Рішення

від 13.09.2018 по справі 910/5660/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2018Справа № 910/5660/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАДРА УКРАЇНИ"

про стягнення 2 185 202,57 грн.

за участю представників:

від позивача: Перець Б.О., Юхно В.І.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАДРА УКРАЇНИ" про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань в загальній сумі 2185202,57 грн., з яких: 896494,96 грн. - 7% штраф, 1288707,61 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання зобов'язання за договором № 564/17 поставки калібраторів (закупівля товару за власні кошти) від 22.05.2017 в частині своєчасної поставки товару у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5660/18 та призначено підготовче засідання у справі на 11.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018, у зв'язку із перебуванням судді Гулевець О.В. 11.06.2018 у відрядженні, підготовче засідання № 910/5660/18 призначено на 14.06.2018.

В підготовчому засіданні 14.06.2018 представником позивача було подано клопотання про зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (вих. № юр-7028 від 13.03.2018).

В підготовчому засіданні 14.06.2018 відкладено підготовче засідання по справі №910/5660/18 на 10.07.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у підготовче засідання 10.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" на Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування".

В підготовчому засіданні 10.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/5660/18, відкладено підготовче засідання на 31.07.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у підготовче засідання 31.07.2018.

В підготовчому засіданні 31.07.2018 оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.08.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання 30.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018, у зв'язку із перебуванням судді Гулевець О.В. 30 серпня 2018 року у відпустці, розгляд справи по справі №910/4571/18 призначено на 13.09.2018.

В судове засідання 13.09.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 29.08.2018, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 13.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАДРА УКРАЇНИ" (відповідач постачальник) та Публічним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (покупець, позивач), укладений договір поставки калібраторів № 564/17 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити товар, зазначений в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Найменування, асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у Специфікації (п. 1.2.).

Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації і становить 16 989 986,40 грн. (п. 3.2., Специфікація №1).

Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до нього договору.

Згідно із п. 5.2. договору, обсяг поставки товару визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі XIV даного договору.

В пункті 2 Специфікації № 1 до договору визначено умови поставки Товару DDP - станція (склад) призначення: для вхідного контролю: ГПУ "Полтавагазвидобування", 36008, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе) 173, далі на склад за адресою:Харківська область, Краснокутський район, село В'язова. Установка комплексної підготовки газу "Степова" (УКПГ) (для відвантаження).

Пунктом 3 Специфікації № 1 до договору, передбачено, що строк поставки товару: протягом 90 робочих днів з моменту підписання договору.

Відвантаження товару проводиться за рознарядкою покупця (п. 9 Специфікації № 1).

Як вбачається із матеріалів справи, рознарядка щодо поставки товару № 16-5765 від 06.06.2017 була направлена відповідачу 07.06.2017.

Відповідач мав здійснити поставку у строк до 28.09.2017.

Відповідно до п. 5.3 договору, датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.9, 5.11 договору, по прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем, приймання товару по якості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966, та сертифікату якості та/або паспорту заводу-виробника.

Відповідач поставив позивачу товару на загальну суму 16 989 986,40 грн. згідно із видатковими накладними: № 08 від 11.10.2017 на суму 4182915,60 грн., № 01 від 03.01.2018 на суму 3 773 242,80 грн., № 02 від 04.01.2018 на суму 9 033 828,00 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Пунктом 7.11. договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у Специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару у визначений строк, а саме до 28.09.2017, позивачем нараховані штрафні санкції в сумі 2 185 202,57 грн., з яких 1 288 707,61 грн. пені та 7% штрафу в сумі 896 494,96 грн.

В матеріалах справи міститься лист відповідача № 01/12 від 12.10.2017, в якому ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАДРА УКРАЇНИ" зазначено, що згідно договору № 564/17 від 22.05.2017 граничний термін поставки 28.09.2017 та вказує про відшкодування збитків, у зв'язку з несвоєчасною поставкою першої партії товару.

09.02.2018 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №22-1270 від 08.02.2018 в якій вимагав сплатити нараховані пеню у розмірі 1 288 707,61 грн. та 7% штрафу в сумі 896 494,96 грн.

Оскільки відповідач вимог позивача не задовольнив та нарахованих штрафних санкцій не сплатив, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань в загальній сумі 2185202,57 грн., з яких: 896494,96 грн. - 7% штраф, 1288707,61 грн. - пеня.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони в пункті 3 Специфікації № 1 до договору погодили, що поставка товару здійснюється протягом 90 робочих днів з моменту підписання договору. Відвантаження товару проводиться за рознарядкою позивача (п. 9 Специфікації № 1).

У відповідності до умов договору відповідач мав поставити товар в строк до 28.09.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, в порушення своїх зобов'язань відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 16 989 986,40 грн. згідно із видатковими накладними: № 08 від 11.10.2017, № 01 від 03.01.2018, № 02 від 04.01.2018.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо поставки товару.

У відповідності до п. 7.11. договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у Специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

При цьому, чинне законодавство не забороняє застосування штрафних санкцій (пені та штрафу) за прострочення виконання негрошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 231 ГК України, у правовідносинах між недержавними господарюючими суб'єктами, в тому числі й тоді, коли порушено господарське зобов'язання, в якому жодна із сторін не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов'язання - порушення строків постачання товару.

При цьому, оскільки, зобов'язання за вказаними пунктами угоди є не грошовими, то положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій спеціальним законом на них не поширюються.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару та враховуючи приписи ст. 231 ГК України, позивачем правомірно нараховані пеня у сумі 1288707,61 грн. та 7% штрафу у сумі 896494,96 грн.

Розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, а тому позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем обставин наведених у позові не спростовано, доказів сплати нарахованих позивачем сум штрафних санкцій не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд задовольняє позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАДРА УКРАЇНИ" про стягнення 2 185 202,57 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАДРА УКРАЇНИ" (81053, Львівська обл., Яворівський район, місто Новояворівськ, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА, будинок 55; ідентифікаційний код 31567829) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вулиця КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" (36008, Полтавська обл., місто Полтава, Октябрський район, вулиця ЄВРОПЕЙСЬКА, будинок 173, ідентифікаційний код 00153100) пеню у сумі 1288707,61 грн., штраф у розмірі 896494,96 грн. та судовий збір у розмірі 32778,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.09.2018 .

Суддя О.В. Гулевець