Ухвала

від 25.09.2018 по справі 910/12176/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 25.09.2018Справа №  910/12176/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Якименка Миколи Миколайовича, розглянувши заяву стягувача Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01015, м.Київ, вул. Московська, буд. 37/2,  код ЄДРПОУ 37451550) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАЛ" (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Е, офіс 411, код ЄДРПОУ 31810385) пені у розмірі 1226,77 грн. на підставі Договору № 142 від 14.08.2017 року, ВСТАНОВИВ: До Господарського суду міста Києва надійшла заява Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАЛ" пені в розмірі 1226,77 грн., нарахованої на підставі Договору № 142 від 14.08.2017 року. Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з наступних підстав. У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Пунктом 3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Як встановлено судом, вимоги Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАЛ" пені в розмірі 1226,77 грн., нарахованої на підставі Договору № 142 від 14.08.2017 року за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, не відповідають приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України). При цьму суд зазначає, що вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, яка фактично не є заборгованістю у розумінні ст.148 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначає, що вимоги Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАЛ" пені в розмірі 1226,77 грн. хоча і мають грошовий характер, проте не є за своєю правовою природою грошовою заборгованістю, стосовно якої Господарським судом міста Києва може бути видано судовий наказ на підставі ст.ст.147,148 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин суд доходить висновку, що заява Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАЛ" пені в розмірі 1226,77 грн. не відповідає вимогам, встановленим ст.148 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим відмовляє у видачі наказу. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. У відповідності до ст.ст.147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Відмовити Управлінню житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАЛ" пені в розмірі 1226,77 грн., нарахованої на підставі Договору № 142 від 14.08.2017 року. 2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту. Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2018 року. Суддя                                                                                           М.М.Якименко