ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
24 вересня 2018 року справа №826/3893/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП") доГоловного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) про 1) визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства; 2) скасування наказу від 10 березня 2017 року №1763 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що контролюючим органом всупереч абзацу другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у письмових запитах від 23 червня 2016 року №14080/10/26-15-14-04-02 та №14076/10/26-15-14-04-02 року не зазначено інформацію, яка підтверджує підстави для надіслання запиту, а тому ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" звільняється від обов'язку надавати відповідь на вказані запити; позивач надав відповідь на запити контролюючого органу, а тому наказ на проведення перевірки видано за відсутності законних підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3893/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач у запереченні на позов вказав про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наказ про проведення перевірки та власне сама перевірка ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" узгоджуються із вимогами Податкового кодексу України.
В судовому засіданні 17 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до наказу ГУ ДФС у місті Києві від 10 березня 2017 року №1763 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" (код 38865729)" на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносинам з ТОВ "НАМБЕР ВАН УКРАЇНА" (код 39729475) та з ТОВ "НПЛ КОМ" (код 39729391) за лютий 2016 року, тривалістю 10 робочих днів з 15 березня 2017 року.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: 1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач звернувся до позивача із запитами про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 23 червня 2016 року №14080/10/26-15-14-04-02 та №14076/10/26-15-14-04-02 року в яких, посилаючись на підпункти 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 та 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, просив надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ "НАМБЕР ВАН УКРАЇНА" (код 39729475) та з ТОВ "НПЛ КОМ" (код 39729391) у період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг (агентських), отримання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків.
Підставою для звернення із таким запитом зазначено виявлення ГУ ДФС фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 1 233 000,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "НАМБЕР ВАН УКРАЇНА", що містяться податкових деклараціях за січень-квітень 2016 року, та даних податкового кредиту у сумі 978 800,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "НПЛ КОМ" за січень-квітень 2016 року.
У відповідь на вказані запити від 23 червня 2016 року №14080/10/26-15-14-04-02 та №14076/10/26-15-14-04-02 року позивач надав відповідь у листах від 15 липня 2016 року №16/060 та №16/061, якими відмовив у задоволенні запиту, з огляду на те, що у запитах не зазначається конкретна виявлена недостовірність даних у січень-квітень 2016 року. Також, як на підставу для відмови у наданні запитуваних документів позивач зазначив, що законодавець прямо передбачив право на отримання контролюючим органом інформації та копій документів виключно за наявності факту, який свідчить про порушення законодавства платником податків, а не його контрагентом.
Крім того, позивач зазначив, що всупереч абзацу другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України такий письмовий запит не містить інформації, яка підтверджує підстави для надіслання запиту, а відтак ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" звільняється від обов'язку надавати відповідь на даний запит.
Так, відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Аналіз наведеної норми чинного законодавства свідчить, що в ній відсутній обов'язок контролюючого органу щодо обов'язкового зазначення конкретної виявленої недостовірності даних у декларації.
В ході розгляду даної справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП", не вказав, у чому полягає недостовірність та у якій саме податковій декларації, а тому не доведено підстав для звернення з відповідним запитом.
Натомість суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у даній справі суд зобов'язав відповідача надати всі докази, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, однак, вимоги вказаної ухвали відповідачем не виконано.
Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів наявності підстав для надіслання позивачу письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що позивач не мав обов'язку надавати відповідь на письмові запити ГУ ДФС у місті Києві, що вказує на відсутність правових підстав для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки.
Враховуючи викладене, наказ ГУ ДФС у місті Києві від 10 березня 2017 року №1763"Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" (код 38865729)" підлягає скасуванню як протиправний, а позовні вимоги - задоволенню.
При цьому, судом враховано, що у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі за позовом ТОВ "Будгарантінвест-55" до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправним дій колегія суддів Судової палати в адміністративних справах вказала, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №815/2596/17 (адміністративне провадження №К/9901/320/17).
Разом з тим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства, оскільки у справі відсутні докази, що ГУ ДФС здійснило дії по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" на підставі наказу від 10 березня 2017 року №1763"Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" (код 38865729)".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проте, позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги про визнання дій протиправними; тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 600,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у місті Києві від 10 березня 2017 року №1763"Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" (код 38865729)".
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТРЕЙД ГРУП" (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, буд. 14, корп. 3Б, офіс 5, ідентифікаційний код 38865729);
Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2018 |
Оприлюднено | 27.09.2018 |
Номер документу | 76691402 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кузьменко В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні