Рішення

від 19.04.2011 по справі 2-258/2011

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

19.04.2011

Справа № 2-258 за 2011р.

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2011 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Богданов і Сини про стягнення заборгованості за договором позики,

УСТАНОВИВ:

05.05.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Богданов і Сини , мотивуючи свої вимоги тим, що 09.02.2008р. між ними був укладений нотаріально посвідчений договір позики, згідно якому вона позичила відповідачу 65000грн., які той зобов'язався повернути до 01.11.2008р. з нарахуванням 25% річних від цієї суми. За твердженням позивачки відповідач дотепер вказане зобов'язання не виконав. Посилаючись на викладені обставини та ст.ст.257, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість у загальній сумі 122806грн.37коп., з яких - 65000грн.- сума основного боргу, 35660грн.96коп. - нараховані відсотки,22145грн.41коп. - сума, на яку зросла сума боргу з урахуванням індексу інфляції, та стягнути відшкодування судових витрат.

Надалі позивачка збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики у загальній сумі 143218грн.55коп., з яких - 65000грн. - сума основного боргу, 47770грн.55коп. - нараховані відсотки, 30448грн.00коп. - сума, на яку зросла сума боргу з урахуванням індексу інфляції.

У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_2 - уточнений позов підтримала.

Представник Фермерського господарства Богданов і Сини - Богданова Т.М. - позов не визнала, посилаючись на те, що 25.03.2009р. був зроблений виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами 09.02.2008р. договором позики, що, на думку представника відповідача, свідчить про вирішення між ними спору з цього приводу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

9 лютого 2008 року між ОСОБА_1 і Фермерським господарством Богданов і Сини був укладений договір позики, згідно умов якого позивачка передала у борг відповідачу 65000грн. строком до 1 листопада 2008 року. Відповідно до п.2 цього договору відповідач зобов'язався повернути позивачці суму основного боргу з нарахуванням 25 відсотків річних від суми позики. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстр № 434 (а.с.36).

В зв'язку з невиконанням ФГ Богданов і Сини своїх обов'язків за вищевказаним договором позики 25.03.2009р. приватним нотаріусом Ягужинською К.Т. за заявою ОСОБА_1 був зроблений виконавчий напис про стягнення заборгованості за період з 09.02.2008р. по 09.03.2009р. в загальній сумі 82604грн. 16коп., з яких 65000грн. - сума основного боргу, 17604грн. 16коп. - нараховані відсотки (а.с.73).

З пояснень представників сторін та листа Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції від 23.03.2011р. № 14/2809 (а.с.127) вбачається, що виконавчий напис для примусового виконання не пред'являвся.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовимиознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що буї передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості процентів виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ФГ Богданов і Сини ні у встановлені договором строки, ні дотепер обов'язки по поверненню позики не виконало. Станом 17.01.2011р. заборгованість відповідача перед позивачкою за договором позик складає: 65000грн. - сума основного боргу, 47770грн.55коп. - нараховані відсоткиза період з 09.02.2008р. по 17.01.2011р., разом - 112770грн.55коп.

Частиною 2 ст.625 ЦК встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно величини індексів інфляції за період з листопада 2008р. по грудень 2010; включно за даними Державного комітету статистики України складає відповідно: 101, 5; 102,1; 102,9; 101,5; 101,4; 100,9; 100,5; 101,1; 99,9; 99,8; 100,8; 100,9; 101 100,9; 101,8; 101,9; 100,9; 99,7; 99,4; 99,6; 99,8; 101,2; 102,9; 100,5; 100,3; 100,8. Шляхом перемноження даних індексів індекс інфляції станом на 17.01.2011р., тобто, у межа уточнених позовних вимог ОСОБА_1, складає 1,27. Отже, станом 17.01.2011р. сума заборгованості відповідача за договором позики з урахування: індексу інфляції складає 143218грн.55коп. (112770,55грн. х 1,27). Таким чином, сума, на яку зросла сума боргу з урахуванням індексу інфляції, складає 30448грн.

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином. Отже, наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами. Тобто саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин між сторонами договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання належних йому сум за договором.

Доводи представника відповідача про те, що позивачка повинна була скористатися своїм правом на звернення стягнення на нерухоме майно ФГ Богданов і Сини , суд вважає необґрунтованими, оскільки пункт 6 укладеного між сторонамами договору позики передбачає даний спосіб забезпечення виконання зобов'язання як право, а не обов'язок ОСОБА_1, до того ж договір застави (або іпотеки) такого майна сторони не укладали.

За таких обставин суд вважає, що відповідно до ст.ст. 1046, 1048, 1049, 526 ЦК України даний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати в загальній сумі 1552грн. 18коп.: судовий збір в сумі 1432грн. 18коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Богданов і Сини на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції в загальній сумі 143218грн.55коп. (сто сорок три тисячи двісті вісімнадцять гривень п'ятдесят п'ять копійок), з яких: 65000грн. - сума основного боргу, 47770грн.55коп. - нараховані відсотки, 30448грн.00коп. - сума, на яку зросла сума боргу з урахуванням індексу інфляції.

Стягнути з Фермерського господарства Богданов і Сини на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в загальній сумі 1552грн. 18коп. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві гривні вісімнадцять копійок), з яких судовий збір - 1432грн. 18коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120грн.00коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський рай суд м. Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги

Суддя :