Рішення

від 17.09.2018 по справі 806/2574/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м.Житомир справа № 806/2574/18

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Магдич В.М., Недашківська Н.В. ,

за участю: представника позивача Сазонського О.В.,

представника відповідача Зеленюка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Равід" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0029125112,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Равід" звернулся до суду з позовом Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0029125112.

В обґрунтування позову зазначив, що Головне управління ДФС у Житомирській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0029125112, яким товариству на підставі акту перевірки №1473/06-30-51-12 від 13.02.2018 встановлено порушення розділу 1 ст.16, п.16.1, п.п.16.1.6 та п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, внаслідок чого застосовано штрафні санкції у сумі 2040 грн. Зокрема, в акті перевірки вказано, що підприємством подано податкові декларації з податку на додану вартість за період липень-грудень 2017 де у рядку 2 вказано обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України на загальну суму 836797 грн., що оподатковуються за нульовою ставкою, повинен був подавати звіти про суми податкових пільг з ПДВ. Вказує, що з 05.08.2013 ТОВ "Равід" не отримав жодної гривні економії по сплаті податків, зборів, інших обов"язкових платежів внаслідок надання пільги, у визначеному державною порядку. І отже, відповідно до п.49.2 ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України, не повинен був подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв"язку з отриманням податкових пільг. ТОВ "Равід" є платником ПДВ з 01.07.2014 і з дати реєстрації підприємства займався лише експортними операціями, вивезенням товарів за межі митної території України і при цьому, ніколи не подавав відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв"язку з отриманням податкових пільг. З огляду на це, вважає, що товариство не порушило ст.16, п.16.1, п.п.16.1.6 та п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 і п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, а тому спірне рішення є протиправним .

Ухвалою від 13.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 22.08.2018.

22.08.2018 у судовому засіданні оголошено перерву для надання додаткових пояснень до 17.09.2018.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі. Додатково пояснив, що вивезення товарів за межі митної території, що оподатковується за нульовою ставкою не є податковою пільгою, отже платник податку, який здійснює такі операції, відповідно не подає звіт про суми податкових пільг.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві.

В обґрунтування відзиву зазначив, що ГУ ДФС у Житомирській області проведена камеральна перевірка даних ТОВ "Равід", задекларованих у звіті про суми податкових пільг, за результатами якої був складений акт від 13.02.2018 №1473/06-30-51-12. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Равід" не подано звіти про суми податкових пільг з податку на додану вартість за податковий період: 9 місяців 2017, 12 місяців 2017, чим порушено п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб"єктом господарювання до бюджету у зв"язку з отриманням податкових пільг, затверджених постановою КМУ №1233 та ст.16, п.16.1, п.п.16.1.6, п.п.49.18.2 п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Равід" як суб"єкт господарювання перебуває на обліку в ГУ ДФС у Житомирській області та зареєстрований як платник ПДВ з 01.07.2014.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у Звіті про суми податкових пільг ТОВ "Равід", за результатами якої складено акт перевірки від 13.02.2018 №1473/06-30-51-12. (а.с.27-28)

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Равід" не подано звіти про суми податкових пільг за 9 місяців та 12 місяців 2017, чим порушено п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб"єктом господарювання до бюджету у зв"язку з отриманням податкових пільг, затверджених постановою КМУ №1233 від 24.12.2010 та п.п.16.1.6 п.16.1 ст.16, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, листом від 06.03.2018 №1859/6/06-30-51-12 Головне управління ДФС у Житомирській області висновки зроблені в акті перевірки від 13.02.2018 №1473/06-30-51-12 залишено без змін. (а.с.33-34)

На підставі акту перевірки, ГУ ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0029125112 про застосування штрафних санкцій у сумі 2040 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 25.05.2018 №8296/6/99-9911-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0029125112, а скаргу- без задоволення. (а.с.31-32)

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 13.03.2018 №0029125112 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 2040 грн. на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, за порушення розділу 1 ст.16, п.16.1, п.п.16.1.6 Податкового кодексу України.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов за результатами проведеної камеральної перевірки даних задекларованих у Звіті про суми податкових пільг ТОВ "Равід", якою встановлено, що ТОВ "Равід" не подано звіти про суми податкових пільг за 9 місяців та 12 місяців 2017, чим порушено п.3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб"єктом господарювання до бюджету у зв"язку з отриманням податкових пільг, затверджених постановою КМУ №1233 від 24.12.2010 та п.п.16.1.6 п.16.1 ст.16, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що підприємством подано податкові декларації з податку на додану вартість за період липень-грудень 2017, де у рядку 2 вказано обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України на загальну суму 836797 грн., що оподатковуються за нульовою ставкою. (а.с.47-49)

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою не є податковою пільгою, отже платник податку, який здійснює такі операції, не подає звіт про суми податкових пільг.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Відповідно до пп.16.1.16 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов"язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Відповідно до п.30.1 ст.30 Кодексу податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (п.30.6 ст.30)

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі - Порядок № 1233).

