Рішення

від 24.09.2018 по справі 130/1720/18

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/964/2018

130/1720/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шепеля К.А.,

за участі секретаря судового засідання Бондар С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Лука-Мовчанської сільської Жмеринського району, ОСОБА_2 районної державної адміністрації про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

у с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з цим позовом і зазначила, що 24 грудня 1995 року в с. Лука Мовчанська Жмеринського району померла її баба - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина у виді земельної ділянки №155, площею 1,7533 га на території Лука-Мовчанської сільської ради Жмеринського району. За життя ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) чи державний акт про право власності на земельну ділянку не отримувала. Це майно рахується за померлою на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА від 23 квітня 2008 року №265 "Про затвердження проекту землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території ОСОБА_4 сільської ради" та Списку померлих власників земельних часток (паїв) спадкоємцям яких будуть передаватися у власність земельні ділянки на території ОСОБА_4 сільської ради та видаватися державні акти після оформлення спадщини. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її дочка та мати позивача - ОСОБА_5, а саме вступила в управління та володіння спадковим майном, розпорядилася домашніми та особистими речами померлої. 7 березня 2011 року померла мати позивача ОСОБА_5. Позивач звернулася до державного нотаріуса ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про права на земельну ділянку після смерті своєї баби ОСОБА_3, спадщину після якої прийняла її мати ОСОБА_5. Однак постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотарільної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Інших спадкоємців немає. На підставі викладеного, позивач просила визнати за нею право на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

20 липня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.22).

Ухвалою суду від 9 серпня 2018 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 29 серпня 2018 року та зобов'язано відповідача ОСОБА_4 сільську раду надати суду відомості про наявність або відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 (а.с.33).

Оскільки вищевказані відомості не надійшли до суду станом на 29 серпня 2018 року розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 29 серпня 2018 року (а.с.38).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій позов підтримала за викладених в позовній заяві обставин, просила розгляд справи провести у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить розписка про отримання ним судової повістки про виклик до суду.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами виникли правовідносини спадкування за законом, що регулюються Цивільним Кодексом УРСР 1963 року та Цивільним Кодексом України.

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача матір'ю зазначена ОСОБА_6 (а.с.8).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб 8 червня 1982 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з "Гавриш" на "Оліфер" (а.с.9).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 24 грудня 1995 року в с. Лука-Мовчанська Жмеринського району (а.с.10).

Згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла 7 березня 2011 року в смт. Браїлів Жмеринського району (а.с.11).

Відповідно до довідки виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради №510 від 10 листопада 2017 року ОСОБА_5 дійсно прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3, померлої 26 грудня 1995 року, а саме: вступила в фактичне володіння та управління майном померлої, розпорядилася домашніми та особистими речами померлої у березні 1996 року (а.с.12).

Згідно з копєю рішення Жмеринського міськрайонного суду від 1 березня 2018 року встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1 є онукою ОСОБА_3, померлої 24 грудня 1995 року в с.Лука-Мовчанська Жмеринського району (а.с.13-14).

Відповідно до інформації відділу у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за ОСОБА_3 на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА від 23 квітня 2008 року №265 "Про затвердження проекту землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території ОСОБА_4 сільської ради" та Списку померлих власників земельних часток (паїв) спадкоємцям яких будуть передаватися у власність земельні ділянки на території ОСОБА_4 сільської ради та видаватися державні акти після оформлення спадщини рахується земельна ділянка №155, загальною площею 1,7533 га на території ОСОБА_4 сільської ради (а.с.15).

Згідно з копіями розпорядження ОСОБА_2 РДА від 23 квітня 2008 року №265 "Про затвердження проекту землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території ОСОБА_4 сільської ради" та Списку померлих власників земельних часток (паїв) спадкоємцям яких будуть передаватися у власність земельні ділянки на території ОСОБА_4 сільської ради та видаватися державні акти після оформлення спадщини за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка №155, загальною площею 1,7533 га на території ОСОБА_4 сільської ради (а.с.16, 17).

Згідно з постановою державного нотаріуса ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 від 25 травня 2018 року №1138/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради, яка належала померлій ОСОБА_3, спадщину після яокї прийняла ОСОБА_5, але не встигнувши оформити своїх спадових прав померла 7 березня 2011 року (а.с.18).

Відповідно до витягів із Спадкового реєстру, заповіту ОСОБА_5 на випадок своєї смерті не залишила (а.с.20), спадкова справа була заведена 7 червня 2011 року (а.с.19).

Згідно з інформацією ОСОБА_4 сільської ради інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає (а.с.36).

Оцінивши вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд, відповідно до вимог статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, отримані в порядку встановленому законом, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а в своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом..

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки..

Відповідно до статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої, другої третьої та п'ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною другою статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належить зокрема рілля. Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.

Уз в'язку з внесенням змін до Законів України "Про державний земельний кадастр" і "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" видача державних актів на землю здійснюється до 01 січня 2013 року. З 01 січня 2013 року запроваджено новий порядок державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них, згідно з яким видача державних актів (та дублікатів) на землю та внесення змін до них після 01 січня 2013 року не передбачена. Тому при зверненні до нотаріальної контори для прийняття спадщини позивач отримала відмову від державного нотаріуса, адже відновити правовстановлюючий документ - дежавний акт, який належав спадкодавцю на даний час не представляється можливим. Іншим чином, ніж в судовому порядку, підтвердити належність ОСОБА_9 земельної ділянки, яка є предметом спору позивач не може.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачами були порушені права позивача на спадкування належної ОСОБА_3 земельної ділянки, що стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом, і як наслідок, відсутності у відповідачів об'єктивних підстав для заперечення проти позову. Тому суд вважає, що позов слід задвольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з цим з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (а.с.1).

Керуючись статтями 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, статей 1217, 1218, 1223, 1258, 1261 ЦК України, статтей 22, 25, 116 ЗК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Лука-Мовчанської сільської Жмеринського району, ОСОБА_2 районної державної адміністрації про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1, громадянкою України, право в порядку спадкування за законом на земельну ділянку №155, площею 1,7533 га, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Жмеринського району Вінницької області та рахується за ОСОБА_3, померлою 24 грудня 1995 року в с. Лука-Мовчанська Жмеринського району Вінницької області, спадщину після якої прийняла ОСОБА_5, але не встигнувши оформити своїх спадкових прав померла 7 березня 2011 року в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_4 сільської ради Жмеринського району (вул. Центральна, с. Лука-Мовчанська Жмеринського району, 23155, код. ЄДРПОУ 20089048) та ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Б.Хмельницького, 14, м. Жмеринка Вінницької області, 23100, код ЄДРПОУ 03084227) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області.

Головуючий К.Шепель