Окрема думка

від 25.09.2018 по справі 911/1886/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ОКРЕМА ДУМКА

судді Господарського суду міста Києва

Якименка М.М.

м. Київ

25.09.2018Справа № 911/1886/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 911/1886/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтир плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

11 вересня 2018 року колегію суддів у складі суду: головуючий суддя - Васильченко Т.В., судді: Картавцева Ю.В. та Якименко М.М., розглянуто скаргу стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 49594074 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 року у справі № 911/1886/14, відповідно до змісту якої скаржник (стягувач) просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.05.2018 у виконавчому провадженні № 49594074, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною;

- зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання наказу про примусове виконання рішення від 10.11.2014 року, виданого Господарським судом міста Києва 28.11.2014 року у справі № 911/1886/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтир плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За результатом обговорення підстав для задоволення поданої стягувачем скарги, більшістю голосів суддів було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні вказаної скарги.

Приписами ч. 3 ст. 34 ГПК України передбачено право судді на письмове викладення своєї окремої думки: "суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення".

Враховуючи незгоду з прийнятим більшістю складу колегії суддів рішенням по вказаній вище скарзі, керуючись ч. 3 ст. 34 ГПК України та дослідивши матеріали скарги ТОВ ФК Ідеа Капітал на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 року у справі № 922/5614/15 (наказ від 28.11.2014 року), суддя Господарського суду міста Києва Якименко М.М. вважає за необхідне викласти свою окрему думку стосовно обґрунтованості та підставності заявленої скарги, через що вказана скарга на дії органу Державної виконавчої служби підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скарга стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" обґрунтована тим, що перші, другі та треті електронні торги щодо продажу арештованого майна, яке належить боржнику - ТОВ "Орієнтир Плюс" та перебуває в іпотеці ТОВ ФК "Ідеа Капітал", були проведені з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" та Порядку реалізації арештованого майна. Зокрема, іпотекодержателя не було у законодавчо визначений строк повідомлено про день та час проведення торгів, а також організатором електронних торгів не було дотримано процедури передання майна на реалізацію та проведення повторних електронних торгів, які мали місце внаслідок відсутності на попередніх торгах допущених учасників. Крім того, скаржник вказує на порушення державним виконавцем порядку здійснення виконавчого провадження в частині об'єктивності та розумності строків виконавчого провадження, оскільки виконавець тривалий час затягував виконавче провадження по виконанню наказу суду від 28.11.2014 року.

Як вбачається з матеріалів скарги та наданих відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріалів виконавчого провадження № 49594074, 04.12.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49594074 із виконання наказу № 911/1886/14, виданого 28.11.2014 року Господарським судом міста Києва щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 06.05.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрованим в реєстрі за №3453. Боржнику надано 7-денний строк для добровільного виконання рішення суду.

09.02.2016 року, в межах виконавчого провадження № 49594074, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

30.08.2017 року, в межах виконавчого провадження № 49594074, державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

В подальшому у процесі здійснення виконавчого провадження № 49594074 предмет іпотеки 07.09.2017 року передано до Системи електронних торгів арештованим майном (далі - СЕТАМ) для подальшої реалізації шляхом проведення електронних торгів на підставі Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних заявок до ДП "СЕТАМ" на реалізацію арештованого майна №№ 49594074-1, 49594074-2, 49594074-3, 49594074-4.

Так, інформація про проведення електронних торгів (перших) за лотами №№ 239940, 239960, 239961, 239962 була опублікована на веб-сайті ДП СЕТАМ 20 вересня 2017 року. Проте, про день, час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна ТОВ ФК Ідеа Капітал було повідомлено листами ДП СЕТАМ від 27.09.2017 року, які подані до пересилання згідно відбитку поштового штемпеля 05.10.2017 року.

20.10.2017 року ДП СЕТАМ було проведено перші електронні торги з реалізації предмета іпотеки лоти №№ 239940, 239960, 239961, 239962, за початковою ціною, визначеною в рішенні суду. Але торги не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, про що системою було сформовано відповідні протоколи №№292041, 292044, 292045, 292050 від 20.10.2017 року.

На наступну реалізацію майно було виставлено 01 листопада 2017 року за лотами №№ 247006, 247010, 247013, 247015, про що було зроблено відповідне повідомлення на веб-сайті ДП СЕТАМ . Проте, про день, час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна ТОВ ФК Ідеа Капітал було повідомлено листами ДП СЕТАМ від 08.11.2017 року, які подані до пересилання згідно відбитку поштового штемпеля 16.11.2017 року.

01.12.2017 року ДП СЕТАМ було проведено другі електронні торги з реалізації предмета іпотеки лоти №№ 247006, 247010, 247013, 247015. Але торги також не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, про що системою було сформовано протоколи №№300552, 300553, 300554, 300555 від 01.12.2017 року.

На наступну реалізацію майно було виставлено 01 грудня 2018 року за лотами №№254436, 254434, 254433, 254438, стартова ціна лоту №254436 становила 2 779 455,00 грн., лоту №254434 - 6 833680,00 грн., №254433 - 5 250 945,00 грн. та лоту №254438 - 2779455,00 грн., про що було зроблено відповідне повідомлення на веб-сайті ДП СЕТАМ . Проте, про день та час проведення електронних торгів та початкову ціну продажу майна ТОВ ФК Ідеа Капітал було повідомлено листами ДП СЕТАМ від 13.12.2017 року, які подані до пересилання згідно відбитку поштового штемпеля 22.12.2017 року.

11.01.2018 року ДП СЕТАМ було проведено треті електронні торги з реалізації предмета іпотеки лоти №№ 254436, 254434, 254433, 254438. Але ці торги також не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, про що системою було сформовано протоколи №№310626, 310625, 310624 та 310627 від 11.01.2018 року.

Оскільки треті електронні торги з реалізації предмета іпотеки не відбулись, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанська А.Л. 14.02.2018 року на підставі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" звернулась до ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" листом №20.1/49594074/3 з пропозицією щодо залишення ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" за собою нереалізованого майна боржника. Вказаний лист скаржником (стягувачем) отримано 26.02.2018 року, що сторонами не заперечувалось.

Натомість, у відповідь на повідомлення державного виконавця від 14.02.2018 року щодо вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна у виконавчому провадженні № 49594074, ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" звернулось до ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з листом № 13 від 06.03.2018, в якому просило забезпечити проведення повторної реалізації арештованого майна боржника в рамках виконавчого провадження № 49594074, посилаючись при цьому на порушення порядку продажу арештованого майна.

Листом №20.1/7660-33-18/49594074/3 від 04.04.2018 ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал", що Законом України Про виконавче провадження не передбачено процедури повторної реалізації арештованого майна боржника, після того як троє торгів не відбулись, та повторно повідомлено про право стягувача залишити за собою нереалізоване майно боржника.

29.05.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП №49594074 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв'язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення за відсутності іншого майно, на яке можливо звернути стягнення. Отже, оскарження саме вказаної постанови від 29.05.2018 року є предметом даної скарги.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби, суд послався на статтю 49 Закону України "Про іпотеку", зазначаючи при цьому, що вказана норма не встановлює будь-яких інших дій, в тому числі направлення виконавцем, іншими особами, повідомлення іпотекодержателям про оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулись, ні після перших, ні після других, ні після третіх прилюдних торгів, а встановлює право іпотекодержателя протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулись, скористатися правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

При цьому оскільки оскільки протягом встановленого ст. 49 Закону України "Про іпотеку" терміну іпотекодержатель не використав своє право залишити за собою майно боржника, то дії державної виконавчої служби щодо винесення постанови від 29.05.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП №49594074, відповідають приписам ст.ст. 37, 51, 61 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 39, 41, 49 Закону України "Про іпотеку" та Розділу VII Порядку реалізації арештованого майна.

З наведеним висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб (далі - рішення)) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року (який набрав чинності 05.10.2016 року) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

У відповідності до ч. 7 ст. 56 зазначеного Закону вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Як унормовано приписами частини першої ст. 61 вказаного Закону, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (частина 2 вказаної статті), зокрема, Порядком.

Відповідно до частин п'ятої - дев'ятої ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Відповідно до пункту 3 частини першої, частин четвертої та п'ятої статті 37 вказаного Закону виконавче провадження припиняється, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Про повернення стягувачу виконавчого документа виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Водночас, відповідно до частини сьомої ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .

Згідно з приписами ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

У відповідності до ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

В свою чергу ані норми Закону України "Про виконавче провадження", ані норми Закону України "Про іпотеку" не містять застереження про те, що приписи статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають застосуванню у випадку, коли Законом України "Про іпотеку" передбачено інше.

Таким чином, з огляду на те, що згідно з приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, норми Закону України "Про іпотеку" при реалізації предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду підлягають застосуванню у сукупності з приписами Закону України "Про виконавче провадження" у межах процедури виконавчого провадження.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 43 Закону України Про іпотеку організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Аналогічні норми викладені в п. 2 розділу VII Положення.

Проте, як вбачається з наданих сторонами доказів, при проведенні перших, других та третіх електронних торгів з реалізації арештованого майна повідомлення про день, час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу було здійснено з порушенням законодавчо визначених строків такого повідомлення.

Також відповідно до п. 1 Розділу IX Порядку організатор після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого та другого цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

Як встановлено судом, протоколи електронних торгів перших та других електронних торгів, які визнані такими, що не відбулись, були сформовані та підписані в день проведення таких торгів, тобто 20.10.2017 року та 01.12.2017 року, натомість майно на наступну реалізацію було виставлено 01 листопада 2017 року та 12 грудня 2017 року відповідно, про що було зроблено відповідне повідомлення на веб-сайті ДП СЕТАМ , та не відповідає зазначеним нормам Положення.

Окрім того, під час призначення перших, других та третіх торгів були допущені порушення приписів ч. 2 ст. 49 Закону України Про іпотеку щодо проведення кожних наступних торгів в разі оголошення попередніх такими, що не відбулися, протягом одного місяця з дня проведення останніх.

Враховуючи викладене, оскільки всі етапи реалізації майна, що перебуває в іпотеці ТОВ ФК Ідеа Капітал були проведені з порушенням законодавства України, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" та Порядку реалізації арештованого майна, суддя судової колегії Якименко М.М. дійшов висновку про неправомірність винесення державним виконавцем постанови від 29.05.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 49594074 та відповідно, наявність підстав для задоволення скарги.

При цьому в силу приписів ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010).

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню, не погоджуючись з рішенням більшості судової колегії, автор окремої думки приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги та, відповідно, наявність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 49594074 з примусового виконання наказу Господарського суду від 28.11.2014 року у справі № 911/1886/14 щодо повернення виконавчого документу стягувачу постановою від 29.05.2018 року, яка, відповідно, підлягає скасуванню.

Суддя Господарського суду міста Києва "25" вересня 2018 рокуМ.М.Якименко