Рішення

від 25.09.2018 по справі 924/474/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2018 р. Справа № 924/474/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання №202

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до громадської організації „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» , м. Хмельницький

про стягнення 6722,65 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2017р. по 01.05.2018р., 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат,

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1697/02 від 17.07.18;

відповідача: не з'явився.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.06.2018р. відкрито провадження у справі № 924/474/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/474/18 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача, громадської організації „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» , 6722,65 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2017р. по 01.05.2018р., 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат на підставі договору про надання послуг з теплопостачання № 3363/1387 від 15.11.2012р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 3363/1387 від 15.11.2012р., укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту теплову енергію.

Станом на 01.05.2018 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2017р. по 01.05.2018р. становить 6722,65 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Також відповідачу за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат. Загальна сума боргу становить 7406,43 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному об'ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду по даній справі від 15.06.2018р., від 12.07.2018р., від 23.07.2018р. надіслані на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Витягу від 12.06.2018 року, та повернуті до суду із зазначенням "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, ухвала суду від 23.07.2018р. та від 10.09.2018 р. була надіслана на адресу засновника відповідача, проте повернута суду із зазначенням "за вказаною адресою не проживає".

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.06.2018р. громадська організація „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 37864457.

15.11.2012р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та громадською організацією „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» (споживач) був укладений договір про надання послуг з теплопостачання № 3363/1387, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1. договору споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення.

Згідно п. 3.1. договору приміщення, у яке постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, б. 74.

Як передбачено п. 3.2. договору опалювальна площа займаного (займаних) споживачем приміщення (приміщень) складає 19,20 кв.м.

Пунктом 6 договору передбачено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

Згідно з п. 6.7. договору тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладання договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів.

Відповідно до п. 6.8. договору виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує.

В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. 6.9. договору).

За умовами п. 7 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1. договору).

Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмір 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 7.2. договору).

Згідно з п. 7.3. договору у платіжному дорученні споживач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату, підпис та призначення платежу.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що за наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.

Як передбачено п. 11 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Умовами договору на споживача покладено обов'язок, зокрема, оплачувати послуги в установлений договором строк; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (пп. 1, пп. 6 п. 14 договору).

Відповідно до пп. 1 п. 15 договору виконавець має право, зокрема, нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню в розмірі , встановленому законодавством і цим договором

Підпунктом 1 п. 16 договору передбачено обов'язок виконавця, зокрема, своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору.

Відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 15.11.2012р. та діє до 15.11.2013р.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду умов, передбачених п. 29 договору.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтиском печатки виконавця.

Будь-яких заяв від сторін щодо розірвання або необхідності перегляду його умов від сторін не надходило.

Як вбачається з акту прийняття теплового вузла обліку від 25.11.2016р., складеного представниками споживача та МКП „Хмельницьктеплокомуненерго» , прийнято вузол обліку за адресою: вул. Кам'янецька, 74, управління Держпраці у Хмельницькій області. З 25.11.2016р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго» дозволено експлуатацію приладів обліку теплової енергії. Показання приладів на день приймання: кількість тепла - 0,05 Гкал; температура теплоносія: подавальний трубопровід - 48°С, зворотний трубопровід - 38°С; дата зняття показань - 25.11.2016р.; об'ємна витрата теплоносія (миттєві) - 6,615 м куб./год.; об'єм теплоносія: подавальний трубопровід - 141,98 м куб.

Згідно звіту про споживання теплової енергії ГО „МОГ Хмельницька асоціація власників житла» (вул. Кам'янецька) опалення по лічильнику становить: 30.10.2017р. - 0,10988, 28.11.2017р. - 0,56193, 27.12.2017р. - 0,65059, 26.01.2018р. - 0,74565, 23.02.2018р. - 0,71010, 27.03.2018р. - 0,86686, 23.04.2018р. - 0,25210.

Згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 151 від 01.02.2017р. „Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» тариф на теплову енергію для категорії „інші споживачі» встановлено в розмірі 1444,63 грн./Гкал (без ПДВ) (або 1733,56 грн./Гкал з ПДВ).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1369 від 07.11.2017р. „Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» тариф на теплову енергію для категорії „інші споживачі» встановлено в розмірі 1494,86 грн./Гкал (без ПДВ) (або 1793,83 грн./Гкал з ПДВ).

Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів з жовтня 2017р. по квітень 2018р. на загальну суму 6722,65 грн. Зокрема, рахунки № 1387: від 30.10.2017р. на суму 1450,22 грн., від 28.11.2017р. на суму 1164,62 грн., від 27.12.2017р. на суму 2331,67 грн., від 26.01.2018р. на суму 3669,24 грн., від 23.02.2018р. на суму 4943,04 грн., від 27.03.2018р. на суму 6398,04 грн., від 10.04.2018р. на суму 6722,65 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості борг громадської організації „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» перед позивачем за період жовтень 2017р. - квітень 2018р. становить 6722,65 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору позивач нарахував 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення з відповідача 6722,65 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2017р. по 01.05.2018р., 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо сплати боргу за спожиту теплову енергію згідно договору від 15.11.2012р. № 3363/1387 в період з 01.11.2017р. по 01.05.2018р.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п.п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом (ч. 6 ст. 26 даного Закону).

