Рішення

від 21.12.2017 по справі 804/8137/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Справа № 804/8137/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 комбінованого типу Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

01 грудня 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 Комбінованого типу Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Севастопольська, буд. 15, до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що, при проведенні позапланової перевірки Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 Комбінованого типу Дніпровської міської ради було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 31.10.2017 року №649. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв'язку із чим, подальша експлуатація будівлі Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 Комбінованого типу Дніпровської міської ради створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому, є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаного об'єкту до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року у відповідності до норм статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати до суду письмові заперечення проти позову разом із письмовими доказами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються такі заперечення, або письмову заяву про визнання позову.

На підставі ухвали суду від 04.12.2017 року Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті позовних вимог у справі №804/8137/17.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач - Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 комбінованого типу Дніпровської міської ради про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. На адресу суду від відповідача надійшли заперечення проти позову від 21.12.2017 року, в яких Комунальний заклад проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що останнім були здійснені всі можливі заходи для усунення порушень, встановлених в акті від 31.10.2017 року №649, а отже підстав для застосування заходів реагування немає.

Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності з 15.12.2017 року, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказаними змінами не передбачалась можливість розгляду справи у порядку скороченого провадження, натомість, запроваджено новий порядок позовного провадження, а саме за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 року), за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Визначивши категорію справ, які можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, суддя дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу у порядку спрощеного провадження.

Згідно з частинами 1, 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до частин 5, 8 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначенихстаттею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

У період з 18 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року відповідно до наказу від 29.09.2017 року №53, посвідчення на перевірку № 1228 від 17.10.2017 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сферах цивільногозахисту, техногенноїі пожежної безпеки Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 Комбінованого типу Дніпровської міської ради, а саме приміщення та територію за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Севастопольська, буд. 15.

За результатами перевірки складено акт №649 від 31.10.2017 року було встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

1) приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) та системою оповіщення про пожежу;

2) сигнал від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;

3) не складено договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту з організацією (суб'єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення;

4) плани евакуації не виконані на фотолюмінісцентній основі;

5) не забезпечено пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах двері на сходові клітини;

6) двері електрощитової не виконано протипожежними 2-го типу;

7) металеві грати на вікнах є суцільними і не забезпечені змогою відкривання чи розсування;

8) не надано сертифікати відповідності та протоколи випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на оздоблювальні матеріали стін (шляхів евакуації ), не демонтовано горючий матеріал;

9) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи не забезпечені евакуаційним освітленням;

10) не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій даху;

11) групові електрощитки в коридорах будівлі не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

12) не виконано з'єднання жил електричних проводів паянням, опресуванням або затискачами в приміщеннях закладу;

13) допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи в приміщенні підвалу та знятими ковпаками (розсіювачами);

14) з метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності;

15) не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів.

Примірник акту перевірки №649 від 31.10.2017 року було отримано завідувачем ДНЗ №164 ОСОБА_2, про що свідчить особистий підпис.

З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку позивача, подальша експлуатація Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №164 комбінованого типу Дніпровської міської ради із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров'ю людей, в тому числі як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, дітям, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України № 877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За приписами статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та планових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

В силу приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійсню є державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно з п.п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити постанову про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації приміщення за призначенням.

При цьому суд погоджується з доводами позивача відносно того, що встановлені ним під час проведення перевірки відповідача порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було усунуто значну частину порушень, зазначених в акті перевірки, а саме:

- по пункту 4 акту № 649 від 31.10.2017 року: виготовлено план евакуації закладу;

- по пункту 5 акту: наявні пристрої для самозачинення на дверях;

- по пункту 9 акту: наявні групові електрощити в коридорах зі схемою підключення споживачів з пояснювальними написами;

- по пункту 12 акту: обладнано світильник в підвалі захисним ковпаком.

Крім того, органом управління Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради було включено у бюджет міста Дніпро на 2018 рік капітальні видатки у сумі 108 955 119 грн., в тому числі на встановлення автоматичної пожежної системи, встановлення пожежних гідрантів, встановлення протипожежних дверей, страхування пожежної дружини, оброблення дерев'яних конструкцій вогнегасним розчином, ремонту будівель та приміщень закладів освіти відповідно до програми розвитку освіти у місті Дніпрі на 2016-2020 роки, про що свідчить рішення сесії Дніпровської міської ради № 3/27 від 06.12.2017 року.

Отже, в результаті проведеної роботи відповідачем були усунені майже всі порушення, а недоліки, які залишилися,потребують значних затрат, однак відповідачем на даний час вживаються заходи для їх усунення.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67, статті 68 Кодексу цивільного захисту України, заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць).

Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом.

З огляду на викладене, зважаючи на той факт, що порушення, зазначені в акті перевірки від 31.10.2017 року №649, були у більшості усунуті відповідачем, а щодо не усунених порушень - здійснено всі належні заходи для найшвидшого його усунення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що при зверненні до суду з цим позовом позивачу сплата судового збору була відстрочена, у зв'язку з чим, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з позивача необхідно стягнути 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 164 Комбінованого типу Дніпровської міської ради (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Севастопольська, будинок 15, код ЄДРПОУ 34561065) про застосування заходів реагування - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1