Постанова

від 19.09.2018 по справі 921/375/17-г/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Справа №921/375/17-г/14

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Кравчук Н.М.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Тернопільводоканал» за № 1696/18 від 22.06.2018

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 (повне рішення складено 15.06.2018 року, суддя Руденко О.В.)

у справі № 921/375/17-г/14

за первісним позовом: Комунального підприємства «Тернопільводоканал» , м. Тернопіль

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Тернопільмолоко» , м. Тернопіль

про врегулювання розбіжностей до договору

та за зустрічним позовом: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Тернопільмолоко» , м. Тернопіль

до відповідача: Комунального підприємства «Тернопільводоканал» , м. Тернопіль

про скасування технічних умов.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3 - довіреність № 100/18 від 15.01.2018 (присутня у Господарському суді Тернопільської області)

від відповідача ОСОБА_4 - довіреність № 31 від 18.09.2018 (присутня у Господарському суді Тернопільської області) (повноваження не підтверджено належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" (далі по тексту - КП "Тернопільводоканал") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з первісним позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко" (далі по тексту - ТОВ «Тернопільмолоко» ) про врегулювання розбіжностей до договору та визнання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №717 від 05.05.2017 в частині абзацу 3 п.1.1, п.2.6, п.2.14, п.2.15, п.4.1 укладеним в редакції КП "Тернопільводоканал".

Надалі, ТОВ "Тернопільмолоко" подало до суду зустрічну позовну заяву до КП "Тернопільводоканал" про скасування Технічних умов №198/16 від 13.09.2016, як таких, що не відповідають вимогам закону для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 у справі № 921/375/17-г/14 позовні вимоги задоволено частково. Визнано Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №717 від 05.05.2017 укладеним між КП "Тернопільводоканал" та ТОВ "Тернопільмолоко", виклавши спірні абз.3 п.1.1, п.2.6, п.2.15, п.4.1 в наступній редакції:

- абз. 3 п.1.1: здійснювати водопостачання та водовідведення на наступні об'єкти: адмінбудинок, адреса: вул. Танцорова, 14, ліміт водопостачання та водовідведення в об'ємі 91,5 м3/місяць неопалювального та опалювального сезону;

- п.2.6 виключити;

- п.2.14 виключити;

- п.2.15: Споживач сплачує Виробнику також загальну кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення за тарифом за послуги з водовідведення, затвердженим уповноваженим органом. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, * провалів ґрунту біля люків колодязів на території Споживача, останнім сплачується на користь Виробника 100% загальної кількості стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення.

Загальна кількість таких стічних вод визначається розрахунковим методом відповідно до території Споживача за нормами ДСТУ3013-95 Правил контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств, даними гідрометеослужби та інформацією Споживача:

Назва об'єктуАдреса об'єктуЗаг. площа території, м2Площа покрівель, будинків і споруд, м2Площа асфальто-бетонного покриття, м2Площе щебеневого покриття, м2Площа гравійного покриття, м2Площа грунтового покриття, газонів, м2 АдмінбудинокТанцорова, 14 900,0 480,92 71,82 243,19 - 104,07 - п.4.1: За несвоєчасні розрахунки за надані згідно з даним Договором послуги, споживач сплачує на користь Виробника пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ста відсотків загальної суми боргу.

В решті первісного позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Тернопільмолоко" (вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, 46008, іден. код 00450708) на користь КП "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова, 7, м. Тернопіль, 46008, іден. код 03353845) 640 грн. сплаченого судового збору.

За зустрічним позовом провадження у справі закрито.

Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 11, 628, 638, 642, 643, Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 179, 184 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), нормами Законів України Про питну воду та питне водопостачання , Про житлово-комунальні послуги , положеннями Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 , з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Правила). За зустрічним позовом провадження закрито на підставі ч. 1. ст. 231 ГПК України, з огляду на те, що оспорювані ТОВ "Тернопільмолоко" Технічні умови не є актом (рішенням) суб'єкта господарювання.

