Рішення

від 24.09.2018 по справі 916/1406/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1406/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглядаючи справу № 916/1406/18

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕРКИС» (04053, м. Київ, вул. Воровського, 33, літера „Г» , код - 34532610)

Відповідач : Публічне акціонерне товариство „МТБ БАНК» (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28, код - 21650966)

про визнання іпотеки припиненою

з підстав припинення основного зобов'язання за кредитним договором

Представники сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : ОСОБА_1 - довіреність

СУТЬ СПОРУ : 11.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕРКИС» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „МТБ БАНК» (далі - відповідач) про визнання іпотеки, встановленої Іпотечним договором від 24.12.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за № 2060, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,8503 га (кадастровий № 3222485903:02:007:0019), що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, с. Чайки, такою, що припинилась.

12.07.2018 року від відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

01.08.2018 року через канцелярію суд отримав відзив на позовну заяву, яким Відповідач просить суд відмовити в позові у повному обсязі.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 20.08.2018 року о 12:00 та до 03.09.2018 року о 12:00.

В С Т А Н О В И В :

28.03.2008 р. між ВАТ Морський транспортний банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство МАРФІНБАНК (Відповідач) та ТОВ ЄВРОТРЕЙД ЛТД був укладений Кредитний договір № 257/К з Додатковими угодами до нього. Додатковою угодою № 6 від 21.09.2012 р. (договір про переведення боргу) борг було переведено з ТОВ ЄВРОТРЕЙД ЛТД на ТОВ Є-ІНЖИНІРІНГ .

В забезпечення виконання умов Кредитного договору між Відповідачем та ТОВ СЕРКИС (Позивач), було укладеного Іпотечний договір від 24.12.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 2060 та додатковими угодами до нього від 06.12.2011 р. з реєстровим № 1164 та від 21.09.2012 р. за № 1174, відповідно до умов якого іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають за Кредитним договором № 257/К від 28.03.2008 р.

Предметом цього договору є земельна ділянка, площею 0,8503 га (кадастровий № 3222485903:02:007:0019), що розташована за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, с. Чайки.

За умовами договору Іпотекодавець (ТОВ СЕРКИС ) зобов'язався перед Кредитором (ПАТ ОСОБА_3) відповідати за виконання Боржником (ТОВ ЄВРОТРЕЙД ЛТД) (після переведення боргу - ТОВ Є-ІНЖИНІРІНГ ) зобов'язань за кредитним договором №257/К від 28.03.2008 р.

Тобто, Позивач є майновим поручителем ТОВ Є-ІНЖИНІРІНГ , забезпечуючи виконання останнім Кредитного договору.

Обгрутовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що Постановою Господарського суду Київської області від 06.03.2014 р. у справі № 911/4076/13 ТОВ

Є-ІНЖИНІРІНГ було визнано банкрутом.

04.03.2015 року ухвалою Господарського суду Київської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Є-Інжинірінг , станом на 03.03.2015 року. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Є-Інжинірінг . Провадження у справі №911/4076/13 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю Є-Інжинірінг припинено. Зобов'язано реєстратора Реєстраційної служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Київської області (м. Київ пр. Перемоги 126) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Товариство з обмеженою відповідальністю Є-Інжинірінг .

Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року, ухвалу господарського суду Київської області від 04.03.2015 року у справі № 911/4076/13 залишено без змін.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 27.08.2015 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та на ухвалу господарського суду Київської області від 04.03.2015 у справі № 911 /4076/1 залишено без змін.

З наведеного Позивач, посилаючись на ст. 104, 572, 575, 609 ЦК України, ст. 1, 3, 7, 17 33 Закону України „Про іпотеку» робить висновок, що оскільки, основне зобов'язання у вигляді Кредитного договору №257/К від 28.03.2008 р., що був укладений між ПАТ Марфін Банк та ТОВ ЄВРОТРЕЙД ЛТД , правонаступником якого, згідно Додаткової угоди № 6 від 21.09.2012 р. до Кредитного договору №257/К від 28.03.2008 р., є ТОВ Є-ІНЖИНІРІНГ , було припинено, то і відповідно припиняється іпотека, якою забезпечене це зобов'язання (Іпотечний договір від 24.12.2008 р., зареєстрований в реєстрі за № 2060).

Відповідач не погоджуючись з позовом, зазначив у Відзиві на позов, що ліквідація Боржника - ТОВ Є-Інжинірінг та припинення основного зобов'язання Боржника не може бути підставою для визнання іпотеки припиненою.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного :

Відповідно до абзацу другого п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення» від 23 березня 2012 року N 6 з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний суд України у Постанові від 10.02.2016 року по справі № 6-216цс14 зазначив:

»Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

За змістом статті 11 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРЮО та ФОП. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, слід дійти висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням та його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем було пред'явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки він неналежним чином виконував взяте на себе зобов'язання по погашенню боргу.

Таких по суті висновків дійшов і суд касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги у справі N 6-15893св11.»

Суд зауважує, що реалізація кредитором свого права на стягнення заборгованості із поручителя у судовому порядку може відбуватися і шляхом визнання кредиторських вимог у межах справи про банкрутство поручителя, що, в свою чергу, має наслідком виникнення обов'язку поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором не лише з договору іпотеки, а на підставі судового рішення, в даному випадку ухвали господарського суду про визнання Відповідача кредитором у межах справи про банкрутство Позивача.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

а може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повний текст рішення складено 25.09.2018р.

Суддя О.А. Демешин