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч. 1 ст. 267 ГК України).

Проаналізувавши наданий в матеріали справи договір про надання послуг з теплопостачання від 15.11.2012р., суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 6722,65 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором про надання послуг з теплопостачання № 3363/1387 від 15.11.2012р., рахунками № 1387: від 30.10.2017р. на суму 1450,22 грн., від 28.11.2017р. на суму 1164,62 грн., від 27.12.2017р. на суму 2331,67 грн., від 26.01.2018р. на суму 3669,24 грн., від 23.02.2018р. на суму 4943,04 грн., від 27.03.2018р. на суму 6398,04 грн., від 10.04.2018р. на суму 6722,65 грн., розрахунком заборгованості.

Відповідачем доказів погашення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2017р. по 01.05.2018р. в сумі 6722,65 грн. не надано. Окрім того, наявність вказаної заборгованості підтверджено довідкою про оплату за надані послуги по тепловій енергії станом на 07.2018 року.

Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 41,63 грн., розрахованих за період листопад 2017р. - травень 2018р., втрати від інфляції в сумі 187,72 грн. за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року та пеню в сумі 454,43 грн., розраховану за період листопад 2017р. - травень 2018р.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних у системі "Законодавство", прийшов до висновку про правомірність стягнення 42,16 грн. (з 10.11.2017р. по 01.05.2018р. на суму 190,48 грн. = 2,71 грн., з 10.12.2017р. по 01.05.2018р. на суму 974,14 грн. = 11,45 грн., з 10.01.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1167,05 грн. = 10,74 грн., з 10.02.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1337,57 грн. = 8,90 грн., з 10.03.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1273,80 = 5,55 грн., з 10.04.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1555,00 грн. = 2,81 грн.).

При здійсненні перерахунку судом встановлено, що заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 41,63 грн. в межах суми, допустимої до стягнення, тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі „Законодавство» , вважає, що правомірною до стягнення буде сума у розмірі 190,37 грн. (за період листопад 2017р. - квітень 2018р. на суму 190,48 грн. = 12,12 грн., за період грудень 2017р. - квітень 2018р. на суму 974,14 грн. = 52,72 грн., за період січень 2018р. - квітень 2018р. на суму 1167,05 грн. = 50,98 грн., за період лютий 2018р. - квітень 2018р. на суму 1337,57 грн. = 37,80 грн., за період березень 2018р. - квітень 2018р. на суму 1273,80 грн. = 24,31 грн., за період квітень 2018р. на суму 1555,00 грн. = 12,44 грн.).

При здійсненні перерахунку судом встановлено, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат в розмірі 187,72 грн. в межах суми, допустимої до стягнення, тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 11 договору передбачили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, суд, здійснивши перерахунок пені у системі „Законодавство» , вважає підставним стягнення 460,49 грн. (з 10.11.2017р. по 01.05.2018р. на суму 190,48 грн. = 27,96 грн., з 10.12.2017р. по 01.05.2018р. на суму 974,14 грн. = 121,35 грн., з 10.01.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1167,05 грн. = 116,96 грн., з 10.02.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1337,57 грн. = 99,46 грн., з 10.03.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1273,80 = 62,89 грн., з 10.04.2018р. по 01.05.2018р. на суму 1555,00 грн. = 31,87 грн.).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 6722,65 грн. основного боргу, 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до громадської організації „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» , м. Хмельницький про стягнення 6722,65 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2017р. по 01.05.2018р., 454,43 грн. пені, 41,63 грн. 3% річних, 187,72 грн. інфляційних втрат задовольнити .

Стягнути з громадської організації „Міське об'єднання громадян „Хмельницька асоціація власників житла» (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул., Кам'янецька, 74, ідентифікаційний код 37864457) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 6722,65 грн. (шість тисяч сімсот двадцять дві гривні 65 коп.) заборгованості за послуги з теплопостачання, 454,43 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 43 коп.) пені, 41,63 грн. (сорок одну гривню 63 коп.) 3% річних, 187,72 грн. (сто вісімдесят сім гривень 72 коп.) інфляційних втрат, 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.09.2018 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5), 3,4 - відповідачу, (29000, м. Хмельницький, вул. Кам"янецька, 74); засновнику ОСОБА_2 (02098, м. Київ, Дарницький район, ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНААДРЕСА_1). Всім рекомендованим з повідомленням.