Ухвала

від 25.09.2018 по справі 332/3045/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3045/18

Провадження №: 1-кп/332/371/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, є пенсіонером, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством встановлено, що відповідно до наказу №39-К по комітету з професійно-технічної освіти Управління освіти і науки Запорізької державно): обласної адміністрації від 14.09.2007 достроково припинено дії контракту з директором Запорізького металургійного ліцею ОСОБА_5 у зв`язку з його смертю, та призначено виконуючим обов`язки директора цього навчального закладу ОСОБА_6 та діє за попереднім контрактом директора Запорізького професійного металургійного ліцею, укладеним між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_5 .

Відповідно до контракту директора Запорізького професійного металургійного ліцею: п. 1.1. Здійснює керівництво Запорізьким професійним металургійним ліцеєм на підставі єдиноначальності та умовах, викладених у контракті, відповідно до чинного законодавства України, рішень Уряду, Міністерства освіти і науки, Статуту ліцею.

п. 1.3 Директор, який уклав контракт, є повноваженим представником ліцею при реалізації повноважень (прав, обов`язків, функцій), передбачених Статутом закладу освіти, актами законодавства стосовно ліцею, іншими обов`язковими для нього документами.

п.2.1 Директор ліцею самостійно вирішує усі питання керівництва діяльністю ліцею за винятком тих, які законодавством віднесені до компетенції Міністерства, управління освіти і науки, загальних зборів колективу.

п.2.2 Діє від імені ліцею без доручення, представляє його у всієї органах, організаціях, підприємствах держави та за її межами.

п.2.3. Розпоряджатися майном ліцею в межах делегованих повноважень відповідно до Статуту.

п.2.4 Відкриває в банку рахунки ліцею.

п.2.5 Укладає господарські та інші угоди, видає довіреності.

п.2.6 Має право розпоряджатися коштами ліцею у межах асигнувань та прибутків ліцею.

п.2.8 Видає накази, розпорядження і дає вказівки, обов`язки для всіх пітрозділів та працівників ліцею:

п.3.9 Зобов`язаний ефективно використовувати державне майно та його збереження згідно з законодавством.

Відповідно до Статуту Запорізького професійного металургійного ліцею, зареєстрованого розпорядженням голови Заводської райадміністрації Запорізької міської ради за №1042 від 13.10.2003 та затвердженого Міністерством освіти і науки України 29.09.2003,

п. 5.3. директор Ліцею:

а)організовує навчально-виробничий процес, забезпечує створення необхідних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників;

б)діє від імені ліцею, представляє його в усіх установах, організаціях і підприємствах, відкриває в банках рахунки;

в)в установленому порядку персонально відповідає за результати діяльності ліцею, ефективність використання і збереження закріпленого за ліцеєм майна;

п.6.10 Об`єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України.

п.6.11 Ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Таким чином, згідно з приміткою до ст.364 КК України, директор Ліцею є особою, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в державній установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, тобто службовою особою.

Так, ОСОБА_7 в 2007 році до призначення, на посаду директора ліцею, достовірно знав, що попередній директор ліцею ОСОБА_5 , всупереч діючому законодавству України, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, незаконно 03.05.2007 уклав між Запорізьким професійним металургійним ліцеєм (замовник) в особі директора ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Зеніт-З (інвестор) в особі директора ОСОБА_8 інвестиційний договір, за умовами якого замовник прийняв інвестора в пайову участь у проведенні капітального ремонту навчального комплексу ліцею по вул. Фінальна, 1 з метою покращення технічного стану внутрішніх приміщень. Розділом 5 договору визначені умови розподілу площ після завершення капітального ремонту, а саме: у власність інвестора переходить будівля гуртожитку за адресою м.Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, ( на теперішній час вул. Павлокічкаська) 2-6 літ. А-5, у власності Замовника залишаються площі навчального корпусу, в якому проведено ремонт на суму не менше незалежної експертної оцінки будівлі гуртожитку ліцею по вул. Орджонікідзе, 2-Б літ. А-5.

