Ухвала

від 25.09.2018 по справі 908/1883/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2018 Справа № 908/1883/18

м.Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва О.С., розглянувши матеріали заяви б/н, підписаної 06.08.2018

заявника: Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800); представник заявника: ОСОБА_1 (49094, м. Дніпро, Набережна Перемоги, буд. 50)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш , код ЄДРПОУ 37222023 (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 2)

про видачу судового наказу про стягнення суми 24849,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької обрості 19.09.2018 надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк б/н, підписана 06.08.2018 (вх.№ 2033/08-07/18) про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш заборгованості за договором б/н від 13.08.2010 в розмірі 24849,34 грн., яка складається з: суми 4289,53 грн. заборгованості за кредитом, суми 9496,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, суми 11063,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Також заявник просить стягнути з боржника судовий збір, сплачений за подання даної заяви.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.09.2018 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/1883/189 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

За змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Таким чином, вимога про сплату пені у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання, хоча й має грошове вираження, за своєю правовою природою є не зобов'язанням, а заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

З огляду на викладене, судовий наказ щодо стягнення з боржника суми 11063,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, нарахованої за період з 08.10.2014 по 20.06.2018, не може бути видано, оскільки вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен, на підставі викладених обставин та доданих до заяви доказів, перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

За змістом ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст.76-78, 86 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Із змісту ст. 150 ГПК України вбачається, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявник в поданій заяві обґрунтовує свої вимоги порушенням боржником зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 13.08.2010 року, зазначивши при цьому, що боржник станом на 20.06.2018, зокрема, має заборгованість за кредитом у розмірі 4289,53 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 24.03.2014 по 20.06.2018 у розмірі 9496,60 грн.

Заява, в тому числі, мотивована тим, що 13.08.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш (боржник) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою останній приєднався до «Умов та Правил надання банківських послуг» , ОСОБА_2 банку , що розміщені на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 13.08.2010, за умовами якого позичальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Разом із тим, ОСОБА_2 на які посилається заявник та які є складовою частиною договору , до заяви фактично не додано, про що відповідальними працівниками суду на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України складено відповідний акт від 19.09.2018 про відсутність документів, вказаних в додатку до заяви. Згідно даного акту, крім ОСОБА_2 банку (п.8 додатку), в додатках до позовної заяви не виявлено також Повідомлення про переказ коштів (п.11 додатку).

На підтвердження розміру нарахованих відсотків заявник надав розрахунок. При цьому, ані у розрахунку та поясненні до нього, ані у самій заяві не зазначено розмірів процентної ставки, за якою нараховувалися відсотки з урахуваннями її зміни у різні періоди користування кредитом у відповідності до п. 3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг.

Таким чином, заявником не в повному обсязі надано документи, що є складовою частиною письмового договору, на підставі якого заявлено вимоги, не надано інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано із порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

За таких обставин, у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника суми 4289,53 грн. заборгованості за кредитом та суми 9496,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом судом відмовляється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, щодо стягнення з боржника суми 11063,21 грн. пені - на підставі п. 3 ч. 1 ст.152 ГПК України.

Слід зазначити, що до поданої АТ КБ Приватбанк заяви про видачу судового наказу не додано копії заяви стягувача з доданими до неї документами, що належить направленню боржнику в порядку ч. 2 ст.156 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє увалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, п.п. 1, 3 ч. 1, ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570) у видачі судового наказу за заявою б/н, підписаною 06.08.2018 (вх.№ 2033/08-07/18) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-виробниче підприємство Союзмаш (код ЄДРПОУ 37222023) суми заборгованості за договором б/н від 13.08.2010 в розмірі 24849,34 грн., а саме: суми 4289,53 грн. заборгованості за кредитом, суми 9496,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, суми 11063,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Копію ухвали направити заявнику та боржнику.

Додаток до ухвали на адресу заявника: платіжне доручення № ВО903В1LBU від 03.08.2018 про сплату судового збору у розмірі 176,20 грн., акт господарського суду Запорізької області від 19.09.2018 про відсутність документів, вказаних в п.п. 8, 11 додатку до заяви.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/ . Ознайомитись з процесуальними документами у справі - в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст.257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Ухвала підписана 25.09.2018.

Суддя О.С. Боєва