Рішення

від 13.09.2018 по справі 925/758/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Черкаси справа № 925/758/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., за участі представників сторін: позивача - адвоката Терещенка Д.Л. за довіреністю, відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Продакшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Ясмаріна про стягнення 30482 грн. 74 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Продакшн звернувся в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ясмаріна (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки шпал дерев'яних №303 від 29.03.2018 року, 20160 грн. 00 коп. заборгованості за непоставлену продукцію, 4898 грн. 88 коп. збитків в розмірі 0,3% від вартості затриманої поставки за кожен день прострочення, 4032 грн. 00 коп. штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, 1391 грн. 86 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних на суму попередньої оплати, що разом складає 30482 грн. 74 коп. та відшкодування понесених судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов'язання з поставки товару згідно з договором поставки шпал дерев'яних №303 від 29.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/758/18, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.09.2018 року, встановлено відповідачу строк до десяти днів з дня вручення даної ухвали для надіслання відзиву на позов та доданих до нього документів позивачу, запропоновано позивачу у строк до десяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив та докази фактичного перерахування коштів. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду про призначення справи до судового розгляду, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 19-21).

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

29.03.2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Продакшн , як покупець, і відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ясмаріна , як продавець, уклали договір поставки шпал дерев'яних № 303 (далі - договір), за умовами п.п. 1.1. п. 1 Предмет договору якого відповідно до умов даного договору продавець зобов'язується поставити покупцеві вироби із дерева - шпала дерев'яна, надалі продукція, яка виготовлена із деревини, а покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму, згідно специфікацій.

Сторони договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п. 2.1. - найменування продукції, асортимент (номенклатура), вартість продукції, кількість та якісні характеристики, зазначені в специфікаціях до цього договору, які з моменту підписання сторонами договору, є невід'ємною частиною цього договору;

п. 2.5.- передача-приймання продукції здійснюється на підставі товарно-транспортних накладних;

п. 3.1. - поставка продукції здійснюється після підписання сторонами Специфікації. З метою прискорення взаємодії сторін обмін Специфікаціями може проводитися шляхом направлення відповідного електронного листа;

п. 3.2. - поставка продукції здійснюється у строки, зазначені у Специфікаціях, але не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту здійснення покупцем оплати згідно п. 3.2. підписаної Специфікації;

п. 3.4. - продавець поставляє продукцію партіями, на умовах DAP м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Ливарна, 10 (згідно правил Інкотермс - 2010). Продавець зобов'язаний у письмовій формі повідомляти покупця про готовність продукції до відвантаження шляхом надсилання листа на електронну адресу покупця a.stukalenko@pp.kr.ua;

п. 3.5. - датою поставки продукції вважається дата підписання документів про приймання-передачу продукції (видаткової накладної, податкової накладної);

п. 4.2.3. - відповідно до умов даного договору покупець зобов'язується не пізніше 25 числа кожного місяця подати продавцю заявку про кількість поставки продукції на наступний місяць з розбивкою подекадно;

п. 6.1. - за порушення термінів поставки постачальник зобов'язується оплатити покупцеві заздалегідь визначені збитки в розмірі 0,3% від вартості затриманої поставки за кожен день прострочення. У разі прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару. У разі порушення виконання постачальником зобов'язань за цим договором, постачальник сплачує покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця до дати фактичного виконання відповідного зобов'язання або повернення йому суми попередньої оплати відповідно до статей 693 та 536 Цивільного кодексу України;

п. 10.1. - даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 р.

Договір підписаний представниками обох сторін і скріплений їхніми печатками.

