щодо оплати орендної плати за зазначений період, не виконав, що не було спростовано останнім належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за вказаний період.

Відповідно до п. 8 договору, у разі затримки орендатором оплати орендної плати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів договір припиняє свою дію. При цьому договір автоматично припиняє свою дії на третій банківський день по закінченні зазначених 30(тридцяти) календарних днів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір оренди майна № АИ0103 від 21.03.2017 припинив свою дію 04.05.2017, у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань в частині здійснення сплати орендної плати більше ніж на 30 календарних днів.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору оренди, а також враховуючи дату передачі позивачем відповідачу об'єкта оренди(13.04.2017) та дату припинення дії договору (04.05.2017), суд дійшов висновку, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в рамках дії договору по орендній платі за період з 23.04.2017 по 04.05.2017 у сумі 5 744,55 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми орендної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 5 744,55 грн.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.п. 4.2.7 договору, у випадку припинення дії договору орендар повинен повернути майно орендодавцю у належному стані із зазначеними маркеровками, логотипами та/або назви компанії орендаря, якщо такі здійснювались на підставі п. 4.1.4 або на протязі 10(десяти) днів до закінчення строку оренди відповідно до п. 5.1, повідомити про своє бажання викупити майно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для користування відповідачем об'єктом оренди після 14.05.2017, оскільки договір оренди майна № АИ0103 від 21.03.2017 припинив свою дію.

Одночасно, щодо заявленої позивачем вимоги про вилучення у відповідача та передачу позивачу 40-ка футового рефрижераторного контейнера, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, зійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, враховуючи те, що визначений позивачем спосіб захисту не передачений нормами ГПК України, а також не є ефективним у розумінні норм чинного законодавства України, господарський суд вважає за доцільне визначити інший спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Фуд повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Зелений Шлях 40 футовий рефрижераторний контейнер № GWLU 6173225.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої неустойки суд зазначає наступне.

Враховуючи встановлену судом дату припинення дії договору - 04.05.2017, а також умови вищенаведеного пункту договору, відповідач повинен був повернути позивачу об'єкт оренди - 40ка футовий рефрижераторний контейнер 2002 року випуску № GWLU 6173225 по 14.05.2017 включно.

Відповідно до п. 2.1 договору, за користування зазначеним в п. 1.2 даного договору майном орендар сплачує орендодавцю плату, виходячи із наступних ставок за кожний календарний місяць оренди одного контейнера: вартість оренди контейнера в місяць, грн. з ПДВ за одну одиницю складає 8 480,00 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що орендна плата в день складає 8 480,00/31=273,55 грн.; період прострочення повернення об'єкту оренди становить з 15.05.2017 по 09.07.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач за прострочення строків повернення об'єкту оренди - 40ка футового рефрижераторного контейнера 2002 року випуску № GWLU 6173225, керуючись положеннями ст. 785 ЦК України, нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 230 329, 10 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованої неустойки, з урахуванням встановленої суми прострочення орендної плати, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню повністю у сумі 230 329,10 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Фуд (місцезнаходження: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 91, код ЄДРПОУ 40924882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зелений Шлях (місцезнаходження: 65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушкова, 29, кабінет 201, код ЄДРПОУ 39348569) 5 744, 55 грн орендної плати, 230 329,10 грн неустойки та судовий збір у розмірі 5 303,10 грн.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Фуд (місцезнаходження: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 91, код ЄДРПОУ 40924882) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Зелений Шлях (місцезнаходження: 65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушкова, 29, кабінет 201, код ЄДРПОУ 39348569) 40 футовий рефрижераторний контейнер № GWLU 6173225.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч.1 ст. 256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено

24.09.2018

Суддя Спичак О.М.