ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1544/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.
розглянувши справу №916/1544/18
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А»
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1»
Про стягнення 50848,99 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, ордер
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № ГСОО 1663/18 від 30.07.2017р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» про стягнення 50848,99 грн.
Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди об'єкту нерухомості від 01 березня 2016р. та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 41108 грн., пені у розмірі 6246,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 2603,69 грн. та 3% річних у розмірі 889,96грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1544/18. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27 серпня 2018р. о 12:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, в строк до 20 серпня 2018р. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України до 22 серпня 2018р. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень, із урахуванням вимог 167 ГПК України. Повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.08.2018р., відповідно до вимог ч. 2 ст. 216 ГПК України, було оголошено перерву у справі до 24.09.2018р. 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2018р. повідомлено відповідача у справі №916/1544/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» про судове засідання по справі, яке відбудеться 24 вересня 2018 року о 10:00.
Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвал суду, про що вбачається з рекомендованого поштового повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення. (вх. № ГСОО 34815/18, 34816/18).
У судові засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.
01 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» (Орендар) було укладено Договір оренди об'єкта нерухомості (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення їдальні загальною площею 60,4 кв.м., розташовані в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71. Стан орендованих приміщень на момент передачі в оренду - добрий. В приміщенні зроблений поточний ремонт. Приміщення обладнані водо-, електро-, теплопостачанням, кондиціонером.
Відповідно до п. 2.1. Договору, прийом-передача орендованого об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін. Орендований об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акта про приймання. (п. 2.5. Договору).
Умовами п. 3.1. Договору визначено, що термін дії Договору з 01 березня 2016р. до 28 лютого 2017 року.
Відповідно до п. 3.2., п. 3.3. Договору, якщо жодна сторона у місячний термін до закінчення цього Договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на термін один рік. Будь-яка зі сторін має право достроково розірвати Договір оренди попередньо повідомивши про це іншу сторону за один місяць до моменту розірвання.
Згідно до п. 4.1. Договору, орендна плата за 1 кв. м. складає суму у розмірі 110грн. на місяць. Орендна плата за місяць користування орендованим приміщенням складає 6644грн., сума орендної плати включає в себе ПДВ у розмірі 1107,33 грн., комунальні послуги (опалення, електропостачання та водопостачання), а також технічне обслуговування будинку (опалення, електропостачання та водопостачання).
Умовами п. 4.2. Договору визначено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавцю до 28 числа місяця, що передує оплачу вальному, згідно рахунка.
01 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Фабрика „Акація» , як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» , як Орендарем було складено, підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі приміщення до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р.
Надалі, згідно Акту приймання-передачі (повернення) приміщення) до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р. Орендарем було передано (повернуто), а Орендодавцем прийнято офісні приміщення загальною площею 60,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 69/71.
31 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» (Орендар) було укладено Додаткову угоду до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р.
Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору у редакції Додаткової угоди від 31.08.2016р. до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р., орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення їдальні загальною площею 117 кв.м., розташовані в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71.
Стан орендованих приміщень на момент передачі в оренду - добрий. В приміщенні зроблений поточний ремонт. Приміщення обладнані водо-, електро-, теплопостачанням та кондиціонером.
Згідно до п. 4.1. Договору у редакції Додаткової угоди від 31.08.2016р. до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р., розмір орендної плати за один кв. м. офісного приміщення - 120 грн. Орендна плата за місяць користування орендованим приміщенням складає 14040 грн. Сума орендної плати включає в себе ПДВ у розмірі 2340 грн., комунальні послуги (опалення, електропостачання та водовідведення), а також технічне обслуговування будівлі.
31 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Фабрика „Акація» , як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» , як Орендарем було складено, підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі приміщення до Додаткової угоди до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р.
01 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» (Сторона - 1), Товариством з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» (Сторона - 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» (Сторона - 3) було укладено Договір про заміну сторони у зобов'язанні, за умовами якого цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (Орендодавця) у Договорі оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р., що укладений між Стороною - 1 та Стороною - 3, де предметом договору є орендні правовідносини стосовно об'єкта оренди - офісних приміщень загальною площею 60,4 кв.м., розташовані в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71.
Умовами п. 2.1., п. 2.2. Договору про заміну сторони у зобов'язанні від 01.04.2017р. визначено, що Сторона - 2 зобов'язується виконувати обов'язки Сторони - 1 перед Стороною - 3 в повному обсязі на умовах, визначених Договором оренди. Сторона - 3 зобов'язані виконати всі їх обов'язки, передбачені Договором оренди.
Згідно до п. 2.3. Договору про заміну сторони у зобов'язанні від 01.04.2017р., Сторона - 2 за цим Договором про замну сторони набуває право вимагати від Сторони - 3 своєчасної виплати орендної плати та дотримання Стороною - 3 всіх умов Договору оренди.
Відповідно до Договору від 01.04.2017р. про внесення змін до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р., преамбулу Договору оренди викладено у наступній редакції: Орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» , Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» .
15 квітня 2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» , як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» , як Орендарем було складено та підписано, а також скріплено печатками Акт приймання-передачі до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016 року.
Як зазначає позивач, орендар неналежним чином виконує прийняті на себе договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим станом на 26.06.2018р. за Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» рахується борг зі сплати орендної плати у розмірі 41108 грн. (за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року).
Відповідно до п. 8.1. Договору оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2016р., орендар несе таку відповідальність за цим договором, як, зокрема, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
У зв'язку з неналежним виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 6246,69 грн., а також заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 889,96 грн. та інфляційні у розмірі 2603,69 грн.
