Рішення

від 24.09.2018 по справі 826/6828/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2018 року № 826/6828/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський торговий сервіс"

про стягнення капіталізованих платежів в сумі 545 912,40 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський торговий сервіс" (надалі - відповідач), в якому просить стягнути суму капіталізованих платежів у розмірі 545 912,40 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765, та зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено капіталізацію платежів юридичної особи, що ліквідується за рішенням її засновників, проте відповідачем не сплачено капіталізовані платежі в розмірі 545 912,40 грн. щодо осіб, які зазнали каліцтва під час перебування у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що ТОВ "Київський торговий сервіс" не перебуває в процесі банкрутства. Крім того, у ТОВ "Київський торговий сервіс" станом на 23.01.2018р. відсутня заборгованість перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що 23.01.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський торговий сервіс" в результаті ліквідації.

Однак, під час роботи на підприємстві відповідача 30.09.2016р. з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується Актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний на виробництві від 22.11.2016р., в результаті якого вказаній особі за висновком МСЕК від 18.01.2017 року встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 70% та 2 група інвалідності, з повторним оглядом 04.01.2018р.

Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 17.01.2018р. серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 70% та 2 група інвалідності, з повторним оглядом 10.01.2020р.

Постановою Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 25.01.2018р. продовжено потерпілій ОСОБА_1, номер справи/номер випадку 9576, раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 21 069,35 грн.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, при здійсненні розрахунку суми капіталізованих платежів щодо потерпілої ОСОБА_1, врахувало відсоток втрати професійної працездатності потерпілої, розмір щомісячної страхової виплати потерпілої, вік потерпілої, показник середньої очікуваної тривалості життя до віку потерпілої на момент здійснення капіталізації, витрати на забезпечення потерпілої додатковими видами допомоги.

Відповідно до складеного розрахунку капіталізованих платежів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 545 912,40 грн. капіталізованих платежів.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату капіталізованих платежів від 28.02.2018р. за вих. № 1126-6, на що листом від 15.03.2018р. № 1 ТОВ "Київський торговий сервіс" повідомило про неможливість їх сплати.

На час звернення до суду із даним адміністративним позовом відповідачем не сплачено на рахунок Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві зазначеної грошової суми у розмірі 545 912,40 грн.

Оскільки відповідачем грошові вимоги Фонду по капіталізації не визнано та не сплачено такі платежі, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону №1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізації платежів капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно наявному у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою складає 545 912,40 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачено не було, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом частин 1, 2 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Як вже наголошувалось судом, за приписами пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

У відповідності до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Також, позивач надав належні та достатні докази, якими підтвердив свої доводи наведені в позовній заяві, а саме: Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний на виробництві від 22.11.2016р.; виписку з Акту огляду МСЕК, відповідно до якої встановлено факт втрати 70% професійної працездатності ОСОБА_1; постанову від 25.01.2018р. про продовження потерпілій ОСОБА_1, номер справи/номер випадку 9576, раніше призначеної щомісячної страхової виплати в розмірі 21 069,35 грн.; вимогу про сплату капіталізованих платежів від 28.02.2018р. за вих. № 1126-6 та лист-відповідь.

Натомість від відповідача жодних заперечень щодо правильності нарахування вказаної суми та доказів суду не надходило. Доказів про сплату суми у розмірі 545 912,40 грн. на рахунок позивача також на день розгляду вказаної адміністративної справи не надано.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV.

Зазначена позиція суду також узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 545 912,40 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський торговий сервіс" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 30-А, код ЄДРПОУ 40841267) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (03062, м. Київ, просп. Перемоги 92/2, код ЄДРПОУ 41312290) 545 912,40 грн. (п'ятсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять грн.40 коп.) капіталізованих платежів.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій