Рішення

від 24.09.2018 по справі 916/1467/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р.м. Одеса

Справа № 916/1467/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Науково-виробничого підприємства ,,ЛЮКС-Х” (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” про стягнення 13964,91 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1467/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 13.08.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 р. відкладено розгляд справи на 29.08.2018 р., від 29.08.2018 р. – на 17.09.2018 р.

Позивач повідомлений про час і місце проведення судових засідань, в т.ч. того, в якому підписано вступну та резолютивну частини рішення, що підтверджується письмовою заявою від 10.09.2018 р. про розгляд справи за відсутності його представника. Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відміткою поштової установи про те, що завод (підприємство) зачинено. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 17.09.2018 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Науково-виробниче підприємство ,,ЛЮКС-Х” (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі – НВП ,,ЛЮКС-Х” (ТОВ)) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” (далі – ТОВ ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ”) про стягнення заборгованості у розмірі 13964,91 грн, з яких: 7477,58 грн основного боргу, 1114,73 грн інфляційних нарахувань, 292,60 грн 3% річних, 5080,00 грн пені, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору поставки товару від 25.09.2014 р. № 04/14 С в частині оплати за товар, поставка якого підтверджується видатковими накладними від 19.04.2017 р. № О-19/04-02 на суму 5002,92 грн та від 23.02.2017 р. № О-23/02-01 на суму 2474,10 грн (вказані видаткові накладні не оплачено повністю), а також від 22.11.2016 р. № О-22/11-07 на суму 4862,16 грн (вказана видаткова накладна не оплачена в розмірі 0,56 грн). Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову в розмірі 1762,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, НВП ,,ЛЮКС-Х” (ТОВ) посилається на приписи ст.ст.216,222 ГК України, ст.ст.625,655,692,712 ЦК України, названі вище договір, видаткові накладні, банківські виписки по рахунку позивача тощо.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав та жодного разу з невідомих причин не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача, викладених в позовній заяві, фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

25.09.2014 р. між НВП ,,ЛЮКС-Х” (ТОВ) (Постачальник) та ТОВ ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” (Покупець) укладено договір поставки товару № 04/14 С (Договір), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1 Договору).

Поставка товару за цим Договором здійснюється по заявці Покупця, яку він направляє Постачальникові поштовим відправленням, факсимільним зв'язком, телеграмою з повідомленням про вручення тощо (п.2.1 Договору).

Перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент передачі товару Покупцю (п.2.5 Договору).

Покупець оплачує поставлений Постачальником товар, що є предметом поставки за цим Договором, за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до цього Договору (п.4.1 Договору).

Оплата товару в сумі, зазначеної у специфікації, проводиться наступним чином: форма розрахунків – безготівкова (п.5.1.1 Договору); вид розрахунків – грошові кошти (п.5.1.2 Договору); умови оплати за отриманий товар – передоплата 100% вартості товару (п.5.1.3 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.10.1 Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2014 р. включно. Строк дії Договору вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії Договору за 1 (один) календарний місяць до моменту закінчення строку дії Договору (п.10.2 Договору).

На виконання Договору Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято в т.ч. товар (клей ВАМ 1726) на загальну суму 12339,18 грн, що підтверджується видатковими накладними від 19.04.2017 р. № О-19/04-02 на суму 5002,92 грн, від 23.02.2017 р № О-23/02-01 на суму 2474,10 грн, від 22.11.2016 р. № О-22/11-07 на суму 4862,16 грн.

Договір, який згідно його п.10.2 продовжив строк дії на 2016-2017 рр., та видаткові накладні підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

Покупцем з метою оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 22.11.2016 р. № О-22/11-01, перераховано Постачальнику 23.02.2017 р. грошові кошти у розмірі 4862,16 грн, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача.

Неоплата ТОВ ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” решти вартості прийнятого товару спричинила звернення НВП ,,ЛЮКС-Х” (ТОВ) до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір поставки.

При цьому НВП ,,ЛЮКС-Х” (ТОВ) як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено клей ВАМ 1726 на загальну суму 12339,18 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу ТОВ ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору повністю оплатило лише вартість товару, отриманого за видатковою накладною від 22.11.2016 р. № О-22/11-01 на суму 4862,16 грн, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та умов п.5.1 Договору щодо повної передоплати строк виконання зобов'язання за видатковими накладними від 19.04.2017 р. № О-19/04-02 та від 23.02.2017 р. № О-23/02-01 на загальну суму 7477,02 грн також настав.

Приймаючи до уваги те, що НВП ,,ЛЮКС-Х” (ТОВ), вказавши в тексті позову на неоплату 0,56 грн за видатковою накладною від 22.11.2016 р. № О-22/11-01, не врахувало, що її оплачено 23.02.2017 р. у повному обсязі, вимога про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню в розмірі 7477,02 грн.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Покупець за цим Договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати товару Покупець сплачує пеню у розмірі 10,00 грн за кожен день прострочки (п.7.2 Договору).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

При цьому, яким би способом не визначався в Договорі розмір пені (в даному випадку згідно п.7.2 Договору 10,00 грн за кожен день прострочення), він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за угодою може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. по справі № 25/187.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” має сплатити:

-           951,89 грн пені, з яких: 632,15 грн нараховано на суму 5002,92 грн за період з 19.04.2017 р. по 18.10.2017 р. включно (позивач згідно ч.6 ст.232 ГК України помилково останнім днем прострочення вказує 16.07.2018 р.), 319,74 грн – на суму 2474,10 грн за період з 24.02.2017 р. по 23.08.2017 р. включно (позивач згідно ч.6 ст.232 ГК України помилково останнім днем прострочення вказує 16.07.2018 р.);

-           289,57 грн 3% річних, з яких: 186,27 грн нараховано на суму 5002,92 грн за період з 19.04.2017 р. по 15.07.2018 р. включно (453 дні), 103,30 грн – на суму 2474,10 грн за період з 23.02.2017 р. по 15.07.2018 р. включно (508 днів);

-           1056,20 грн інфляційних нарахувань, з яких: 655,85 грн нараховано на суму 5002,92 грн за період з 20.04.2017 р. по 15.07.2018 р. включно (травень 2017 р. – червень 2018 р., у липні 2017 р. період прострочення складає менше половини місяця), 400,35 грн – на суму 2474,10 грн за період з 23.02.2017 р. по 16.07.2018 р. (березень 2017 р. – червень 2018 р., у липні 2017 р. період прострочення складає менше половини місяця).

Відтак, у зв'язку з невірністю розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань позов про їх стягнення слід задовольнити частково.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД ,,ДУНАЙ” (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4А, код 39109526) на користь Науково-виробничого підприємства ,,ЛЮКС-Х” (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61071, м. Харків, пров. Новожанівський, буд. 11, код 31635720) 7477/сім тисяч чотириста сімдесят сім/ грн 02 коп. основного боргу, 951/дев'ятсот п'ятдесят одну/ грн 89 коп. пені, 1056/одну тисячу п'ятдесят шість/ грн 20 коп. інфляційних нарахувань, 289/двісті вісімдесят дев'ять/ грн 57 коп. 3% річних, 1233/одну тисячу двісті тридцять три/ грн 30 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 вересня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман