Рішення

від 07.09.2018 по справі 925/655/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року

м. Черкаси справа № 925/655/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача -ОСОБА_1 за дорученням, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агроко" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Світ.Україна 2015" про стягнення 191653,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 191653,19 грн. заборгованості по договору купівлі - продажу №7 від 07.05.2018р. з яких: 145600,00 основного боргу, 3933,19 грн. пені, 29120,00 грн. штрафу, 3000,00 грн. упущеної вигоди та 10000 грн. збитків у вигляді транспортних витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав умови договору та не поставив кукурудзу врожаю 2017 року, тому позивач, вимагає повернення сплачених у якості попередньої оплати коштів, пені штрафу. Крім того, позивачу завдано збитків у вигляді транспортних витра та упущеної вигоди.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав, заявлених у ньому.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання для участі у ньому не з'явився, свого представника не направив, відзиву на позов не подав.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст.. 202 ГПК України.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

07 травня 2018 року сторонами укладено договір купівлі - продажу №7.

Пунктами 1.1, 1.2 договору сторони визначили, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару: кукурудза врожаю 2017 року.

Відповідно до п. 3.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийти й оплатити товар у кількості 100,000 тонн +/-10% на умовах DDP (Інкотермс-2010). Ціна товару з ПДВ за даним договором складає: кукурудза - 5200,00 грн. за одну тону з показниками ДСТУ (п.4.1 договору). Загальна вартість товару по даному договору складає з ПДВ - 520000, 00 грн. +/-10% (п. 4.3 договору).

Сторони пунктом 5.1. договору визначили, що:

- 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 1-го банківського дня з моменту підписання видаткової накладної, але в будь-якому випадку тільки після здійснення постачальником фактичної поставки (передачі права власності) товару і передачі повного пакету документів який передбачений договором;

- 20% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після завершення здійснення постачальником перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку постачальника, встановлених законодавством вимог, щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

На виконання умов договору позивач на підставі отриманого рахунку № 3 від 08.05.2018 року здійснив оплату згідно платіжного доручення №474 від 10.05.2018 року в розмірі 145600,00 грн. - 80% вартості партії товару.

10.05.2018 року після фактичної оплати товару, Позивачем було забезпечено до місця завантаження (передачі товару) доставку вантажного транспортного засобу згідно товарно-транспортної накладної №320381 від 10.05.2018 року на автомобіль КАМАЗ, із державним номерним знаком СА 1943 ВМ та причіп із державним номером СА 8919 ХТ пункт навантаження в якій є с. Велика Багачівка (Комбікормовий завод).

Відповідач порушив взяті за Договором зобов'язання, не поставивши (не передавши) обумовлений товар у вигляді кукурудзи врожаю 2017 року (надалі-Товар) у відповідності до положень п. 1.1. Договору.

Позивач 23.05.2018 року на адресу відповідача направив претензією №77 від 22.05.2018 року про повернення сплачених коштів та розірвання договору.

Однак, відповідач відповіді не направив, кошти за непоставлену продукцію не повернув.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що сторона яка порушила умови даного Договору, відшкодовує другій стороні збитки, які виникли внаслідок її діяльності або бездіяльності.

Згідно із п. 8.2. договору, за несвоєчасну поставку та/або недопоставку товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Окрім цього передбачено, що за прострочення поставки більш, як на 10 календарних днів продавець, крім пені додатково зобов'язується також сплатити покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Згідно до ст. 526 ЦК України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами .

Відповідно до п. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно п.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. .

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 611 ЦК України, передбачено, що уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою та ін.

Згідно ч. 1 та ч.3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Не вважаються обставинами для звільнення від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також: не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст. 225 ГК України, до складу збитків включаються:

- вартість втраченого майна;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Оцінивши доводи сторін та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору купівлі - продажу №7 від 07.05.2018р. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та сплатив відповідачу кошти у якості попередньої оплати за Товар.

В свою чергу відповідач не поставив позивачу товар.

Позивач, скористався своїм правом, визначеним приписами названого вище законодавства, та відмовився від договору та вимагав повернення коштів.

Відповідач вимогу позивача не виконав.

Отже, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення сплачених у якості попередньої оплати коштів є обґрунтованою.

Також позивач належними та допустимими доказами довів понесені ним транспортні витрати в сумі 10000 грн., які є його збитками завданими неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору.

Що стосується вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди то вона задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не названо обставин та доказів на підтвердження понесення ним таких збитків.

Також не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачених договором, оскільки відповідач відмовився від цього договору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору пропорційно задоволених вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Світ.Україна 2015" (вул. Соборності 70А, м. Полтава, 36014, код 40039117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агроко" (вул.. Устименка, 140, с. Крутьки, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19934, код 39530246) 145600, 00 грн. основного боргу, 10000,00 грн.збитків та 2334,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.09.2018р.

СУДДЯ К.І.Довгань