Не погоджуючись з даним рішенням суду КП "Тернопільводоканал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 у справі № 921/375/17-г/14 в частині абз. 3 п. 1.1., п. 2.6. та п. 2.14 та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та викласти спірні умови в наступній редакції: абзац 3 п.1.1: здійснювати водопостачання та водовідведення на наступні об'єкти: адмінбудинок, адреса: вул. Танцорова, 14, ліміт водопостачання та водовідведення в об'ємі 44,0 м3/місяць неопалювального та опалювального сезону;

- п.2.6: Споживач не має права збільшувати витрату води та скид стоків понад затверджені ліміти. На планове збільшення обсягів водоспоживання та водовідведення Споживач зобов'язаний одержати додаткові технічні умови Виробника. У випадку перевищення ліміту водоспоживання та водовідведення у відповідному місяці Споживач оплачує штраф у розмірі 100% від вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення понад встановлений ліміт;

- п.2.14: Споживач здійснює сплату послуг Виробника за відведення стоків гарячої води в розмірі 100%, що поставляється Споживачу КП ТМ Тернопільміськтеплокомуненерго ТМР, згідно з рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 772 від 09.07.2003.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не обґрунтував підставності застосування ліміту в обсязі 91,5 куб м/місяць, так як договір № 366 від 20.01.2000, в якому такий ліміт був передбачений, припинив свою дію. Крім того, апелянт зазначає, що судом не було надано оцінки доводам позивача за первісним позовом про те, що ТОВ "Тернопільмолоко" є відповідальною особою за зберігання виданих їй технічних умов, в яких визначається встановлений ліміт водоспоживання, а включення п. 2.6. до змісту договору не погіршує становище споживача та відповідно не порушує умов типового договору.

Крім того, апелянт покликається на те, що включення п. 2.14 до змісту договору не покладає на споживача додаткового тягаря, оскільки за відсутності централізованого гарячого водопостачання чи опалення додаткові нарахування проводитись не будуть, а процедура внесення змін до договору в майбутньому, якщо така потреба виникне, триватиме певний час. Також, апелянт зазначає, що він володіє інформацією про стан приєднання споживачів до системи централізованого опалення, оскільки виконавцем цієї послуги є КПТМ Тернопільміськтеплокомуненерго .

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу за вих. № 21 від 07.08.2018, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 у справі № 921/375/17-г/14 в частині, що стосується п. 2.15. договору переглянути на розсуд суду, а в решті залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований, зокрема, тим, що абз. 3 п. 1.1. договору викладений відповідно до п. 1 Технічних умов № 198/16 від 13.09.2016, в якому визначено, що потреба води в офісному приміщенні, що розташоване за адресою : м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, складає 3 куб м води на добу. Стосовно заперечень апелянта про п. 2.6. договору, ТОВ "Тернопільмолоко" зазначає, що такі обов'язки споживача не передбачені умовами Типового договору, а включення такої умови порушує вимоги п. 4.1. Правил, так як природний монополіст нав'язує відповідачу додаткову вимогу, яка призведе до додаткових витрат.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач покликається на те, що в приміщені відповідача централізоване опалення відсутнє та встановлене автономне опалення, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 214 від 10.03.1999.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.05.2017 КП "Тернопільводоканал" направило на адресу ТОВ "Тернопільмолоко" для укладення проект договору №717 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Листом № 24 від 31.05.2017 відповідач повернув позивачу вищевказаний договір разом з відповідним протоколом розбіжностей.

КП "Тернопільводоканал" не погодилося із запропонованими ТОВ "Тернопільмолоко" пропозиціями щодо внесення змін до договору, у зв'язку з чим КП "Тернопільводоканал" звернулося з позовом до ТОВ "Тернопільмолоко" про врегулювання розбіжностей за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №717 від 05.05.2017.