На виконання умов Договору, сторонами підписана Специфікація № 1 від 29.03.2018 року (Додаток до Договору), відповідно до якої товар - шпала дерев'яна у кількості 32 куб на загальну сума 20160 грн. 00 коп. з ПДВ, загальна сума специфікації складає: 20160 грн. 00 коп. (п.1.); умови поставки: продавець поставляє продукцію покупцю партіями на умовах DAP-за зазначеною адресою. Кількість товару визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на товар при розвантаженні на складі покупця (п. 2.); порядок розрахунків: 100% передплата здійснюється покупцем на підставі рахунку продавця (п. 3.); термін відвантаження продукції: два робочих дні після надходження попередньої оплати (п. 4.).

Із платіжного доручення № 4207 від 12.04.2018 року вбачається, що позивач перерахував відповідачу 100% попередню оплату за товар в сумі 20160 грн. 00 коп., з призначенням платежу - за шпали дерев'яні згідно рах. № 13 від 30.03.2018.

Відповідач всупереч п. 3.2. Договору, п. 4 Специфікації № 1 від 29.03.2018 року поставку оплаченого товару на суму 20160 грн. 00 коп. не здійснив, попередню оплату позивачу не повернув.

Отже, предметом спору, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення коштів попередньої оплати в розмірі 20160 грн. 00 коп. та стягнення 4898 грн. 88 коп. збитків, 4032 грн. 00 коп. штрафу за порушення відповідачем строків поставки товару, обумовлених договором та 1391 грн. 86 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Спірні правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору поставки шпал дерев'яних №303 від 29.03.2018 року, вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із викладених обставин справи вбачається, що на виконання укладеного з відповідачем договору поставки шпал дерев'яних № 303 від 29.03.2018 року позивач, як покупець, здійснив попередню оплату товару у розмірі 20160 грн. 00 коп., відповідач кошти отримав, проте, як постачальник, поставку товару у встановлені договором строки не здійснив, суму попередньої оплати не повернув, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем терміну поставки товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача, на підставі п. 6.1. договору, 4898 грн. 88 коп. збитків в розмірі 0,3% від вартості затриманої поставки за кожен день прострочення, з 15.04.2018 року по 05.07.2018 року, (20160 грн. х 0,3% х 81 день) та 4032 грн. 00 коп. штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару (20160 грн. х 20%), а також 1391 грн. 86 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних на суму попередньої оплати, з 12.04.2018 по 05.07.2018, (20160 грн. х 30% /365 х 84 дня).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статі 2 цього Кодексу (ст. 230 Господарського кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно,- у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, встановлена у п. 6.1. Договору, відповідальність за порушення термінів поставки у виді збитків в розмірі 0,3% від вартості затриманої поставки за кожен день прострочення, за своєю суттю є не збитками, а пенею, виходячи із визначень понять неустойки (ст. 549 ЦК України) та збитків (ч. 2 ст. 224 ГК України, ст. 623 ЦК України).

При вирішенні спору в частині стягнення зазначених сум пені та штрафу, суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 624 ЦК України, статтями 216-218, 230 - 232, 234 ГК України, умовами п. 6.1. договору поставки шпал дерев'яних №303 від 29.03.2018 року.

Ці вимоги позивача відповідають наведеним нормам законодавства, умовам договору, встановленим обставинам справи, тому судом визнаються такі, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Керуючись нормою ст. 536 ЦК України, п. 6.1. договору поставки шпал дерев'яних № 303 від 29.03.2018 року, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1391 грн. 86 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних на суму попередньої оплати відповідає наведеній нормі законодавства, умовам договору, встановленим обставинам справи, тому судом визнається такою, що також підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з зазначених у ньому підстав задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ясмаріна , ідентифікаційний код юридичної особи 38646519, місцезнаходження: 18007, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, буд. 29, п/р 2600205158670 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 354347 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Продакшн , ідентифікаційний код юридичної особи 34448613, місцезнаходження: 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, к. 414, п/р 26005542732 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805 - 20160 грн. боргу, 4898 грн. 88 коп. пені, 4032 грн. штрафу, 1391 грн. 86 коп. 30% річних, 1762 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 вересня 2018 року.

Суддя В.М. Грачов