Рішення

від 21.05.2007 по справі 11/64-07-1786

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2007 р.

Справа  № 11/64-07-1786

За позовом:

Закритого акціонерного товариства „Кримський торгово-промисловий дім”.

До відповідача:

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

про стягнення  26813,30 грн.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Землянський Ф.А. (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за

довіреністю);

В засіданні приймали участь:

від позивача:  Землянський Ф.А. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:  26.02.2007 р. за вх. № 2020 Закрите

акціонерне товариство „Кримський торгово-промисловий дім”   (далі - Позивач) звернулось до

Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про стягнення заподіяної шкоди в сумі

26813,30 грн.

Позивач на позовних вимогах

наполягає, надав письмові пояснення у справі.

Відповідач проти позовних вимог

заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 10.04.2007 р. вх.

№ 8087.

Розглянувши

матеріали справи суд встановив наступне:

ОСОБА_1, який є суб'єктом

підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від

12.01.2004 р., на підставі договору НОМЕР_1 суборенди автомобіля від 11.04.2005

р., отримав у тимчасове користування автомобіль марки „Мерседес-Бенц”, та уклав

договір про співробітництво з ТОВ „Пілігрим-Авто-04”, метою якого є об'єднання

зусиль сторін  спільно діяти у сфері

автотранспортних перевезень.

Позивач вказує, що 11.09.2005 р. о

шостій годині десять хвилин на 226 кілометрі + 250 метрів автомобільної дороги

Київ - Одеса, що знаходиться поблизу с. Ладижинка Уманського району, ОСОБА_1,

що керував транспортним засобом марки „Мерседес-Бенц” 1850, державний НОМЕР_2,

власником якого є ТОВ „Пілігрим-Авто-04”, відбулася дорожньо-транспортна

пригода, у наслідок якої було ушкоджено транспортний засіб марки ЗІЛ 4331,

державний номер НОМЕР_3, власником якого є ЗАТ "Кримський

торгово-промисловий дім".

Позивач також зазначив, що

Відповідач порушив п.п. 2.9. б), 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, тобто,

перебуваючи за кермом в стані стомлення, не вибрав безпечну швидкість руху, не

врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого

допустив зіткнення з транспортним засобом ,що рухався попереду марки ЗІЛ 4331,

державний  № НОМЕР_3,  власником якого є ЗАТ "Кримський

торгово-промисловий дім".

Посилаючись на ст. 1187 Цивільного

кодексу України Позивач вказує, що шкода, що заподіяна транспортному засобу ЗІЛ

4331, держ. № НОМЕР_3, підлягає відшкодуванню безпосередньо Відповідачем.

Оскільки власник транспортного

засобу ТОВ „Пілігрим-Авто-04” має Поліс НОМЕР_4 обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,

Позивач отримав страхове відшкодування в сумі 24990,00 грн. Відповідно до

висновку спеціаліста авто-товарознавця 

НОМЕР_5 від 22.09.2005р., матеріальна шкода, що була заподіяна власнику

автомобіля ЗІЛ 4331 держ. № НОМЕР_3, складає 51032,11 грн.

Позивач вказує, що сума страхового

відшкодування повністю не покриває вартість заподіяної матеріальної шкоди та

зазначає, що оскільки сума  заподіяної

матеріальної шкоди, згідно висновку експерта № 1419 по цивільній справі №

2-2347/06 (судова автотоварознавча експертиза) від 15.06.2006 р. яка була

заподіяна власнику автомобіля ЗІЛ 4331 держ. № НОМЕР_3, складає 51803,30 грн.,

тому сума, яку повинен сплатити Відповідач складає: 51803,30 - 24990 = 26813,30

грн.

В письмових поясненнях по справі

(а.с.102-103) Позивач додатково обґрунтував позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог

заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 10.04.2007 р. вх.

№ 8087, та вказує, що 11.09.2005 р. о шостій годині десять хвилин на 226

кілометрі + 250 метрів автомобільної дороги Київ - Одеса, що знаходиться

поблизу с. Ладижинка Уманського району відбулася дорожньо-транспортна-пригода у

результаті зіткнення двох транспортних засобів: „Мерседес-Бенц” 1850, державний

№ НОМЕР_3, власником якого є ТОВ „Пілігрим-Авто-04” під керуванням Відповідача

та ЗІЛ 4331, державний № НОМЕР_3, власником якого є ЗАТ „Кримський

торгово-промисловий дім”.

Відповідач вказує, що у результаті

зіткнення транспортних засобів, що суттєво відрізняються за розміром,

автомобілю яким він керував („Мерседес-Бенц” 1850), було завдано невиправної

матеріальної шкоди в результаті якої він повністю вийшов з ладу і став не

придатним для подальшого використання. Транспортний засіб ЗІЛ 4331 теж отримав

пошкодження. Також Відповідач зазначив, що після ДТП,  він самостійно запропонував водію ЗІЛ 4331,

державний номер НОМЕР_3, грошову допомогу для ремонту транспортного засобу у

розмірі 500-600 грн., але водій відмовився і самостійно покинув місце ДТП,

тобто пошкодження автомобіля не завадили подальшому руху транспортного засобу.

На місці ДТП не було складено протокол ДАІ, а лише видано первинну Довідку про

дорожньо-транспортну пригоду інспектором лейтенантом міліції Уманського БДПС

ДАІ Ткачем О.В., що не є підтвердженням вини Відповідача. Первинна Довідка про

дорожньо-транспортну пригоду водію  ЗІЛ

4331, державний номер НОМЕР_3 видана не була, оскільки останній покинув місце

пригоди і не вдалося зафіксувати характер заподіяного матеріального збитку.

Відповідач вказує, що Позивач у

позовній заяві приводить дані висновку експерта НОМЕР_5 по цивільній справі №

2-2347/06 (судова товарознавча експертиза) від 22.09.2005 р. на суму, що

складає 51032,11 грн., та по другому висновку експерта за  № 1419 по цивільній справі № 2-2347/06

(судова товарознавча експертиза) від 15.06.2006 р. на суму, що складає 51

803,30 грн., але Відповідач наполягає на тому, що дані експертизи не

відповідають дійсності та не відображають дійсний розмір матеріального збитку,

який було завдано автомобілю ЗІЛ 4331.

Відповідач вказує, що сума у

розмірі 26813,30 грн., яка визначена Позивачем є необґрунтованою та не

відповідає реальній шкоді.

Досліджуючи матеріали справи,

аналізуючи  норми чинного законодавства,

що стосується суті спору, суд дійшов висновків про необґрунтованість позовних

вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 33 Господарсько

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на

які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько

процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які

мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 1187

Цивільного Кодексу України  Шкода,

завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на

відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір

підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом,

використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В ході розгляду справи суд

неодноразово ухвалами від 02.03.2007 р., 19.03.2007 р., 10.04.2007 р.,

23.04.2007 р., 10.05.2007 р., 21.05.2007 р. зобов'язував Позивача надати докази

наявності вини ОСОБА_1 в скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачем в ході розгляду справи

доказів наявності вини ОСОБА_1 в скоєні дорожньо-транспортної пригоди не

надано.

10.05.2007 р. за вх. № 10296

Позивачем було заявлене клопотання про витребування із Суворовського районного

суду м. Одеси справи № 2-2347. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 - Відповідач по

цивільній справі № 2-2347 не заперечував своєї вини в скоєні ДТП.

Зазначене клопотання судом не

задовольняється, оскільки в матеріалах справи (а.с.95) наявна Ухвала

Суворовського районного суду м. Одеси від 16.01.2007 р., про закриття

провадження у справі № 2-371 за позовом ЗАТ „Кримський торгово-промисловий дім”

до ОСОБА_1 про  стягнення шкоди

заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з тим, що справа

не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, отже справа не

розглядалась судом по суті, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що  вказане клопотання є безпідставним та

необґрунтованим.

Правосуддя у господарських судах

здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом

і судом.          

Судочинство у господарських судах

здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду

доказами.

Господарський суд створює сторонам

та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення

фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. (ст.ст

4-2,4-3,ГПК України)

В ході розгляду справи суд, для

встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства

неодноразово ухвалами від 02.03.2007 р., 19.03.2007 р., 10.04.2007 р.,

23.04.2007 р., 10.05.2007 р., 21.05.2007 р. зобов'язував Позивача надати докази

наявності вини ОСОБА_1 в скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 35 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду з цивільної справи,

що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів,

які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Позивачем, не надано суду рішень з

цивільних справ, якими би було встановлено наявність вини ОСОБА_1 у скоєні ДТП

та розмір заподіяної матеріальної шкоди.

Оцінюючи докази у справі в їх

сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов

висновку що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Кримський

торгово-промисловий дім”  до фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 26813,30

грн. задоволенню не підлягають, як необґрунтовані, не підтвердженими належними

доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного

мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на

Позивача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст. 44, 49,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

В позові - відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення

10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.

Рішення підписане 29..05.2007 р. в

порядку статті 85 ГПК України.