Зокрема, позивач пропонує спірні умови договору викласти в наступній редакції:

- абзац 3 п.1.1: здійснювати водопостачання та водовідведення на наступні об'єкти: адмінбудинок, адреса: вул. Танцорова, 14, ліміт водопостачання та водовідведення в об'ємі 44,0 м3/місяць неопалювального та опалювального сезону;

- п.2.6: Споживач не має права збільшувати витрату води та скид стоків понад затверджені ліміти. На планове збільшення обсягів водоспоживання та водовідведення Споживач зобовязаний одержати додаткові технічні умови Виробника. У випадку перевищення ліміту водоспоживання та водовідведення у відповідному місяці Споживач оплачує штраф у розмірі 100% від вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення понад встановлений ліміт;

- п.2.14: Споживач здійснює сплату послуг Виробника за відведення стоків гарячої води в розмірі 100%, що поставляється Споживачу КП ТМ Тернопільміськтеплокомуненерго ТМР, згідно з рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №772 від 09.07.2003р.;

- п.2.15: Споживач сплачує Виробнику також загальну кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення за тарифом за послуги з водовідведення, затвердженим уповноваженим органом. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, * провалів ґрунту біля люків колодязів на території Споживача, останнім сплачується на користь Виробника 100% загальної кількості стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення.

Загальна кількість таких стічних вод визначається розрахунковим методом відповідно до території Споживача за нормами ДСТУ3013-95 Правил контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств, даними гідрометеослужби та інформацією Споживача:

Назва об'єктуАдреса об'єктуЗаг. площа території, м2Площа покрівель, будинків і споруд, м2Площа асфальто-бетонного покриття, м2Площе щебеневого покриття, м2Площа гравійного покриття, м2Площа грунтового покриття, газонів, м2 АдмінбудинокТанцорова, 14 900,0 480,92 71,82 243,19 - 104,07 - п.4.1: За несвоєчасні розрахунки за надані згідно з даним Договором послуги, споживач сплачує на користь Виробника пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ста відсотків загальної суми боргу.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

За приписами ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Статтею 181 Господарського кодексу України також передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірних пунктів договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання визначає ОСОБА_4 України "Про питну воду та питне водопостачання" , згідно зі ст.1 якого централізованим питним водопостачанням є господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190).

Зазначеними Правилами (п. 2.1.) встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Отже, вищевказаними законодавчими актами встановлено обов'язковість укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення до суду стало те, що сторони не дійшли згоди з наступних питань:

-абзац 3 п. 1.1. - визначення обсягу надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

- п.п. 2.6., 2.14,2.15 - визначення порядку ведення обліку водопостачання та проведення розрахунків: необхідність отримання споживачем додаткових технічних умов в разі збільшення обсягів водопостачання, здійснення споживачем плати за відведення стоків гарячої води, обов'язок сплати споживачем за загальну кількість стічних вод, що потрапляють у каналізаційні колодязі та зливо приймачі;

- п. 4.1 - визначення розміру пені, яка підлягає сплаті споживачем за несвоєчасні розрахунки.

З апеляційної скарги вбачається, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині викладення абз. 3 п. 1.1. договору в редакції викладеній відповідачем в протоколі розбіжностей , та виключення п. 2.6., п. 2.14 з договору на надання послуг від 05.05.2017 № 717.

Відповідач рішення в апеляційному поряду не оскаржував.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що ліміт водопостачання та водовідведення повинен становити 44 куб. м на місяць неопалювального чи опалювального сезону. Натомість споживачу (відповідач у справі) для провадження його господарської діяльності необхідно 91,5 куб м на місяць.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги щодо встановлення ліміту водопостачання та водовідведення в розмірі 44 куб. м на місяць, позивач покликається на те, що укладення договору із збільшеним лімітом згідно з технічними умовами № 198/16 від 13.09.2016 є можливим лише після виконання цих умов, та зазначає, що такий ліміт (44 куб. м) споживання був визначений в договорах від 08.06.2004, від 06.05.2010 та в розрахунку використання питної води від 08.06.2004, на підставі якого видавалися технічні умови.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність викладення абзацу 3 п. 1.1 договору в наступній редакції: здійснювати водопостачання та водовідведення на наступні об'єкти: адмінбудинок, адреса: вул. Танцорова, 14, ліміт водопостачання та водовідведення в об'ємі 91,5 м куб. на місяць неопалювального та опалювального сезону, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № 5-16 на виготовлення науково-технічної продукції від 30.08.2016, укладеного між відповідачем та фізичною особою- підприємцем, був наданий розрахунок водоспоживання та водовідведення, за яким потреба водопостачання та водовідвення по об'єкту ТОВ Тернопільмолоко по вул. Танцорова, 14 в м. Тернополі складає 3 м куб. на добу (Т. І, а.с. 25,26).

Згідно із п.5.19. Правил у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися чи за розрахунками виробника не відповідають діаметру встановленого засобу обліку, споживач відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра.

Водночас, за даними наявної у справі технічної документації (паспорт лічильника, який встановлений КП "Тернопільводоканал" позивачу, актів від 14.09.2010 та 28.04.2015 , довідки на основі державної повірки лічильника) його пропускна спроможність становить 2 160 м куб. на місяць (Т. І, а.с. 181-183).

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

На підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів, судова колегія дійшла висновку, що оскільки позивач, в порядку ст. 74 ГПК України, не обґрунтував в процесі розгляду даної справи підставність встановлення ліміту водопостачання в об'ємі 44 м куб. на місяць, не надав обґрунтування, що збільшення ліміту використання води призведе до необхідності технічного переоснащення або зміни діаметру засобу обліку, враховуючи, що централізоване постачання холодної та гарячої води є послугою, спрямованою на задоволення в першу чергу потреб споживача у холодній воді, правомірним буде укладення абзацу 3 пункту 1.1 спірного договору у редакції відповідача із зазначенням ліміту в розмірі 91,5 м куб. на місяць.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що в договорах, які буди укладені між сторонами у справі та припинили свою дію, для встановлення ліміту водопостачання використовувалися розрахунки використання води, які надавалися споживачем (відповідачем у справі).

Оскаржуючи рішення суду стосовно умови п. 2.6. договору, апелянт покликається на те, що передбачений у пункті договору обов'язок відповідача не збільшувати витрату води та скид стоків понад затверджені ліміти, обов'язок на планове збільшення обсягів водоспоживання та водовідведення одержувати додаткові технічні умови виробника та обов'язок у випадку перевищення ліміту водоспоживання та водовідведення у відповідному місяці сплати штрафу у розмірі 100% від вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення понад встановлений ліміт, відповідає вимогам законодавства та жодним чином не погіршує становище споживача, а тому порушення вимог типового договору відсутнє.

На спростування наведених вище доводів апелянта, судова колегія зазначає, що вищенаведена умова договору не передбачена Типовим договором, форма та зміст якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

З врахуванням вищенаведеного умови Типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень, врегулювати свої відносини на власний розсуд, а лише мають право конкретизувати його умови.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, включення позивачем до умов договору п. 2.6., в редакції позивача, є безпідставним, оскільки така умова не передбачена умовами Типового договору. Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Передбачивши у п. 2.14 обов'язок споживача (відповідача) сплатити за послуги позивача за відведення стоків гарячої води в розмірі 100 %, що поставляється споживачу КП ТМ Тернопільміськтеплокомуненерго ТМР, згідно з рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 772 від 09.07.2003, позивач у справ не врахував, що такі послуги теплопостачальна організація відповідачу не надає взагалі з 1999 року. Так як, рішенням Тернопільського міськвиконкому № 214 від 10.03.1999 затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію паливної потужністю 160 кВт, влаштованої ВАТ Тернопільмолоко в цокольному поверсі адміністративного будинку за адресою: вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль.

За таких обставин, стосовно посилань апелянта про те, що вищезазначений обов'язок споживача не покладає на нього додаткового тягаря, оскільки за відсутності централізованого гарячого водопостачання чи опалення додаткові нарахування проводитись не будуть, а процедура внесення змін до договору в майбутньому, якщо така потреба виникне, триватиме певний час, судова колегія зазначає, що такі доводи апелянта не доводять правомірності включення ним такого обов'язку споживача до умов спірного договору.

При цьому, судова колегія вказує, що у разі встановлення в приміщенні споживача централізованого опалення та підключення постачання гарячої води, позивач як виробник послуг у встановленому законом порядку має право на ініціювання внесення відповідних змін до спірного договору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 у справі № 921/375/17-г/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства «Тернопільводоканал» за № 1696/18 від 22.06.2018 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 у справі № 921/375/17-г/14 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за апелянтом.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.09.2018.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Якімець Г.Г.