Після цього, будучи призначеним, на посаду виконуючого обов`язки директора Запорізького професійного металургійного ліцею, ОСОБА_6 , діючи умисно зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог діючого законодавства, знаходячись за місцем знаходження Запорізького професійного металургійного ліцею, розташованого по вул.Фінальна, 1 м.Запоріжжя, 23.03.2008 року у денний час, уклав з ТОВ «Зеніт-З» в особі директора ОСОБА_8 додаткову угоду № 1 до інвестиційного договору від 02.05.2007 р., якою узгоджено, що замість проведення капітального ремонту навчального комплексу ліцею, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна. 1, забезпечення реєстрації, експертизи і погодження у відповідних інстанціях проектно- кошторисної документації, необхідної для капітального ремонту об`єкту, ведення бухгалтерського, статистичного обліку у відповідності з діючими нормативними документами об`єкта інвестор зобов`язався перерахувати на розрахунковий (рахунок Замовника суму не менше незалежної експертної оцінки будівлі гуртожитку ліцею за адресою: вул. Орджонікідзе, 2-Б, виконану ТОВ Експертно-аналітичний центр, а саме 412 200 грн., а Замовник зобов`язався передати у власність Інвестору будівлю гуртожитку ліцею за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, 2-Б, літ. А-5 інв. № 10320013, загальною площею 4198,85 кв.м. протягом п`яти днів з моменту отримання всієї грошової суми на свій розрахунковий рахунок шляхом підписання акту приймання-передачі.

Того ж дня, ТОВ «Зеніт-З» було перераховано на рахунок Запорізького професійного металургійного ліцею грошові кошти у сумі 412 200 гривень, відповідно до додаткової угоди №1 до інвестиційного договору від 02.05.2007 року.

При цьому встановлено, що відповідно до висновку експерта № 2405 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, ринкова вартість будівлі гуртожитку, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе) будинок, 2 Б, визначена станом на березень 2008 року, могла становити 1071 407,53 гривні, що перевищує на 659 207,53 гривні суму перерахованих грошових коштів на рахунок ліцею, тобто у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вищезазначена додаткова угода не погоджувалась ні Міністерством освіти і науки України, ні Фондом державного майна України. Відповідно до діючого законодавства має укладати угоди про відчуження державного майна лише Міністерство освіти і науки України, яке є власником цього майна.

В подальшому рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 8/102/09 від 10.03.2009, на підставі поданих документів ТОВ «Зеніт-З», в тому числі незаконно укладеної додаткової угоди № 1 до інвестиційного договору від 02.05.2007, зобов`язано Запорізький професійний металургійний ліцей (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1,, ЄДРПОУ 02549173) передати за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Зеніт-З (м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5/104, ЄДРПОУ 34718212) будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану за адресою: вул. Орджонікідзе, 2-Б в м.Запоріжжя, яка перебувала у власності Держави в особі Міністерства освіти і науки України, та визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Зеніт- 3 (м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5/104, ЄДРПОУ 34718212) на об`єкт нерухомого майна - будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану за адресою вул. Орджонікідзе, 2-Б в м. Запоріжжя.

Своїми діями виконуючий обов`язки директора Запорізького професійного металургійного ліцею ОСОБА_6 допустив порушення вимог наступних нормативно правових актів:

Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року, згідно якого:

Стаття 63. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти

Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності.

Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають і вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також : підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Потреби державних навчальних закладів та установ, організацій системи освіти для розвитку їх матеріально-технічної бази задовольняються державою першочергово відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів.

Закону України «Про професійну технічну освіту» від 10.02.1998, згідно якого:

Стаття 20. Засновники професійно-технічнихнавчальних закладів

Засновниками професійно-технічних навчальних закладів можуть бути:

-центральні та місцеві органи виконавчої влади;

-підприємства, установи, організації та їх об`єднання незалежно від форм власності та підпорядкування, у тому числі релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

-громадяни України.

Професійно-технічні навчальні заклади можуть бути засновані спільно з іноземними фірмами, установами, організаціями та іноземцями, якщо це не суперечить законодавству.

Стаття 49.

Засновник закріплює за професійно-технічними навчальними закладами державної або комунальної форми власності та установами професійно-технічної освіти об`єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників.

Об`єкти права власності закріплюються засновником за професійно-технічним навчальним закладом державної або комунальної форми власності або, установою професійно-технічної освіти на праві оперативного управління.

Навчальні заклади та установи професійно-технічної освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.

Майно (об`єкти, споруди, основні фонди) навчальних закладів і установ професійно- технічної освіти, що перебувають у державній або комунальній власності може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток професійно-технічної освіти.

