Постанова

від 24.09.2018 по справі 908/670/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018 справа № 908/670/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді: при секретарі судового засідання за участю представників сторінОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 від позивача: від відповідача: розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_5 (генеральний директор), наказ №15-к від 29.12.2017 р. про переведення на посаду генерального директора, генеральний директор ОСОБА_6 підприємства "Елін-2007" ОСОБА_7 (директор з правових питань) на підставі Наказу (розпорядження) №16-к від 25.06.2018 р. про прийняття на роботу та Статуту ОСОБА_6 підприємства "Елін-2007" не з'явились ОСОБА_6 акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 (повний текст складено та підписано 26.06.2018) у справі№ 908/670/18 (суддя - Смірнов О.Г.) за позовом до проОСОБА_6 підприємства "Елін-2007", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» , м. Запоріжжя стягнення 655 089,55 грн. В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_6 підприємство "Елін-2007" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про стягнення боргу в сумі 917 604,55 грн., інфляційних втрат в сумі 264890,06 грн., трьох відсотків річних у сумі 56160, 98 грн. за договором поставки №150290 від 29.10.2015 року.

06.06.2018 року на адресу суду від ПП "Елін-2007" надійшла заява про зменшення позовних вимог № 315-290 від 31.05.2018 року, відповідно до якої позивач зменшує розмір основного боргу, заявленого до стягнення з відповідача з 917 604, 55 грн. до 483 737,78 грн., оскільки ним не було враховано платежі, які здійснені відповідачем на користь позивача за договором №150290 від 29.10.2015 р. Відповідно, суму інфляційних нарахувань та 3 % річних позивач зменшує на суму сплаченої заборгованості, але змінює та подовжує період нарахування: для інфляційних нарахувань - до квітня 2018 р., для 3 % річних (видаткова накладна №303) - до 08.06.2018 р. Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що основний борг становить 483737,78 грн., інфляційні 137197,19 грн. та 3 % річних - 34154,58 грн. (том 1,а.с.109).

Господарський суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог, розгляд справи здійснив з урахуванням вказаної заяви.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 року у справі №908/670/18 позов ОСОБА_6 підприємства "Елін-2007" до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод на користь ОСОБА_6 підприємства Елін-2007 борг в сумі 483737 грн. 78 коп., три проценти річних в сумі 34 154 грн. 58 коп., інфляційні витрати в сумі 137197 грн. 19 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 9826 грн. 34 коп.

Не погодившись з рішенням прийнятим господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод", яке просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 року у справі №908/670/18 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, зокрема, посилається на те, що - відповідно до п. 4.2 договору, відповідач повинен здійснити оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару та отримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату. Вимоги до актів приймання - передачі товару встановлені в договорі (п. 4.2.), а саме: в актах приймання-передачі товару за цим договором зазначається найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів, номер та дата договору, номер та дата заявки на постачання товару, дата отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, у разі якщо акт приймання - передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.

Апелянт зауважує, що сторони за договором не підписували відповідний акт приймання-передачі товару згідно п. 4.2. договору, а позивач вказаний акт відповідачу не направляв. За таких обставин, строк виконання грошового зобов'язання за договором щодо оплати товару за видатковими накладними №295 від 29.10.15 р. та №303 від 11.11.2015 р. не настав у зв'язку з не підписанням актів приймання-передачі товару сторонами.

Також зазначає, що за змістом рішення, суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про стягнення з Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради заборгованості у сумі 13549,72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Але, у даному випадку, сторонами по справі є ПП Елін 2007 - позивач, та ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод - відповідач. Суд першої інстанції розглянув позов саме між визначеними сторонами, тому зазначена технічна описка не впливає на рішення суду.

Скаржник вказує, що позивач звернувся до суду з заявою від 31.05.18 №315-290/1 про зменшення позовних вимог (том 1 а. с. 109-111), яка надійшла до суду 06.06.2018 року, відповідно до вказаної заяви позивачем нараховані три проценти річних за період до 08.06.2018 р. Тобто, на день підписання такої заяви, направлення її до суду, обставини, які в ній зазначені ще не настали, а саме не було прострочки оплати трьох відсотків річних до 08.06.2018 р.