Відповідно до п.2 Порядку № 1233 суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.

Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.(п.3 Порядку № 1233)

Відповідно до п. 8 цього Порядку податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Отже, суб'єкти господарювання, які користуються пільгами і не сплачують до бюджету суми податків/зборів, повинні вести облік податкових пільг. Такий облік ведуть відповідно до Порядку №1233. Крім того, на суб"єкт господарювання покладений обов"язок звітувати про це перед контролюючими органами, подаючи звіт про суми податкових пільг . Форму Звіту наведено в додатку до Порядку № 1233. На підставі такої звітності податкові органи, у свою чергу, ведуть облік-контроль податкових пільг.

При цьому, даним Порядком визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб"єктом господарювання за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об"єктами обкладення податком на додану вартість та які звільнені від оподаткування, або оподатковуються за нульовою ставкою.

Оскільки відповідно до п.195.1.1 п.195.1 операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою, отже такі, з урахуванням положень п.8 Порядку №1233, вважаються податковою пільгою, а тому суб"єктом господарювання повинен подаватися звіт про суми податкових пільг.

В контексті наведеного, суд відмічає, що ТОВ "Равід" вказавши в декларації з ПДВ за періоди липень-грудень 2017 у рядку 2 обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України на суму 836797 грн. (без ПДВ), яка оподатковується за нульовою ставкою, повинен був подавати звіти про суми податкових пільг з ПДВ за податковий період до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Представником позивача факт не подання такого звіту не заперечувався.

Що стосується посилань представника позивача на те, що як платник ПДВ з 01.07.2014 ніколи не подавав відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв"язку з отриманням податкових пільг, а отже, і в подальшому не зобов"язаний подавати такий звіт, то слід зазначити таке.

Редакція п.46.1 ст.46 Кодексу до 01.01.2017 передбачала, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Разом з тим, зазначена правова норма після 01.01.2017 викладена у новій редакції, а саме: "Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. "(Абзац перший пункту 46.1 статті 46 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016).

Отже, звіт про суми податкових пільг починаючи з 2017 у відповідності до п.46.1 ПКУ набув статусу податкової декларації, а згідно п.3 Порядку №1233 звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Таким чином доводи представника позивача є законодавчо спростованими, а тому до уваги судом не приймаються.

Що стосується посилань представника позивача в судовому засіданні на те, що неправомірно застосовано штрафну санкцію саме сумі 2040 грн.

З даного приводу суд зазначає, оскільки з 01.01.2017 звіт про пільгові операції - податкова декларація, отже, за неподання звіту про пільгові операції передбачена фінансова відповідальність за п. 120.1 ПКУ.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача, на підставі п.120.1 ст.120 ПКУ, у січні 2018 відповідачем застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн. за порушення гл.2 ст.49 п.49.12, пп.49.18.1, ст.203 п.203.1 Податкового кодексу України (несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0005605112 від 19.01.201 та актом перевірки №2282/06-30-51-12 від 19.12.2017. (а.с.66-68).

Вказана обставина представником позивача в ході розгляду справи не заперечувалася.

З огляду на те, що позивач протягом року вже притягувався до відповідальності на підставі п.120.1 ст.120 ПКУ у вигляді застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн., та враховуючи, що протягом цього ж року встановлено не подання позивачем звітів про суми податкових пільг за 9 місяців 2017 та 12 місяців 2017, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у подвійному розмірі саме у сумі 2040 грн,. з огляду на що, доводи позивача з даного приводу безпідставні.

Враховуючи викладене, оскільки в ході розгляду справи підтверджено факт порушення позивачем вимог розділу 1 ст.16, п.16.1, п.п.16.1.6 Податкового кодексу України, а протилежного не доведено, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Житомирській області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції у сумі 2040 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0029125112 від 13.03.2018 є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем в ході розгляду справи доведено правомірність своїх дій та спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ТОВ "Равід" є безпідставним, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Равід" (вул.М.Грушевського, 60, офіс 107,м. Житомир,10030, код ЄДРПОУ 38797229) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0029125112, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 24 вересня 2018 року