У разі ліквідації професійно-технічних навчальних закладів державної або комунальної форми власності та установ професійно-технічної освіти їх майно (об`єкти, споруди, основні фонди) та кошти, одержані від його реалізації, використовуються на розвиток професійно-технічної освіти.

У разі ліквідації професійно-технічних навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності, грошові кошти та інше майно, що належать їм на праві власності, використовуються у порядку, визначеному статутом навчального закладу.

Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006, ч.9. Нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій іі щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об`єктів соціальної сфери, гуртожитків та об`єктів незавершеного капітального будівництва у комунальнувласність (крім об`єктів соціальної сфери, гуртожитків та об`єктів незавершеного будівництва, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України) та на відчуження шляхом приватизації.

Закону України«Про приватизацію», згідно якого:

Стаття 5. Класифікація об`єктів приватизації

З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації.

До об`єктів малої приватизації належать:

- єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації;

-окреме майно.

Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;

об`єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об`єкти;

об`єкти соціально-культурного призначення.

До об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіті, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств.

В результаті допущених ОСОБА_6 порушень вимог вищевикладених нормативно-правових актів з приватизації об`єкту державної власності встановлено, що укладений інвестиційний договір від 03.05.2007 року та додаткова угода №1 до договору, не відповідають вимогам діючого законодавства, насамперед не були визначені об`єми необхідних робіт з капітального ремонту учбового корпусу та не проведено на час укладання договору незалежну експертну оцінку будівлі гуртожитку, по якій повинна бути рецензія Фонду держмайна України, крім того, роботи з ремонту учбового корпусу взагалі не проводились, а на підставі додаткової угоди, яка була підписана лише директором ліцею та директором ТОВ «Зеніт-З», безпосередньо не укладені з Міністерством освіти та науки, в результаті було прийнято незаконне рішення про перерахування грошових коштів за заниженою ціною та передачу будівлі гуртожитку ТОВ «Зеніт-З».

Таким чином,виконуючий обов`язкидиректора Запорізькогопрофесійного металургійноголіцею ОСОБА_6 ,діючи умисно,з корисливихмотивів,та діючи вінтересах юридичної особи ТОВ «Зеніт-З», з метою отримання останнім неправомірної вигоди, зловживаючи службовим становищем, 23.03.2008 року незаконно уклав додаткову угоду №1 до інвестиційного договір від 03.05.2007, внаслідок чого ТОВ «Зеніт- 3» незаконно отримало у власність державне майно, а саме будівлю гуртожитку, розташованого по вул. Павлокічкаська, (Орджонікідзе), 2 б в м. Запоріжжя, тим самим спричинивши тяжкі наслідки, охоронюваним законом інтересам держави в особі Міністерства освіти і науки України.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.2ст.364 КК України, ознаками якого є зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь- якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, яким спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_6 заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття відносно нього кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_6 своє клопотання підтримав, пояснив, що він визнає свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину та не оспорює усі фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України, в звязку із закінченням строків давності.

Прокурор проти заявленого клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не заперечувала.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши клопотання обвинуваченого, думку прокурора щодо клопотання, суд вважає необхідним кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити і звільнити його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 286 ч. 4 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 44КК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1ст. 49 Кримінального Кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Як зазначено у роз`ясненнях, що міститься у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Пленум Верховного Суду України у Постанові «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності» від23грудня 2005року №12 роз`яснив, що згідно з ч. 2ст. 44 КК Українивирішення питання про закриття справи у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності покладено виключно на суди, які повинні діяти в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством. Питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, коли це є правом, а не обов`язком суду, він повинен вирішувати під час судового розгляду з дотриманням порядку, встановленого КПК України, незалежно від того, надійшла справа до суду з постановою про її закриття чи з обвинувальним висновком.

Відповідно до положень ст. 284 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, кримінальне провадження закриваєтьсясудом зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, який відноситься до тяжкого злочину. ОСОБА_6 вчинено злочину 2008 році.

На час розгляду кримінального провадження, з моменту вчинення ОСОБА_6 злочину минуло десять років, перебіг строку давності не зупинявся та не переривався, за цей час ОСОБА_6 від слідства та суду не ухилявся, до теперішнього часу за скоєння нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнає в повному обсязі, проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не заперечує, а тому є підстави для задоволення клопотання обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст.364КК України закрити і звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст. ст.44,49 КК України, ст. ст.283,284-286,369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2ст. 364 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.364КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1