Господарський суд не мотивував відхилення аргументів позивача, що акти приймання-передачі, які повинні складатися сторонами за договором у відповідності до п. 4.2., не підписані сторонами, а значить строк оплати не настав.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018 р. по справі №908/670/18 відкрито апеляційне провадження (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Стойка О.В.) за апеляційною скаргою ОСОБА_6 акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 р. по справі №908/670/17 та встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07.08.2018р до канцелярії суду разом з доказами його надсилання іншим учасникам справи в порядку ч. 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу (вих. 708/290/1 від 07.08.2018р), який надійшов до суду 10.08.2018 року від ПП Елін-2007 , позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права з підстав визначених у ньому. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 року у справі №908/670/18 без змін. Відзив колегією суддів розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду №817/2018 від 07.08.2018 р., на підставі службової записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л.Ф. від 07.08.2018 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів зі складу колегії ОСОБА_8 та ОСОБА_9В, відповідно до Прикінцевих положень Змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення від 02 березня 2018 року № 17), на підставі пунктів 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції від 15.09.2016 року), п.11.1, 11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/670/18.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Радіонова О.О., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, як необґрунтоване. Розгляд апеляційної скарги ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2018 року по справі №908/670/18 призначено на 24.09.2018 р.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Директор, представник позивача у судовому засіданні 24.09.2018 р. заперечували проти задоволення апеляційної скарги та підтримали викладені у відзиві доводи щодо залишення без змін оскаржуваного рішення.

Представник відповідача у судове засідання 24.09.2018 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення з відміткою - вручено уповноваженому представнику за довіреністю (том 2, а.с.21).

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши директора та представника позивача, розглянувши матеріали господарської справи, обставини та висновки, що встановлені та зроблені судом першої інстанції у даній справі, доводи та вимоги апеляційної скарги, мотиви заперечень апеляційних вимог позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є матеріальна-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами договору поставки №150290 від 29.10.15 року.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.10.2015 року між позивачем ОСОБА_6 підприємством «Елін-2007» , як постачальником, та відповідачем ОСОБА_6 акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» , як замовником, укладено договір поставки № 150290, далі -договір, за умовами якого Постачальник зобов'язується у 2015 році поставити (передати у власність) замовникові товари, зазначені в специфікаціях - додатках до цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору, відповідно до п.1.1 договору.

Умовами пункту 1.2. договору визначено, що найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до специфікацій - додатків до цього договору.

Умови якості товарів узгоджені сторонами у розділі ІІ договору.

Розділом ІІІ договору сторони погодили ціну. Так, ціна (сума, загальна вартість) цього договору становить 969 315, 00 грн., з урахуванням ПДВ 20%- 161 552,50 грн.

Ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях - додатках до цього договору, згідно п.3.1 договору.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в п. 4.2., яким передбачено, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання-передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за явкою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, а у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний. До рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Право власності на товар, зазначений у специфікаціях - додатках до цього договору, переходить до Замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару, що передбачено п. 5.5. договору.

Відповідно до п. 6.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, а також приймати поставлені товари згідно з умовами цього договору.

Пунктом 7.1. договору сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законом та договором. Замовник за даним договором у разі порушення строків оплати отриманого товару сплачує постачальнику пеню в розмірі половини ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, відповідно до п. 7.2.1 договору.

Згідно з п. 10.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем до договору було складено та підписано специфікацію №1 (додаток до договору № 150290 від 29.10.2015 року) якою сторони погодили найменування, номенклатуру, асортимент, марку, та кількість товару до поставки на загальну суму 969315,00 грн. (том 1 а.с. 29).

Так, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу ОСОБА_10, передбачений умовами договору, на загальну суму 917604,55 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі без зауважень видатковими накладними №295 від 29.10.2015 року та №303 від 11.11.2015 року, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 30, 35).

Разом з тим факт поставки товару за вказаним договором підтверджується також товарно-транспортними накладними № Р295 від 29.10.2015 року та № Р303 від 11.11.2015 року, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 23, 24).

Зазначений товар був отриманий уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності №248 від 29.10.2015 року про що свідчать підписи на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (том 1 а.с. 32-34, 37-38).

На оплату поставленого товару позивачем у відповідності до умов договору були виписані рахунки-фактури №374 від 29.10.2015 року на суму 383866, 97 грн. та № 391 від 11.11.2015 року на суму 533737, 58 грн.

Відповідачем здійснена часткова оплата за поставлений товар згідно видаткових накладних №295 від 29.10.2015 року та № 303 від 11.11.2015 року на загальну суму 4338661,77 грн., що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень, які містяться у справі, а саме: - платіжним дорученням №11875 від 02.12.2015 року на суму 300000,00 грн. (том 1,а.с 80); - платіжним дорученням №14203 від 11.10.2016 року на суму 83866,77 грн. (том 1,а.с 81); - платіжним дорученням №11088 від 12.08.2016 року на суму 50000,00 грн. (том 1, а.с 82).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором поставки №150290 від 29.10.2015 року в повному обсязі не виконав, розрахувавшись частково за поставлений товар за ним залишився борг в сумі 483737, 78 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, згідно ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ), ст. 610 ЦК України.

