Рішення

від 24.09.2018 по справі 1340/3739/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3739/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського науково-виробничого центру "Західплемресурси" (у формі ТзОВ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участю третьої особи ТзОВ Проектне об'єднання "Укрзахідурбанізація" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И В:

Львівський науково-виробничий центр "Західплемресурси" (у формі ТзОВ) (81380, вул.Т.Шевченка,1, с.Гряда, Жовківський район, Львівська область) звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, пр.Чорновола,4, м.Львів) за участю третьої особи ТзОВ Проектне об'єднання "Укрзахідурбанізація" (79058, вул.Куліша,25А/12, м.Львів) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в липні 2018 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області. Листом від 02.08.2018 № ЮР-4493/0-3245/0/37-18 Про розгляд клопотання , відповідачем відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність керуючись п.7 ст. 118 Земельного кодексу України. Вважають, що нормами Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 21.08.2018 року відкрито спрощене провадження у справі. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 15-денний строк з дня одержання ухвали, подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали від 21.08.2018 отримав 28.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від третьої особи на адресу суду повернувся конверт з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання . У відповідності до ч. ч. 8, 11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд визнає неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що Львівський науково - виробничий центр Західплемресурси ( у формі ТзОВ) має на праві власності нерухоме майно, що являє собою єдиний господарський комплекс будівель і споруд по вул. Шевченка,1 в с. Гряда, Жовківського району Львівської області, що підтверджується правовстановлюючими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи. (а.с. 33-119).

Львівський науково - виробничий центр Західплемресурси ( у формі ТзОВ) звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням № 37 від 03.07.2018 року про надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років за рахунок категорій земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту, площею 4,7004 га для обслуговування господарських будівель позивача на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області. До клопотання було надано наступні документи: копію розпорядження Жовківської РДА від 06.09.2016 року № 529 Про розроблення детального плану території земельної ділянки для обслуговування господарських будівель ЛНВЦ Західплемресурси в с. Гряда; копію експлікації з Детального плану території Для обслуговування господарських будівель ЛНВЦ Західплемресурси в с. Гряда на території Грядівської сільської ради за межами населеного пункту; копію розпорядження Жовківської РДА № 577 від 31.05.2018 року Про затвердження детального плану території для обслуговування господарських будівель ЛНВЦ Західплемресурси ( у формі ТзОВ) с. Гряда, на території Грядівської сільської ради (за межами населеного пункту); копію договору купівлі продажу від 11.05.2018 року та копію договору купівлі продажу від 05.06.2018 року.

02.08.18 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області направило на адресу позивача листа за № ЮР-4493/0-3245/0/37-18 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність керуючись п.7 ст. 118 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначають, що відповідно до інформації наданої відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (лист 1003/405-18-0.23 від 19.07.2018 р.) згідно поданих графічних матеріалів неможливо визначити місце розташування земельної ділянки.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст. 124 Земельного кодексу України, відповідно до якого передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування визначений частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Разом з тим, листом від 02.08.2018 № ЮР-4493/0-3245/0/37 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відмовило позивачу з посиланням на п.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, посилання відповідача на п. 7 ст. 118 ЗК України та, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є необґрунтованими, оскільки позивач у клопотанні просив надати дозвіл на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Крім того, суд зазначає, що ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Оцінюючи вимоги позивача щодо зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл на відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років за рахунок категорій земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту, площею 4,7004 га, для обслуговування господарських будівель позивача на території Грядівської сільської ради Жовківського районуЛьвівської області, необхідно зазначити, що питання надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів та входить до повноважень відповідача, а тому суд не може надавати правової оцінки діям відповідача, які можуть бути вчинені ним в майбутньому, в порядку регламентованому земельним законодавством України.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень виключним завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є оцінка легітимності прийнятого рішення.

Згідно Рекомендацій ОСОБА_2 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_2 міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 року у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву Львівського науково-виробничого центру "Західплемресурси" (у формі ТзОВ) про надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області, оскільки саме по собі судове рішення про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо не розгляду по суті клопотання позивача № 37 від 03.07.2018 року про надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області, не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу в наданні дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області, з тих самих підстав, за яких судом визнано протиправною та скасовано відмову.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання позивача № 37 від 03.07.2018 року наданні дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, відповідачем визнано позов у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат, то згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо не розгляду по суті клопотання позивача № 37 від 03.07.2018 року про надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання позивача № 37 від 03.07.2018 року про надання дозволу на відведення земельної ділянки в оренду площею 4,7004 га, за рахунок земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель позивача за межами населеного пункту на території Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

У задоволенні позовних вимог про зобов язання надати дозвіл на відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років за рахунок категорій земель згідно КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту, площею 4,7004 га, для обслуговування господарських будівель позивача на території Грядівської сільської ради Жовківського районуЛьвівської області

- відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (місцезнаходження: пр.В.Чорновола, 4, м.Львів, 79019; код ЄДРПОУ: 39769942) на користь Львівського науково - виробничого центру "Західплемресурси" (у формі ТзОВ) (місцезнаходження: 81380, вул. Т.Шевченка,1, с.Гряда, Жовківський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 32216790) судові витрати в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд

Повний текст рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.