Постанова

від 21.02.2018 по справі 757/29607/17-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі:

захисника особи, стосовно якої складено

протокол про адміністративне правопорушення, - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2, обіймаючи посаду генерального директора ТОВ "ТРІНІОН" (код за ЄДРПОУ 34729858), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 43, порушив вимоги щодо здійснення порядку розрахунків в іноземній валюті, які визначені ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: ненадходження валютної виручки у розмірі 6.875,00 євро (еквів. 190.687,43 грн.), згідно акта документальної позапланової виїзної перевірки від 16.05.2017 № 476/26-15-14-06-04/34729858.

Правопорушення виявлено з 24.06.2016 по 16.05.2017.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 08.09.2017 подав до місцевого суду апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2017, зазначаючи, що він не зміг подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк у зв'язку з затримкою видачі копії постанови судом першої інстанції, що і вплинуло на порушення строку на апеляційне оскарження постанови.

В самій же апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2017 скасувати, постановити нову, якою закрити провадження по справі за відсутності в його-ОСОБА_2. діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_2 вважає постанову місцевого суду незаконною, винесеною в порушення норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права та такою, яка не відповідає матеріалам та фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 зазначає, що в матеріалах справи відсутні реальні та достатні докази, які б свідчили про наявність його вини у вчиненні правопорушення, з огляду і на те, що судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі докази, враховуючи той факт, що справа розглядалася без його-ОСОБА_2. участі і він був позбавлений можливості надати суду пояснення та докази.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1, яка підтримала доводи, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, який пропущений з поважних причин, та доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2017, з постановленням нової, якою закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП, пояснення головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання та апеляційної скарги, слід прийти до наступних висновків.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції в повній мірі не дотримані, оскільки, хоча в матеріалах провадження і міститься судове повідомлення, скероване на адресу проживання ОСОБА_2 про час, дату та місце розгляду провадження - 27.06.2017 о 13:04 в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4, каб. 311, однак в матеріалах вказаного провадження відсутня будь-яка інформація щодо отримання даного повідомлення ОСОБА_2

Слушними є доводи клопотання ОСОБА_2 і в частині несвоєчасного отримання ним копії судового рішення, прийнятого за результатами розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки в матеріалах судового провадження взагалі відсутні відомості щодо направлення такої копії ОСОБА_2

З урахуванням того, що ОСОБА_2 про оскаржуване рішення стосовно нього дізнався 30.08.2017, а апеляційну скаргу подав - 08.09.2017, можна погодитися з проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2017, у зв'язку з чим подане клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП.

Так, в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 пояснила слідуюче.

Дійсно, між ТОВ "ТРІНІОН" та нерезидентом фірмою " Braun Industrial Trading GmbH" (Німеччина) був укладений експортний Контракт № 24/06/16 від 24.06.2016.

Пунктом 14.9 Контракту передбачено, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Предметом Контракту було наступне. Продавець продає, а Покупець купує модульну будівельну учбову конструкцію в розібраному вигляді на умовах DAP, Німеччина, ІНКОТЕРМС-2010, у відповідності з кількістю та цінами, згідно специфікації та асортиментом, що є невід'ємними частинами даного Контракту.

Пунктом 2.1 Контракту встановлено, що ціна товару встановлюється вЄвро і загальна сума контракту складає 44.875,00 євро.

Відповідно до умов контракту, фірмою " BIT GmbH" були проведені наступні платежі за комплектуючі матеріали для учбової модульної будівлі на умовах передплати шляхом перерахуванням (SWIFT), згідно виставленого рахунку-фактури ( INVOICE ): 05.07.2016 на суму 20.000,00 євро та 21.01.2016 р. на суму 18.000,00 євро.

Таким чином, як вказує сторона захисту, загальна сума перерахованих коштів склала 38000,00 євро (тридцять вісім тисяч євро 00 євроцентів).

Недоплата по Контракту складає 6.875,00 євро.

Проведення розрахунків між TOB "ТРІНІОН" та нерезидентом фірмою " BIT GmbH" (Німеччина) згідно експортного Контракту № 24/06/16 від 24.06.2016 не були проведені в повному обсязі, оскільки група працівників ТОВ "ТРІНІОН" не змогла виїхати для виконання монтажних робіт, що було передбачено умовами Контракту в Германію, через відмову Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Києві у видачі віз.

Отже, враховуючи п. 14.9 Контракту строк дії його не сплив, оскільки сторони не виконали свої договірні зобов'язання в повному обсязі через неможливість працівників ТОВ "ТРІНІОН" виїхати до Німеччини для виконання монтажних робіт.

Окрім того, як зауважує сторона захисту, на адресу ТОВ "ТРІНІОН" від покупця "BIT GmbH " (Німеччина) надійшла претензія від 19.05.2017, згідно якої стало відомо, що покупець не задоволений якістю комплектуючих матеріалів для учбової модульної будівлі та просить повернути сплачені ним раніше грошові кошти в розмірі 38.000 євро та демонтувати частково установлені конструкції та вивезти за межі Німеччини усі поставлені матеріали 9-ти контейнерів.

Виходячи з цієї претензії, мова взагалі не йшлася про те, що стороною покупця буде перерахована на адресу Продавця і сума в розмірі 6.875,00 євро. А тому, як вказує адвокат ОСОБА_1, є підстави вважати, що ТОВ "ТРІНІОН" недоотримає цю суму. Всі попередні розмови щодо узгодження претензій не призвели до бажаного результату. Крім того, сторона покупця вимагає розірвання контракту та повернення ним попередньо перерахованої суми в розмірі 38.000 євро.

З огляду на викладене, підсумовуючи, адвокат ОСОБА_1 вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП.

На противагу доводам, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_2 та підтриманими в його інтересах адвокатом ОСОБА_1, головний державний ревізор - інспектор ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 суду апеляційної інстанції пояснила наступне.

Між ТОВ "ТРІНІОН" (Продавець) та нерезидентом Braun Industrial Trading GmbH (Німеччина) (Покупець) укладено експортний контракт від 24.06.2016 № 24/06/16. Предмет контракту: Продавець продає, а Покупець купує товар (будівельна конструкція) в розібраному вигляді. Загальна сума контракту 44.875,00 євро. Умови поставки: DAP Stockach.

Перевіркою повноти і своєчасності надходження валютної виручки у відповідності до вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями при здійсненні ТОВ "ТРІНІОН" зовнішньоекономічної діяльності за експортним контрактом від 24.06.2016 № 24/06/16 з Braun Industrial Trading GmbH (Німеччина) встановлено наступне.

ТОВ "ТРІНІОН", згідно з наданою до перевірки митною декларацією, відвантажило товар (будівельна конструкція) нерезиденту Braun Industrial Trading GmbH (Німеччина) на суму 44.875,00 євро (еквів. 1.243.740,29 грн.).

Граничний термін надходження валютної виручки - 10.12.2016.

На виконання умов укладеного контракту, згідно з наданими до перевірки виписками уповноваженого банку на поточний рахунок ТОВ "ТРІНІОН" надійшли валютні кошти від нерезидента в загальній сумі 38.000,00 євро (еквів. 1.052.344,64 грн.).

Станом на 16.05.2017 валютні кошти від нерезидента за експортним контрактом від 24.06.2016 № 24/06/16 на суму 6.875,00 євро - не надійшли.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України від 06.11.2012 № 5480- VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" внесено зміни до Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону № 185.

Згідно п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку на продовження термінів розрахунків за експортним контрактом від 24.06.2016 № 24/06/16 з Braun Industrial Trading GmbH (Німеччина) до перевірки не надано.

Документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин за вищезазначеним контрактом, до перевірки - не надано.

Перевіркою своєчасності розрахунків при проведенні експортних операцій встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме: ненадходження валютної виручки на суму 6.875,00 євро (еквів. 197.955,05 грн.) за контрактом від 24.06.2016 № 24/06/16 з Braun Industrial Trading GmbH (Німеччина).

Доводи, наведені головним державним ревізором - інспектором ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 не спростовані представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_1, оскільки аналіз наведеного законодавства вказує на те, що валютна виручка повинна була повернутися в граничні терміни, що не перевищують 180 днів, а при наявності конфлікту, у разі неможливості її повернення, мав бути повернутий товар.

Таким чином, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи та ґрунтовно прийшов до висновку про визнання генерального директора ТОВ "ТРІНІОН" ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП.

З урахуванням вказаного, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Задовольнити клопотання ОСОБА_2 та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року стосовно ОСОБА_2, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162-1 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О.Балацька