Частиною 1 статті 193 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до умов ст. 525 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи та заперечення обох сторін, визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вірно зазначено господарським судом за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 договору, а саме в п. 4.2., яким передбачено, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, а у разі якщо акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний. До рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Згідно з п. 5.1. договору строк поставки товарів: товар повинен бути поставлений не пізніше 20 (двадцяти) днів від дня отримання постачальником письмової заявки замовника на постачання товару. У день отримання постачальником письмової заявки на постачання товару від замовника, постачальник зобов'язаний повідомити замовнику про отримання заявки на постачання товару та готовність її виконати.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме поставив товар відповідачу, що підтверджується підписаними видатковими накладними, №295 від 29.10.2015 року та № 303 від 11.11.2015 року, які засвідчують факт одержання товару Замовником (як покупцем), та товарно-транспортними накладними, № Р295 від 29.10.2015 року та № Р303 від 11.11.2015 року, які є товаросупровідними документами, в т.ч. виписав рахунки-фактури на оплату товару, засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідач товар прийняв, його не повернув, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору.

Разом з тим умовами п. 5.5. договору сторони узгодили, що право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару. У разі наявності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару, право власності на товар, зазначений у специфікації(ях) - додатку(ах) до цього договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін акту приймання-передачі товару.

Згідно з п. 5.12 договору підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Таким чином, за результатом сукупного дослідження наявних у матеріалах доказів, враховуючи вимоги у п. 4.2. договору, колегія суддів дійшла висновку, що строк оплати товару за видатковою накладною № 295 від 29.10.2015 року настав 09.03.2016 року, а за видатковою накладною № 303 від 11.11.2015 року настав 22.03.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, за поставлений товар та сплатив частково, а також допустив прострочення сплати за поставлений товар та сплатив за нього частково.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом зроблений вірний та обґрунтований висновок про доведеність факту порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення оплати в повному обсязі за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом господарському суду не надав.

Доводи апеляційного оскарження відповідача в частині, що строк виконання грошового зобов'язання за договором щодо оплати товару за видатковими накладними №295 від 29.10.15 р. та №303 від 11.11.2015 р. не настав в зв'язку з не підписанням актів приймання-передачі товару сторонами, колегія суддів не приймає до уваги, визнає їх такими, що не спростовує вищевикладеного.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати вартості поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відсутність підписаних актів, на які посилається відповідач не позбавляє його права сплати кошти за отриманий товар.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач вказував на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, у зв'язку з чим просив стягнути (з урахуванням зменшенням позовних вимог) з нього три проценти річних за загальний період з 10.03.2016 року по 08.06.2018 року (розрахунок окремо за кожною накладною) в загальній сумі 34 154,58 грн. та інфляційні за загальний період з квітня 2016 року по квітень 2018 року (розрахунок окремо за кожною накладною) у загальній сумі 137 197, 19 грн.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просив стягнути з відповідача три проценти річних в загальній сумі 34 154, 58 грн. та інфляційні за загальний період у загальній сумі 137197, 19 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом зроблений правомірний та обґрунтований висновок про наявність правових підстав, для стягнення 3% річних, інфляційних втрат за прострочення грошового зобов'язання.

З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Тобто докази у справі свідчать, що поставка товару за видатковими накладними позивачем здійснена, відповідач товар прийняв, претензій щодо якості, комплектності та асортименту не заявляв, а тому повинен оплатити його вартість у строк, встановлений договором.

Таким чином, твердження відповідача про ненастання строку оплати товару є безпідставними та необґрунтованими, оскільки докази у справі свідчать, що поставка товару за договором відбулась, відповідач вказаний товар прийняв, зауважень щодо кількості, якості, комплектності та асортименту не заявляв у зв'язку з чим на підставі п. 5.5 договору право власності на товар перейшло до відповідача в момент підписання видаткових накладних.

Крім того, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме стверджує, що на день підписання заяви про зменшення позовних вимог, обставини, які в ній зазначені ще не настали, а саме не було прострочки оплати 3% річних до 08.06.2018 року. Дане зауваження колегією суддів до уваги не приймається так як порушення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару за видатковою накладною №295 від 29.10.2015р. почалось 09.03.2016 року, за видатковою накладною №303 від 11.11.2015р почалось 22.03.2016р. На момент подачі зазначеної заяви та розгляду справи по суті відповідачем сума основного боргу не сплачена, наміру виконання свого зобов'язання не виявлено.

Також скаржник не згоден з тим, суд першої інстанції безпідставно зазначив у рішенні, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 13549,72 грн. є обґрунтованими. Судова колегія спростовує даний довід апеляційної скарги та зазначає, що господарським судом по тексу судового рішення допущення механічна помилка, яка не має відношення до цієї справи, а саме місцевим судом зазначено: За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про стягнення з Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради заборгованості в сумі 13549,72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню .

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга ПАТ Запорізький електровозоремонтний завод не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області 20.06.2018 року у справі №908/670/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод , м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2018р. у справі №908/670/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2018р. у справі №908/670/18 без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Скаржника - ОСОБА_6 акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод , м. Запоріжжя.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови

У судовому засіданні 24.09.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2018р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4: 1 - позивачу;1 - відповідачу;1 - у справу; 1 - ГСДЗО;