Крім того, відповідно до п. 9.1. Договору оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2016р., орендодавець має право достроково розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку, якщо орендар систематично (більше трьох раз) порушує умови цього договору і свої зобов'язання.
Орендодавець має право достроково розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку, якщо Орендар прострочив оплату орендної плати більше ніж на 30 днів. Орендар має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, попередньо повідомивши про це Орендаря в письмовому вигляді не менш ніж за 30 днів до орієнтованої дати розірвання.
20.02.2018р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» Товариством з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» було скеровано Повідомлення про розірвання договору оренди об'єкта рухомості від 01.03.2016р., яке було отримано з боку Орендаря 22.02.2018р.
Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди об'єкту нерухомості від 01 березня 2016р., та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 41108 грн., пені у розмірі 6246,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 2603,69 грн. та 3% річних у розмірі 889,96грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 01 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» було укладено Договорів оренди об'єкта нерухомості.
31 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р.
01 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» , Товариством з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» було укладено Договір про заміну сторони у зобов'язанні.
Відповідно до Договору про заміну сторони у зобов'язанні від 01.04.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» перевело свої права та обов'язки за договором оренди, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» , а позивач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» замінив Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» у зобов'язанні, що виникає із Договору оренди, та прийняв всі права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Акація» за Договором оренди в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016 року, з урахуванням Додаткової угоди від 31 серпня 2016 року до Договору оренди об'єкта нерухомості від 01 березня 2016р., та враховуючи укладання між сторонами 01 квітня 2017 року Договору про заміну сторони у зобов'язанні щодо своєчасної сплати орендної плати, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 41108 грн. за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем здійснено нарахування пені за серпень 2017р. на суму боргу 3020,65грн. за період з 29.07.2017р. по 29.01.2018р. - борг зі сплати пені становить 407,07грн., вересень 2017р. на суму боргу 6348 грн. за період з 29.08.2017р. по 01.03.2018р. - борг зі сплати пені становить 893,24 грн., жовтень 2017р. на суму боргу 6348 грн. за період з 29.09.2017р. по 29.03.2018р. - борг зі сплати пені становить 924,02грн., листопад 2017р. на суму боргу 6348грн. за період з 30.10.2017р. по 30.04.2018р. - борг зі сплати пені становить 977,42 грн., грудень 2017р. на суму боргу 6348 грн. за період з 29.11.2017р. по 29.05.2018р. - борг зі сплати пені становить 949,59грн., січень 2018р. на суму боргу 6348 грн. за період з 29.12.2017р. по 29.06.2018р. - борг зі сплати пені становить 1045,59 грн., лютий 2018р. на суму боргу 6348 грн. за період з 29.01.2018р. по 26.07.2018р. - борг зі сплати пені становить 1049,76 грн.
Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у загальному розмірі 6246,69 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).
Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат окремо за кожним місяцем, у якому наявна заборгованість зі сплати орендної плати, із врахуванням початку виникнення заборгованості, за умовами договору по 26 липня 2018р. Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснено позивачем, вважає його частково не вірним, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку інфляційних позивачем було допущено арифметичні помилки.
Судом самостійно здійснено перерахунок інфляційних втрат.
Серпень 2017р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 29.07.2017 - 26.07.2018 3020.65 1.089 269.21 3289.86
Вересень 2017р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 29.08.2017 - 26.07.2018 6348 1.090 572.67 6920.67
Жовтень 2017р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 29.09.2017 - 26.07.2018 6348 1.069 436.97 6784.97
Листопад 2017р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 30.10.2017 - 26.07.2018 6348 1.056 356.52 6704.52
Грудень 2017р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 29.11.2017 - 26.07.2018 6348 1.047 296.72 6644.72
Січень 2018р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 29.12.2017 - 26.07.2018 6348 1.036 230.93 6578.93
Лютий 2018р.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 29.01.2018 - 26.07.2018 6348 1.021 133.70 6481.70
Так, відповідно до такого розрахунку борг відповідача зі сплати інфляційних витрат становить грошову суму у розмірі 2296,72 грн.
Також, позивачем здійснено розрахунок 3% річних окремо за кожним місяцем, у якому наявна заборгованість зі сплати орендної плати, із врахуванням початку виникнення заборгованості, за умовами договору по 26 липня 2018р. Суд перевіривши розрахунок 3%, який здійснено позивачем, вважає його частково не вірним, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку 3% за визначений позивачем за період з 30.10.2017р. по 26.07.2018р. на суму боргу у розмірі 6348 грн., позивачем було допущено арифметичну помилку.
Судом самостійно здійснено перерахунок 3% річних за період з 30.10.2017р. по 26.07.2018р. на суму боргу у розмірі 6348 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 6348 30.10.2017 - 26.07.2018 270 3 % 140.87
Так, борг зі сплати 3% річних становить грошову суму у розмірі 889,44 грн.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» суми основного боргу у розмірі 41108 грн., пені у розмірі 6246 грн. 69 коп., інфляційних витрат у розмірі 2296 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 889 грн. 44 коп.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1751,34 грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ОСОБА_1» (65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 69/71, офіс 415; код 38958084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОМОБІЛІСТ-А» (65110, м.Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 69/71; код 35049480) суму основного боргу у розмірі 41108 (сорок одну тисячу сто вісім) грн., пеню у розмірі 6246 (шість тисяч двісті сорок шість) грн. 69 коп., інфляційні витрати у розмірі 2296 (дві тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1751(одна тисяча сімсот п'ятдесят одна) грн. 34 коп.
3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 26 вересня 2018 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та відповідно до п.п. 17.5. п. 17 Розділу ХІ „Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2018 |
Оприлюднено | 26.09.2018 |
Номер документу | 76688537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні