Постанова

від 19.09.2018 по справі 922/4303/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4303/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників (за первісним позовом):

позивача - Дударенко А.М.,

відповідача - Рожков Є.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Констракшн Груп Інтернешнл" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 (Гребенюк Н.В., Білецька А.М., Пушай В.І.) у справі № 922/4303/17 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр шляхобудівництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Констракшн Груп Інтернешнл" про стягнення 1 029 745,44 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Констракшн Груп Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр шляхобудівництва" про встановлення факту та стягнення 194015,00 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр шляхобудівництва" (далі - Позивач за первісним позовом) звернулося в Господарський суд Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Констракшн Груп Інтернешнл" (далі - Відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 51-15-2 від 10.09.2015 в сумі 789589,55 грн, 3% річних в сумі 45845,63 грн та інфляційних втрат в сумі 194310,26 грн.

2. В обґрунтування позову Позивач за первісним позовом посилається на невиконання Відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором субпідряду №51-15-2 від 10.09.2015 в частині нездійснення оплати виконаних робіт.

3. Відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічним позовом до Позивача за первісним позовом, в якому просив встановити факт виконання Позивачем за первісним позовом робіт по договору субпідряду в об'ємах, що зазначені в акті приймання виконаних робіт за серпень 2016 року, коригування обсягів виконаних робіт по акту № 1 за листопад 2015 року на суму 3158526,89 грн та акту № 2 за грудень 2015 року на суму 2361062,66 грн, а також стягнути витрати, понесені Відповідачем за первісним позовом по договору субпідряду в сумі 194015,00 грн.

4. В обґрунтування позову Відповідач за первісним позовом посилається на те, що сторони не мали змоги перевірити фактичний об'єм виконаних Позивачем за первісним позовом робіт внаслідок того, що частина робіт за спірним договором виконувалася Позивачем за первісним позовом у зимовий період (об'єкт був частково вкритий щільним шаром льоду та снігу).

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково.

5.1. Суд стягнув з Позивача за первісним позовом на користь Відповідача за первісним позовом витрати в сумі 194015,00 грн.

6. Рішення суду мотивовано тим, що Позивач за первісним позовом не виконав всі об'єми робіт, що були ним вказані в актах приймання будівельних робіт (КБ-2в) та довідках (КБ-3) за листопад та грудень 2015 року, що в сукупності з підписаним актом виконаних робіт на ділянці Тернова-Нескучне та актом звірки роботи механізмів підтверджує те, що частина будівельних робіт на загальну суму 800986,55 грн була виконана Відповідачем за первісним позовом власними силами. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом не підтверджуються матеріалами справи, вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

6.1. В частині зустрічного позову суд зазначив, що обраний Відповідачем за первісним позовом спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, якими не передбачено такого способу захисту прав, як встановлення факту. Водночас, щодо стягнення витрат в сумі 194015,00 грн, такі вимоги підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується заборгованість Позивача за первісним позовом перед Відповідачем за первісним позовом за механізми, які використовувалися при виконанні робіт за договором та перевитрати матеріалів з урахуванням переплати, що була здійснена Відповідачем за первісним позовом становлять саме 194015,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

7. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

8. Постанова суду мотивована тим, що матеріали справи свідчать про виконання Позивачем за первісним позовом робіт та прийняття їх Відповідачем за первісним позовом без зауважень (в т.ч. щодо визначеної у вказаних документах вартості), відтак, прийнявши такі роботи та засвідчивши наявність у себе зобов'язань по сплаті шляхом підписання актів та довідок за листопад та грудень 2015 року, суд дійшов висновку, що у Відповідача за первісним позовом відповідно до умов договору та норм цивільного законодавства виникло зобов'язання з їх оплати.

8.1. В частині зустрічного позову суд виходив з того, що Відповідач за первісним позовом не надав доказів в обґрунтування своїх вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Відповідач за первісним позовом звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача за первісним позовом, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

10. Не досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи.

11. Не задоволено клопотання про виклик свідків для допиту.

12. Прийнято докази, які не досліджувались ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному господарському суді та встановлено обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.

13. Неправильно застосовано статті 3, 526, 599 ЦК України, статтю 193 ГК України, чим не забезпечено ефективність справедливого розгляду справи.

Позиція Позивача за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу

14. 14.09.2018 подано відзив на касаційну скаргу. Однак, враховуючи встановлений ухвалою Верховного Суду від 27.08.2018 строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а також те, що ухвалу суду Позивачу за первісним позовом вручено 01.09.2018, тому, зважаючи на норми статей 118, 295 ГПК України, зазначений відзив підлягає залишенню без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

15. Колегія суддів зазначає, що, як вбачається із тексту касаційної скарги, постанова апеляційного господарського суду скаржником оскаржується лише в частині задоволення первісних позовних вимог. В частині зустрічних позовних вимог зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядається.

16. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт виконання субпідрядних робіт та, відповідно, є підставою для їх оплати, а саме, акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

18. За результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що субпідрядні роботи, оплати за які вимагає Позивач за первісним позовом, ним фактично виконані, що підтверджують підписані обома сторонами акти та довідки за листопад і грудень 2015 року і зазначені первинні документи свідчать про виконання спірних робіт та, відповідно, дають підстави для висновку про наявність заборгованості Відповідача за первісним позовом по договору субпідряду в сумі, яка є різницею між частково перерахованими коштами (1930000,00 грн), авансового платежу (2800000,00 грн) та загальною сумою, на яку виконані роботи (5519589,55 грн). Досліджені акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт визнано апеляційним господарським судом належними та допустимими доказами, тобто такими, що дозволяють встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі. Крім того, суд зауважив про відсутність жодних заперечень Відповідача за первісним позовом щодо якості та обсягу виконаних робіт до отримання претензії від Позивача за первісним позовом.

19. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 ЦК України внаслідок їх доведеності зроблено з дотриманням норм процесуального права, зокрема статей 76, 77, 86 ГПК України.

20. При цьому, апеляційний господарський суд обґрунтовано відхилив висновки суду першої інстанції, що частина будівельних робіт на загальну суму 800986,55 грн була виконана Відповідачем за первісним позовом власними силами, а тому підстави для задоволення первісних позовних вимог відсутні.

21. Судом апеляційної інстанції враховано, що місцевим господарським судом помилково взято до уваги акт виконаних робіт на ділянці Тернова-Нескучне, оскільки даний документ не містить інформації про наявність недоліків, містить написи невідомих осіб, без зазначення дати складання вказаного акту. Акт звірки роботи механізмів Відповідача за первісним позовом також містить низку недоліків, внаслідок чого не може бути належним та допустимим доказом виконання зазначеною особою частини будівельних робіт власними силами в спірний період.

22. Доводи скаржника в пункті 10 постанови відхиляються, оскільки зводяться до переоцінки доказів та вимог про встановлення інших обставин справи, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

23. Посилання Відповідача за первісним позовом в пункті 11 постанови не можуть бути взяті до уваги, оскільки судом апеляційної інстанції вірно застосовано статтю 89 ГПК України.

24. Твердження скаржника в пункті 12 постанови відхиляються, оскільки допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, здійснено перевірку наявних належних та допустимих доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог.

25. Доводи касаційної скарги в пункті 13 постанови відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції вірно застосовано норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин за первісним позовом.

26. При цьому, колегія суддів зазначає, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. З огляду на викладене вище та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга Відповідача за первісним позовом задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо розподілу судових витрат

28. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Констракшн Груп Інтернешнл" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 922/4303/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.