Рішення

від 13.09.2018 по справі 917/850/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018. Справа № 917/850/18

          м. Полтава

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Снітинської загальноосвітньої школи I - III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області, вул. Шкільна 3, с. Снітин, Лубенський район, Полтавська обл., 37530

про стягнення 93853,16 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

          Представники:

          від позивача: не з'явився;

          від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (далі - позивач/ ТОВ "ТД "Лубнигаз") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення із Снітинської загальноосвітньої школи I - III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (далі - відповідач/ Снітинська ЗОШ) 108472,94 грн., в тому числі 95738,73 грн. основного боргу, 11701,42 грн. пені, 1032,79 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 116-ЛБ від 06.02.2018.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.08.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено про розгляд справи в судовому засіданні 13.09.2018.

До початку розгляду справи по суті 13.09.20018. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог вих. № 1033 від 12.09.2018., у якій він повідомив про часткове погашення відповідачем боргу, зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу та збільшення в частині пені та 3% річних. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 75336,73 грн. основного боргу, 17027,75 грн. пені та 1488,67 грн. 3% річних.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вказану норму, заява про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду. В зв'язку з цим розглядається позов про стягнення з відповідача 75336,73 грн. основного боргу, 17027,75 грн. пені та 1488,67 грн. 3% річних.

27.08.2018. на електронну адресу суду надійшла копія листа відповідача від 27.08.2018. без електронного цифрового підпису. У вказаному листі відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що протягом 2018 року проводилось фінансування згідно кошторисних призначень і за наявності додаткових коштів фінансування заборгованість за використаний газ у розмірі 75332,16 грн. буде оплачено.

Оригінал вказаного листа до суду не надходив.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Враховуючи вказані норми, копія листа відповідача від 27.08.2018., яка надійшла на електронну пошту суду без електронного цифрового підпису не може вважатися, ні письмовим, ні електронним доказом. В зв'язку з цим суд не приймає до уваги лист відповідача від 27.08.2018.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

В судове засідання 13.09.2018. представники сторін не з'явилися.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення. Таким чином, неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір постачання природного газу № 116-ЛБ (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується на умовах, визначених договором, постачати споживачу необхідні (що визначені в Додатку 1 до Договору) та підтверджені у відповідний період постачання обсяги природного газу, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.

Згідно п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу на дату складання договору становить 8451,00 грн., без урахування ПДВ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу. Крім того тариф на транспортування становить 33,50 грн.

Розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний газовий місяць (п. 5.7. Договору).

Згідно п. 5.9 договору остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється Споживачем у термін до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу природний газ:

- у січні 2018 року 1,513 тис.куб.м. природного газу на суму 16299,55 грн.;

- у лютому 2018 року 6,857 тис.куб.м. природного газу на суму 69813,86 грн.;

- у березні 2018 року 4,415 тис.куб.м. природного газу на суму 43843,60 грн.;

- у квітні 2018 року 1,423 тис.куб.м. природного газу на суму 14131,25 грн.

Вказані об'єми та вартість поставленого газу підтверджуються копіями актів приймання-передачі природного газу за період січень - квітень 2018 року (копії актів - в матеріалах справи).

Всього, за період січень - квітень 2018 року позивачем поставлено відповідачу природного газу на суму 144088,26 грн.

В свою чергу, відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково, сплативши позивачу 16299,55 грн. 14.02.2018., 5055,47 грн. 16.03.2018., 26994,51 грн. 26.06.2018., 10200,00 грн. 07.08.2018., 10202,00 грн. 28.08.2018.

Всього, відповідачем за договором сплачено 68751,53 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок та платіжних доручень.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ становить 75336,73 грн.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 6 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи п. 10.2. договору, а також ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 17027,75 грн. та 1488,67 грн. 3% річних.

Вказані суми основного боргу, пені та річних позивач просить суд стягнути з відповідача.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу 75336,73 грн. за природний газ спожитий у січні-квітні 2018 року, строк оплати вказаних зобов'язань настав. В матеріалах справи відсутні докази оплати природного газу у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Пунктом 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно пункту 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17).

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446, від 12.04.17 у справі № 906/1072/15.

Отже, позов в частині стягнення 75336,73 грн. основного боргу є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені та 3% річних суд зазначає наступне.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 6 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно наданих позивачем розрахунків пені та 3% річних, позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також 3% річних на зобов'язання за лютий 2018 року за період з 10.03.2018. по 12.09.2018., на зобов'язання за березень 2018 року за період з 10.04.2018. по 12.09.2018., на зобов'язання за квітень 2018 року за період з 10.05.2018. по 12.09.2018. Всього, позивачем нараховано 17027,75 грн. пені та 1488,67 грн. 3% річних.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків пені та річних і встановлено, що позивач безпідставно нараховує пеню та річні на зобов'язання за лютий 2018 року за період з 10.03.2018. по 12.03.2018.

Так, згідно п. 5.9 договору остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється Споживачем у термін до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Проте, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за газ спожитий у лютому 2018 року по 12.03.2018. включно, оскільки 09, 10 та 11 березня були вихідними днями. Тобто нарахування пені та річних на прострочене зобов'язання за лютий 2018 року розпочинається з 13.03.2018.

З врахуванням викладеного стягненню підлягає пеня за загальний період з 13.03.2018. по 12.09.2018. на загальну суму 16832 грн. 66 коп. та 3% річних за загальний період з 13.03.2018. по 12.09.2018. на загальну суму 1471 грн. 45 коп.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та річних підлягають задоволенню частково, на суму 16832,66 грн. пені та 1471,45 грн. річних. В іншій частині стягнення пені та річних позов задоволенню не підлягає.

Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:          

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Снітинської загальноосвітньої школи I - III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (вул. Шкільна 3, с. Снітин, Лубенський район, Полтавська обл., 37530; код ЄДРПОУ 23547310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 39581002) 75336 грн. 73 коп. основного боргу, 16832 грн. 66 коп. пені, 1471 грн. 45 коп. 3% річних, 1758 грн. 01 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

          Повне рішення складено 24.09.2018.

          Суддя О.С. Семчук