Постанова

від 20.09.2018 по справі 820/1194/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1194/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. (суддя Тітов О.М.; м. Харків; повний текст рішення складено 22.03.2018) по справі № 820/1194/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд"

до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДУЛЬ БУД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «МОДУЛЬ БУД» , підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДФС у Харківській області), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-2, ДФС України), в якому просило суд:

- визнати протиправною відмову ДФС України у прийнятті поданої позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року із додатком 2 (довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового періоду), яка нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), додатком 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та вважати її прийнятою датою її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 20.12.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 06.02.2018 року № НОМЕР_1.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року адміністративний позов ТОВ «МОДУЛЬ БУД» - задоволено.

Визнано протиправною відмову ДФС України у прийнятті поданої ТОВ «МОДУЛЬ БУД» (код ЄДРПОУ: 36034516) засобами телекомунікаційного зв'язку податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року із додатком 2 (довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового періоду), яка нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), додатком 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та вважати її прийнятою датою її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 20.12.2017 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 06.02.2018 року № НОМЕР_1.

Стягнуто на користь ТОВ «МОДУЛЬ БУД» (вул. Велика Панасівська, буд. 19, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 36034516) судові витрати в загальному розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Стягнуто на користь ТОВ «МОДУЛЬ БУД» (вул. Велика Панасівська, буд. 19, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 36034516) судові витрати в загальному розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ГУ ДФС у Харківській області, подано апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 рок, - без змін.

13 червня 2018 року відповідачем - ДФС України, також подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що відповідно до п. 4 розділу 6 Договору про визнання електронних документів (від 25.11.2016 року №251120161) орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Згідно з п.5 розділу 6 Договору у разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається. Центральною ОДПІ 14.11.2017 року в односторонньому порядку розірвано означений Договір з платником ТОВ «МОДУЛЬ БУД» . Інформування платника щодо розірвання Договору відповідно до положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності» , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011, - не передбачено. Крім того, починаючи з 01.01.2016 року, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 році № 909-VIII діють зміни, внесені до ПК України, а саме п. 49.4 ст. 49 розділу II доповнено абзацом третім: «У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті» . Зазначає, що жодних доказів оскарження дій Центральної ОДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку означеного Договору у судовому порядку позивач не надає.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

20 вересня 2018 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ДФС України про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із необхідністю погодження рішення щодо відкликання апеляційної скарги з структурними підрозділами ДФС України.

Згідно ч. 1 ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки; учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З огляду на наведені норми та враховуючи, що відповідач - заявник апеляційної скарги, вдруге не прибув в судове засідання, та тричі звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи з підстав підготування та погодження рішення щодо відкликання апеляційної скарги та відмови від апеляційної скарги, при цьому доказів наявності відповідного рішення жодного разу суду не надав, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та визнала можливим апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд" перебуває на обліку в контролюючому органі - Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС У Харківській області з 26.09.2008 року (номер взяття на облік: 31027).

25.11.2016 року між позивачем та Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС У Харківській області укладений договір № 251120161 про визнання електронних документів, згідно п. 1 якого предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

20.12.2017 року позивачем засобами електронного зв'язку було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року разом із додатком 2 (довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового періоду), яка нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)) та додатком 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)).

Відповідно до квитанції № 1 вказана податкова звітність доставлена в поштову скриньку ДФС України 20.12.2017 року о 17:23:16 годині, однак не була прийнята із зазначенням: "виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - ЄДРГЮУ: 36034516. Можливо, припинено дію Договору про визнання податкових документів".

18 січня 2018 року фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Буд" з питань не подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

За результатами перевірки було складено акт № 776/20-40-12-13-19/36034516 від 18.01.2018 р. згідно висновків якого встановлено порушення позивачем пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 776/20-40-12-13-19/36034516 від 18.01.2018 р. ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 06.02.2018 року № НОМЕР_1, яким до ТОВ "Модуль Буд" було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 гри. (одна тисяча двадцять гри. 00 коп.), а саме за неподання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення № 06.02.2018 року № НОМЕР_1 протиправним та незаконним, оскільки підприємством було подано у строк податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача у неприйнятті податкової декларації ТОВ «МОДУЛЬ БУД» з податку на додану вартість за листопад 2017 року та додатків до неї та визнав її такою, що подана 20.12.2017 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок контролюючого органу викладений в акті перевірки № 776/20-40-12-13-1936034516 від 18.01.2018 року про неподання підприємством вказаної податкової звітності є протиправним, відтак, і податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 06.02.2018 року № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ «МОДУЛЬ БУД» штрафних санкцій на підставі п. 120.1 ст.120 ПК України є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

За приписами ст. ст. 15, 16 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Відповідно до п. 19-1.1.27 ст. 19 ПК України, функцією контролюючого органу, крім інших випадків, є забезпечення розвитку, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема, контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовують впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання.

Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

За приписами п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Положеннями п. 49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (подалі - Порядок № 1246, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку № 1246 передбачено, що до ЄРПН вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до ЄРПН та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 ПК України прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Пунктом 11 Порядку № 1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

наявності в ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 12 Порядку № 1246).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 13, п. 14 Порядку № 1246).

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827 (подалі - Порядок № 557).

Пунктом 1 розділу ІІ «Загальні вимоги щодо електронного документообігу» Порядку № 755 передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Автор (юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді (п. 3 розділу ІІ Порядку № 755).

Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня (п. 4 розділу ІІ Порядку № 755).

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (п. 5 розділу ІІ Порядку № 755).

Пунктами 8, 9 розділу ІІ Порядку № 755 передбачено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка, яка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає (п. 10 розділу ІІ Порядку № 755):

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов'язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (п. 11 розділу ІІ Порядку № 755).

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (п. 12 розділу ІІ Порядку № 755).

На другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 13 розділу ІІ Порядку № 755).

Як встановлено судом, 25.11.2016 року між позивачем та Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області укладений Договір № 251120161 про визнання електронних документів /а.с. 17-19/, примірна форма якого затверджена Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності» , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (втратила чинність 15.11.2017 року на підставі наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 577 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» ).

Предметом Договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Пунктом 4 розділу 6 Договору передбачено, що орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Погоджуючись із загальним висновком суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до повідомлення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2018 року № 220120181 про надання інформації щодо електронного цифрового підпису, - електронний цифровий підпис, сертифікати відповідальних осіб позивача, яким делеговано право підпису електронних документів є чинними і не скасовувались /а.с. 29/.

Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (запит від 16.02.2018 року за № НОМЕР_2) убачається, що позивач ТОВ «МОДУЛЬ БУД» з моменту державної реєстрації підприємства 25.09.2008 року і станом на 16.02.2018 року знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, (Котлова) 19, та місце реєстрації не змінював /а.с. 10-13/.

Доказів зворотного зазначених обставин судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірніша і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, вказаний витяг з ЄДР є належним, достатнім та достовірним письмовим доказом того, що позивач з моменту своєї державної реєстрації (25.09.2008 року) та по теперішній час, у тому числі після укладення договору № 251120161 про визнання електронних документів від 25.11.2016 р. - жодного разу не змінював своє місце реєстрації (місцезнаходження).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо протиправності відмови податкового органу у прийнятті поданої ТОВ «МОДУЛЬ БУД» засобами телекомунікаційного зв'язку податкової декларації за листопада 2017 року та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 06.02.2018 року № НОМЕР_1.

За приписами пункту 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З цих підстав, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання вказаної податкової декларації ТОВ «МОДУЛЬ БУД» поданою датою її фактичного отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 820/1194/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 25.09.2018.