Рішення

від 24.09.2018 по справі 1740/2054/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2018 року м. Рівне №1740/2054/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" про стягнення коштів за податковим боргом, зупинення видаткових операцій на рахунках в банках платника податків та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління ДФС у Вінницькій області, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд", в якому просить суд: 1) стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, податковий борг у сумі 8724,80грн.; 2) зупинити видаткові операції на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку; 3) заборонити відповідачу відчуження рухомого та нерухомого майна; 4) зобов'язати відповідача допустити податкового керуючого до опису майна у податкову заставу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 8724,80грн, який виник зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного на підставі самостійно поданої відповідачем декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки від 19.02.2017 №9023634251. З метою забезпечення виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати податків та зборів позивачем на підставі статті 20 Податкового кодексу України направлено відповідачу повідомлення про виділення майна у податкову заставу. Проте, відповідач не надав документи, необхідні для опису майна, у зв'язку з чим податковим керуючим складений акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу. З наведених підстав просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

27.08.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлена ухвала про відкладення судового розгляду справи по суті на 24.09.2018 о 11:30год.

13.09.2018 судом постановлено ухвалу про участь позивача (його представника) в судовому засіданні 24.09.2018 в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.

Представник відповідача відзив на позовну заяву суду не надав, у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.2 ч.3 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності в особи офіційної електронної адреси судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 124 КАС України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як слідує з даних витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.07.2018 за №1004263818, сформованого на запит суду, відповідач зареєстрований за адресою: 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 6А, офіс 7А. Аналогічна адреса відповідача зазначена позивачем у позовній заяві.

За вказаною адресою судом надсилалася рекомендованою кореспонденцією копія ухвали про ухвали суду про відкриття провадження у справі від 30.07.2018 та судова повістка про виклик відповідача до суду 24.09.2018 на 11:30год. Однак, до суду повернулися конверти з відмітками у поштових повідомленнях "за зазначеною адресою не знаходиться".

Згідно з п.4 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За правилами ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вказане, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, а також про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 КАС України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване 23.11.2015, перебуває на обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС (неосновне місце обліку) та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Матеріалами справи підтверджується, що в обліковій картці платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 10.05.2018 за відповідачем обліковується податковий борг на суму 8724,80грн.

Вказаний борг винник в результаті несплати у встановлені терміни суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ІІІ та IV квартали 2017 року, визначено на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 19.02.2018 №9023634251.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки, позивач прийняв рішення №27 від 06.02.2018 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

Позивачем на адресу відповідача направлено Повідомлення про виділення майна у податкову заставу №536/10/02-32-52-033 від 19.01.2018.

07.05.2018 податковим керуючим ОСОБА_1 складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1, у якому зафіксований факт не надання документів, необхідних для опису майна.

Оскільки відповідач не надав документи, необхідні для опису майна, контролюючий орган на підставі пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідачем не було сплачено визначену суму грошового зобов'язання відповідно до поданих ним податкових декларацій, в результаті чого виник податковий борг.

Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем вживались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу шляхом винесення та направлення останньому податкової вимоги форми "Ю" №6149-52 від 06.02.2018, проте відповідач жодних дій щодо її виконання не вчинив.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що складає 8724,80грн.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена. Доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп.88.1, 88.2 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені ст.89 ПК України. Зокрема, пп.89.1.1 п.89.1 вказаної статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

За приписами п.91.3 ст.91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки, позивач прийняв рішення про опис майна у податкову заставу №27 від 06.02.2018.

Проте, відповідачем необхідні для такого опису документи не надані, у результаті чого податковим керуючим складений акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу №1 від 07.05.2018.

Відповідно до положень п.89.4 ст.89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно з пп.20.1.32 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Підсумовуючи вище викладене в його сукупності та враховуючи ту обставину, що відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, документи необхідні для опису його майна у податкову заставу податковому керуючому не надав, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат між сторонами у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 205, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариство з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" у банках, що його обслуговують, податковий борг в сумі 8724,80грн. (вісім тисяч сімсот двадцять чотири грн. 80 коп.).

Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності товариства, що знаходяться в банку.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" відчужувати рухоме та нерухоме майно.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165);

2) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буно Трейд" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 6-А, офіс 7-А, код ЄДРПОУ 40134922).

Повний текст рішення складений 24 вересня 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.