Рішення

від 25.09.2018 по справі 349/1260/18

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1260/18

Провадження № 2/349/494/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 вересня 2018 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря судового засідання Боянівської Г.М.

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, до Помонятівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 як законний представник, звернулася в суд із позовом до Помонятівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння, яке розташоване у АДРЕСА_2в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

У позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майна, а саме на домоволодіння що розташоване по АДРЕСА_2Малолітній ОСОБА_2 є спадкоємцем вказаного майна за заповітом, фактично прийняв спадщину, проте не може оформити право власності на зазначене домоволодіння, оскільки відсутній документ, який посвідчує право власності спадкодавця на майно.

Позивачка позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, у судове засідання не прибула, направила на адресу суду письмове клопотання про слухання справи без її участі.

Представник відповідача - Помонятівської сільської ради позовні вимоги визнав повністю, направив на адресу суду заяву про визнання позову, письмове клопотання про слухання справи у його відсутності.

Відповідно до вимог ст. 43 ЦПК України, участь у судових засіданнях - це право, а не обов'язок сторін по справі.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданим 22.07.2008 р. міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Помонята Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 повторно виданим 12 листопада 2014 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рогатинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Помонятівської сільської ради № 246 виданої 25.07.2018 р., останнім постійним місцем проживання померлої ОСОБА_3 було АДРЕСА_2 Станом на 01.07.1990 р. домоволодіння відносилося до категорії колгоспних дворів, в якому були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 р. та ОСОБА_6, 1972 року народження. На день смерті ОСОБА_3 проживала одна. Заповіт посвідчений у виконавчому комітеті Помонятівської сільської ради від імені ОСОБА_3 не змінений і не скасований.

Згідно заповіту, посвідченого 16 квітня 2013 р. сільським головою Помонятівської сільської ради ОСОБА_7, ОСОБА_3 заповіла житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 своєму правнуку ОСОБА_2

Згідно заяви ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідченої 27.07.2018 р. секретарем виконавчого комітету Помонятівської сільської ради ОСОБА_9, вона не претендує на 1/3 частку домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2

Державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Андрейків Т.В. 03 серпня 2018 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 р. на домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 через відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документа на домоволодіння.

Відповідно до довідки Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації № 104 виданої 09.07.2018 р., реєстрація права власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 не проводилася. Станом на 02.07.2018 р. дане домоволодіння має наступні технічні характеристики: "А" житловий будинок загальною площею 49,9 м 2 , житловою площею 36,5 м 2 , "Б" літня кухня загальною площею 12,0 м 2 , "В" стайня-стодола загальною площею 37,2 м 2 , "Г" погріб загальною площею 24,6 м 2 , № 1 криниця загальною площею 5,0 м/п.

На вказані домоволодіння ТзОВ Технічна інвентаризація та оцінка нерухомості виготовлено технічний паспорт.

Згідно висновку про вартість домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 його ринкова вартість станом на 24.07.2018 р. становить 58300,00 грн.

Стаття 1 протоколу до Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод"1950 року (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкуванням за ст.1216 ЦК України є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (право на відмову від прийняття спадщини).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. (ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265 ЦПК України,суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння що розташоване по АДРЕСА_2 - житловий будинок загальною площею 49,9 м 2 , житловою площею 36,5 м 2 , літню кухню загальною площею 12,0 м 2 , стайню-стодолу загальною площею 37,2 м 2 , погріб загальною площею 24,6 м 2 , криницю загальною площею 5,0 м/п., загальною вартістю 58300,00 грн., яке на день смерті належало ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, в порядку спадкування за заповітом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, жителька АДРЕСА_1, яка діє як законний представник в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, житель АДРЕСА_3

Відповідач: Помонятівська сільська рада Рогатинського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: с. Помонята, вул. І.Франка, буд. № 41а, Рогатинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20537015.

Дата складення судового рішення - 25.09.2018 р.

Суддя: Лошак О.О.