Рішення

від 15.01.2018 по справі 804/8552/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Справа № 804/8552/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

14 грудня 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкту, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Катеринівська, 11 до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Криворізькою спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 27.11.2017 року №102/14. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв'язку із чим, подальша експлуатація будівлі та приміщень школи із вказаними порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаних об'єктів до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року у відповідності до норм статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати до суду письмові заперечення проти позову разом із письмовими доказами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються такі заперечення, або письмову заяву про визнання позову.

На підставі ухвали суду від 14.12.2017 року Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті позовних вимог у справі №804/8552/17.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач - Криворізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. На адресу суду від відповідача надійшла заява від 15.01.2018 року, в якій зазначено, що ним здійснюються всі можливі заходи для усунення порушень, встановлених в акті від 27.11.2017 року №102/14.

Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності з 15.12.2017 року, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказаними змінами не передбачалась можливість розгляду справи у порядку скороченого провадження, натомість, запроваджено новий порядок позовного провадження, а саме за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 року), за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Визначивши категорію справ, які можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, суддя дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу у порядку спрощеного провадження.

Згідно з частинами 1, 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до частин 5, 8 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

У період з 14 листопада 2017 року по 27 листопада 2017 року відповідно до наказу від 18.10.2017 року №26, посвідчення на перевірку № 571/02-6-17 від 24.10.2017 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільногозахисту, техногенноїі пожежної безпеки Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області, за результатами якої складено акт №102/14 від 27.11.2017 року.

В акті перевірки встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

- по об'єкту учбовий корпус (3-х поверхова будівля школи):

1) приміщення школи не обладнане системою пожежної сигналізації, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

2)приміщенняшколинеобладнанесистемою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

3) незакритаз'єднувальнакоробкакришкоюз негорючогоабоважкогорючогоматеріалув приміщенні школи на 1-му поверсі, а саме: В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужу вальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів. ;

4) пожежний щит в приміщенні школи не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння, а саме: До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. ;

5) допущено зачинення на ключ дверей евакуаційного виходу в приміщенні школи в лівому крилі на ззовні, а саме: За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа та Не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах ;

6) пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля в приміщенні школи, а саме: Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними ;

7) допущено улаштування приміщення під сходовою клітиною 1-го поверху, а саме: Не допускається улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, обладнання ;

8) відсутній плафон закритого виконання на світильниках освітлення в приміщенні школи біля підвалу,на 3-му поверсі а саме: Забороняється: використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів ;

9) приміщення електрощитової не відокремлено від приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: Під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах та Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові ;

10) не оснащені електрощити ,в приміщенні школи на 3-му поверсі схемою підключення споживачів 3 пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), а саме: Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) ;

11) допущено експлуатацію пошкодженої розеткиу приміщенні школи в кабінеті інформатики, а саме: Забороняється:Користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами ;

12) в приміщенні школи відсутні вказівні знаки для зазначеннямісцезнаходженняпервиннихзасобів пожежогасіння які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5м від рівня підлоги, а саме: Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист.Знаки безпеки.Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ.Цветасигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) ;

13) в приміщенні школи в електрощитовій вогнегасник не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, а саме: Переноснівогнегасникиповиннірозміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення ;

14) допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, а саме: Забороняється: складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами ;

15)допущено улаштування у підвальному поверсі приміщення майстерні із зберіганням горючих матеріалів (деревина) за відсутності ізольованого входу, від загальних евакуаційних сходових кліток, а саме: Допускається улаштовувати в підвальних та цокольних поверхах склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали, якщо вхід до них ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток ;

16) для приміщення електрощитової не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою ) а також клас зони за (Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ), а саме: Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі -НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні ;

- по загальним питанням:

17) не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, згідно наказу МНС України №98 від 23.02.2006 року;

18) не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу освіти, засобами радіаційного та хімічного захисту;

19) не забезпечено поступове накопичення згідно номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту;

20) не забезпечено своєчасне накопичення засобів індивідуального захисту;

21) не забезпечено встановлення у службових приміщеннях школи радіотрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту;

22) на дверях горищ, електрощитових, підвалів відсутні написи, що вказують місце зберігання ключів, а саме: Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені .

У підписанні акту перевірки № 102/14 від 27.11.2017 року відмовився директор ОСОБА_2

З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку позивача, подальша експлуатація вказаних об'єктів Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров'ю людей, в тому числі як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, дітям, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України № 877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За приписами статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та планових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

В силу приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійсню є державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно з п.п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити постанову про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації приміщення за призначенням.

При цьому суд погоджується з доводами позивача відносно того, що встановлені ним під час проведення перевірки відповідача порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вживались заходи для усунення частини порушень, зазначених в акті перевірки, а саме: відповідач звернувся до відділу освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради з листом №503 від 08.12.2017 року про виділення коштів для обладнання приміщення закладу системою протипожежного захисту та системою оповіщення, укомплектування пожежних кран-комплектів пожежними рукавами, встановлення протипожежних дверей в приміщення електрощитової, проведення ідентифікації щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, розроблення та затвердження обсягів забезпечення працюючого персоналу школи засобами радіаційного та хімічного захисту, придбання засобів індивідуального захисту, забезпечення встановлення у службових приміщеннях школи радіотрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту.

Отже, вказані недоліки потребують значних затрат, однак відповідачем на даний час вживаються заходи для їх усунення.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67, статті 68 Кодексу цивільного захисту України, заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць).

Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом.

З огляду на викладене, зважаючи на той факт, що не усунуті порушення не пов'язані зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей, а відповідачем надано докази, які свідчать про реальну можливість усунути вищевказані порушення у найближчий строк, суд, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосування до Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) та про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що при зверненні до суду з цим позовом позивачу сплата судового збору була відстрочена, у зв'язку з чим, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з позивача необхідно стягнути 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Криворізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №107 з поглибленим вивченням англійської мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області (50071, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Катеринівська, будинок 11, код ЄДРПОУ 25972282) про застосування заходів реагування - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1762,00 грн. ( одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1