Рішення

від 19.09.2018 по справі 409/1931/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/1931/18

Пров.№2/409/878/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.,

за участю секретаря судових засідань: Бушлі О.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Тимошинської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності на спадкове майно, -

В СТ А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці повних 74 років в місті Щастя Луганської області померла рідна сестра позивачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки НОМЕР_4 кадастровий номер НОМЕР_1 площею 9,4210 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 208 від 11.04.2003р. належало померлій ОСОБА_5 та земельної частки (паю) по колишньому КСП Ювілейний Білокуракинського району розміром 15,12 умовних кадастрових гектар, право на яку на підставі Сертифікату серії НОМЕР_3, виданого на підставі рішення Білокуракинської РДА 20.01.1997р. №20 і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Ювілейний за НОМЕР_8 належало померлій ОСОБА_5 На момент її смерті вони проживали разом та після смерті вона здійснила її поховання. Оскільки з рідних, крім позивачки, у померлої нікого не залишилося та мешкали вони разом, померла за часів свого життя передала їй оригінали правовстановлюючих документів на належне їй майно та повідомила аби після смерті вона розпорядилась ним на власний розсуд. Проте, з огляду на значний похилий вік та час який минув з дня смерті сестри, понад 15 років, усі наявні у неї оригінали документів, зокрема, свідоцтво про смерть та народження сестри й оригінали документів на майно, у тому числі й своє свідоцтво про народження за невідомих їй обставин були втрачені, про що позивачкою було розміщено оголошення про їх втрату. У видачі повторно свідоцтв про народження відділом ДРАЦС було повідомлено про неможливість їх видачі, оскільки актові записи про їх народження залишились на зберіганні в Державному архіві Луганської області м. Луганська, яке на даний час є тимчасово окупованою територією на якій легітимні органи влади не працюють. Разом з цим їй було повідомлено про неможливість надати повторне свідоцтво про смерть сестри, оскільки на час її смерті не діяв електронний реєстр записів актів цивільного стану й запис певно за все було проведено на паперових носіях Жовтневим відділом РАЦС м. Луганськ, до складу якого входило й м. Щастя. Звернувшись за підтвердженням факту її смерті та отриманням дублікату лікарського свідоцтва до Щастинської міської лікарні, де свого часу було зареєстровано смерть позивачці було надано підтвердження про смерть сестри, але у видачі дублікату лікарського свідоцтва відмовлено через відсутність такої можливості. Являючись належною спадкоємицею за законом та вступив в управління та володіння спадковим майном, позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину та переоформлення спадкового майна після померлої сестри на своє ім'я. Постановою нотаріуса у видачі свідоцтва відмовлено через відсутність документів, які б підтверджували смерть та родинний зв'язок між позивачкою та її померлою сестрою й відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Унеможливлення реалізації спадкових справ і спонукало її, як належної спадкоємиці за законом звернутися до суду з позовом, в якому позивачка просить встановити факт смерті сестри та визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивачка не з'явилися, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені позовні вимоги підтримала повністю.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Тимошинської сільської ради Білокуракинського району не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, надали заяву про визнання позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді Комунального закладу Щастинська міська лікарня Новоайдарського району Луганської області №6-кф від 22.01.2018р. ОСОБА_5 дійсно померла у м. Щастя ІНФОРМАЦІЯ_4 з діагнозом Хронічна судинна енцефалопатія. Склероз судин головного мозку , про що у журналі обліку померлих закладом було зареєстровано запис за №101, але дублікати лікарського свідоцтва про смерть вказаним лікувальним закладом не видаються (а.с.10).

Із атестату НОМЕР_7 від 25.06.1947р., виданого Старобільським педагогічним училищем вбачається, що даний атестат виданий на ім'я ОСОБА_6, яка народилася у 1928 році (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_3 було змінено на ОСОБА_3 (а.с.16).

Із відповіді відділу у Білокуракинському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 29-12-0.18-145/102-18 від 13.03.2018р. (а.с.11) та ксерокопії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 11.04.2003р. (а.с.14) вбачається, що померлій ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка НОМЕР_4 кадастровий номер НОМЕР_1 площею 9,4210 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області (вартість якої становить 202306,39 грн.), право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 208 від 11.04.2003р. належало померлій та земельна частка (паю) по колишньому КСП Ювілейний Білокуракинського району розміром 15,12 умовних кадастрових гектар, залишок площі якої становить 6,45 в ум. кад. га (сіножатей та пасовищ), (вартість якої становить 30646,54 грн.) право на яку на підставі Сертифікату серії НОМЕР_3, виданого на підставі рішення Білокуракинської РДА 20.01.1997р. №20 і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Ювілейний за НОМЕР_8 належало померлій.

З листа Білокуракинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Луганській області №281/17-.16-63 від 17.07.2018р. вбачається, що позивачці було повідомлено про неможливість видачі повторно свідоцтв про народження за 1928 рік через зберігання їх в Державному архіві Луганської області м. Луганська, яке є тимчасово окупованою територією та неможливістю через це направити запит до архіву щодо актового запису про її народження (а.с.9).

Із постанови нотаріуса вбачається, що позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено через відсутність документів, які б підтверджували смерть та родинний зв'язок між нею та її померлою сестрою, а також через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.8). Нотаріус, відмовляючи в оформленні спадкових прав позивачці, зазначив не тільки про відсутність підтверджуючого документа про смерть та родинних стосунків, а й про відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Факт смерті ОСОБА_5, якій на дату її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 було 75 років, а також факт родинних відносин між позивачкою та її померлою рідною сестрою, окрім досліджених в судовому засіданні письмових доказів, підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтвердили в суді, що у 2003 році в м. Щастя дійсно на той час мешкала позивачка разом зі своєю сестрою ОСОБА_5, яка там й померла, а також те, що позивачка дійсно є рідною сестрою померлої ОСОБА_5 та вже після її смерті вона здійснила її поховання.

В судовому засіданні було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 208 від 11.04.2003р. та Сертифікат на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Ювілейний серії НОМЕР_3, виданий на підставі рішення Білокуракинської РДА 20.01.1997р. №20 і зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Ювілейний за НОМЕР_8, видані на ім'я померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 було втрачено.

Таким чином, позивачка при винесенні окремого рішення про встановлення факту родинних відносин, в будь-якому разі позбавлена можливості оформити свої спадкові права нотаріально. У зв'язку з чим, суд вважає можливим, встановивши факт, що має юридичне значення, визнати право власності на спадкове майно за позивачкою.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Таким чином, до цивільних відносин, що виникли до набрання чинності ЦК України, тобто до 01 січня 2004 року, застосовуються положення законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до ст.548 ЦК України (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК України (1963р.) встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.07.1994р. за № 152/361, норми якої діяли на момент смерті ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, наявність у спадкоємців зокрема, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Разом з цим п.112 вказаної Інструкції було також визначено те, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Відповідно до ст. 1217 (2003р.) ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.5 цієї статті незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України (2003р.) право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. До способів набуття права власності відносяться юридичні факти, що базуються на правоприємстві, зокрема, спадкування.

Відповідно до ст.315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки та повинен звертати увагу, що факт смерті особи встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Оголошення фізичної особи померлою слід відрізняти від встановлення судом факту смерті фізичної особи, коли є докази смерті фізичної особи у певний час і за певних обставин, але органи державної реєстрації актів цивільного стану відмовляють заявнику в реєстрації смерті.

В судовому засіданні знайшло підтвердження факту смерті ОСОБА_5, який стався у певний час, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_4 та за певних обставин, а саме із-за Хронічної судинної енцефалопатії. Склерозу судин головного мозку .

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1225,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,315, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_6 є рідною сестрою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Щастя, Жовтневий район м. Луганська, Луганської області.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1, визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року та місцем смерті - місто Щастя, Жовтневий район м. Луганська, Луганська область, Україна. Причина смерті - Хронічна судинна енцефалопатія. Склероз судин головного мозку .

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_6 право власності на спадкове майно:

земельну ділянку НОМЕР_4 кадастровий номер НОМЕР_1 площею 9,4210 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 208 від 11.04.2003р. належало померлій ОСОБА_5;

земельну частку (пай) по колишньому КСП Ювілейний Білокуракинського району розміром 15,12 умовних кадастрових гектар, залишок площі якої становить 6,45 в ум. кад. га (сіножатей та пасовищ) право на яку на підставі Сертифікату серії НОМЕР_3, виданого на підставі рішення Білокуракинської РДА 20.01.1997р. №20 і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Ювілейний за НОМЕР_8 належало померлій ОСОБА_5

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_6, зареєстрована за адресою: село Олександропіль, Білокуракинський район, Луганська область.

Відповідач - Тимошинська сільська рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 20185800, адреса: вулиця Миру-1, село Тимошине, Білокуракинський район, Луганська область.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк