Рішення

від 13.09.2018 по справі 911/1119/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. Справа № 911/1119/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Чикириса Юрія Олександровича

(адреса: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

до Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області

(адреса 09413, Київська обл., с.Торчиця, вул. Шкільна, 1, код 04360882)

про визнання права власності на земельну ділянку

за участюпредставників:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Чикирис Юрій Олександрович звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 2,7015 га кадастровий номер 3224287200:02:001:0702 на якій знаходиться нежитлова будівля літ. А , загальною площею 457,3 кв.м. за адресою: Київська обл., Ставищенський р-н, с. Торчиця, вул. Хліборобська, буд. 62 А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.07.2017 між Селянським фермерським господарством Золота Нива та Чикирис Ю.О. було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до якої Чикирис Ю.О. набув право власності на нерухоме майно.

Позивач вважає, що оскільки він правомірно набув права власності на нерухоме майно, то він вважається такою особою, що набула права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3224287200:02:001:0702, на підставі ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України.

Позивач зазначає, що він звернувся до Торчицької сільської ради з листом, щодо надання земельної ділянки у власність, на що було отримано відповідь про відмову та пропозицію звернутися до суду для вирішення даного питання.

За таких обставин позивач вважає, що за ним має бути визнано право власності за спірною земельною ділянкою, яке автоматично виникло внаслідок придбання нерухомого придбання нерухомого майна, розміщеного на цій земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.07.2018.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №911/1119/18, призначено розгляд справи по суті на 13.09.2018.

Позивач та відповідач в судове засідання 13.09.2018 не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017 між Селянським фермерським господарством Золота Нива (продавець) та Чикирис Ю.О. (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив належну продавцю нежитлову будівлю літ. А , загальною площею 457,3 кв.м., що розташована в селі Торчиця Ставищенського району Київської області по вул. Хліборобська за номером 62а. Нежитлова будівля, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі договору міни, посвідченого Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 17.06.2011 за реєстром №1626. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності продавця зареєстровано за номером 21437760, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1303243232242. Нежитлова будівля, що відчужується за цим договором, знаходиться у стані, який є повністю придатний для використання її за цільовим призначенням. Прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був проінформований покупець, немає. Відчужувана нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці розміром 0,0619 га, кадастровий номер 3224287200:02:001:0027, яка надана продавцю, в користування (п.п. 1.1.-1.4. договору).

25.07.2017 право власності позивача на зазначене нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 1303243232242, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2017 №92810863.

Позивач зазначає, що загальна площа нежитлових приміщень відповідно до технічних паспортів складає 457,3 кв.м., відповідно до земельних норм для обслуговування цієї будівлі необхідна земельна ділянка площею 2,7015 га. Земельна ділянка відповідно до кадастрового плану виділена в натурі, встановлені межі, інтереси сусідів та інших осіб не зачіпає. Земельній ділянці відповідно до витягу з Держгеокадастру присвоєний кадастровий номер 3224287200:02:001:0702.

Позивач звернувся із заявою від 11.05.2018 до Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, в якій просив передати у власність земельну ділянку площею 2,7015 га для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою Київська обл., Ставищенський район, село Торчиця, вул. Хліборобська, 62А цільове використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 16.05.2018 №189 Торчицька сільська рада повідомила, що не може прийняти рішення про передачу у власність земельну ділянку кадастровий номер 3224287200:02:001:0702, оскільки до компетенції сільської ради не входить розпоряджання землями колективної форми власності. Зазначила, що на земельній ділянці, на якій розміщено дане майно, було видано державний акт на право колективної власності для сільськогосподарського виробництва. Вказане майно, яке знаходиться за адресою вул. Хліборобська, 62А с. Торчиця, як цілісний майновий комплекс належало КСП Переможець . Майно розпаювали і в подальшому СФГ Золота Нива придбало дану будівлю. Порадила звернутися до суду для оформлення права власності на земельну ділянку.

У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 2,7015 га кадастровий номер 3224287200:02:001:0702 на якій знаходиться нежитлова будівля літ. А , загальною площею 457,3 кв.м. за адресою Київська обл., Святошинський р-н, с. Торчиця, вул. Хліборобська, буд. 62а.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Позивач вважає, що відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України він набув права власності на земельну ділянку площею 2,7015 га кадастровий номер 3224287200:02:001:0702 внаслідок набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положеннями п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз'яснено, що за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку.

Суд, дослідивши договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.07.2017, встановив, що придбана позивачем нежитлова будівля літ. А , загальною площею 457,3 кв.м, розміщена на земельній ділянці площею 0,0619 га, кадастровий номер 3224287200:02:001:0027 , що свідчить про неможливість застосування до спірної земельної ділянки площею 2,7015 га, кадастровий номер 3224287200:02:001:0702 , норм ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки придбане позивачем нерухоме майно не розміщено на спірній земельній ділянці.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (з даними форми 6-зем), наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області Міжрайонне управління у Ставищенському та Таращанському районах, земельна ділянка кадастровий номер 3224287200:02:001:0702 загальною площею 2,7015 га розташована за межами населеного пункту с. Торчиця на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області відведена за рахунок земель колективної власності КСП Переможець , згідно державного акту на право колективної власності серія КВ №018 від 06.06.1995, відноситься до земель колективної власності: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, рядок - 94, вид угідь - сільськогосподарські землі, не с/г угіддя, у тому числі: під господарськими будівлями і дворами графа - 12 (копія довідки наявна в матеріалах справи).

З листа голови Торчицької сільської ради від 16.05.2018 №189 вбачається, що на земельній ділянці кадастровий номер 3224287200:02:001:0702, на якій розміщено нерухоме майно, було видано державний акт на право колективної власності для сільськогосподарського виробництва. Вказане майно, яке знаходиться за адресою вул. Хліборобська, 62А с. Торчиця, як цілісний майновий комплекс належало КСП Переможець . Майно розпаювали і в подальшому СФГ Золота Нива придбало дану будівлю.

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.03.2018 №НВ-3211302852018, земельна ділянка площею 2,7015 кадастровий номер 3224287200:02:001:0702 належить до приватної форми власності.

За таких обставин, оскільки спірна земельна ділянка кадастровий номер 3224287200:02:001:0702, загальною площею 2,7015 га, яка розташована на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, не перебуває у власності Торчицької сільської ради, суд дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом про визнання права власності на зазначену земельну ділянку до неналежного відповідача, який не порушує і не оспорює прав позивача на вказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 13.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 24.09.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційнаскаргаможе бути подана протягомдвадцятиднів з дня складенняповного тексту рішеннявідповідно до ст. ст. 240-241 Господарськогопроцесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак