Постанова

від 18.09.2018 по справі 543/267/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/267/18 Номер провадження 22-ц/786/1781/18Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П. ,

суддів: Кривчун Т.О., Дорош А.І.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вишневої сільської ради Оржицького району Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Вишневої сільської ради Оржицького району Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що 16 лютого 1998 року померла її прабаба ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 4,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у СТОВ Агрофірма Куйбишеве , що знаходиться на території Вишневої сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Спадщина після смерті ОСОБА_6 ніким не оформлена, до органів нотаріату із заявами про прийняття спадщини після її смерті ніхто не звертався.

Позивач звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, однак, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що вона пропустила визначений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 вважає, що вона через поважні причини пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, оскільки про наявність не прийнятої та не переоформленої спадщини вона дізналася випадково від своєї матері у 2017 році. Також однією з підстав пропуску строку для прийняття спадщини став її малолітній вік, оскільки вона не могла вчинити від свого імені певних дій необхідних для реалізації права на спадщину. Позивач зазначає, що у її володінні перебувають документи спадкодавця, а саме оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), свідоцтво про смерть та інші особисті речі.

Просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої 16 лютого 1998 року ОСОБА_6

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 30 травня 2018 рокувідмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вишневої сільської ради Оржицького району Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_5,про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неврахування обставин, які є важливими для правильного вирішення справи, просила рішення суду скасувати та прийняти нове, яким її позовні вимоги задовольнити.

Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання до суду не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 16 лютого 1998 року померла ОСОБА_6, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті спадкодавця за однією адресою разом з нею проживали: дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, онук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10, 13).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-КЕ № 022042 від 26 липня 1999 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с. 14)

Згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру, після померлої 16 лютого 1998 року ОСОБА_6 спадкова справа не заведена, інформація про заповіти, спадкові договори відсутня.

Приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 постановою від 23 жовтня 2017 року відмовила позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 16 лютого 1998 року ОСОБА_6 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України)

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. При цьому, як ч. 2 ст. 1220 ЦК України, так і ст. 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року ) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Даний висновок узгоджується в тому числі з постановою Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-138цс-13 та постановами Верховного Суду м від 14 лютого 2018 року по справі № 450/2737/14-ц та від 06 березня 2018 року по справа № 175/2254/15.

Враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_6 померла 16 лютого 1998 року, шестимісячний строк, що передбачений законодавством, закінчився до 01 січня 2004 року, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про застосування до даних правовідносин норм права визначених ЦК УРСР.

Зважаючи на вищевикладене безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо застосування до даних правовідносин положень ЦК України.

Також суд першої інстанції вірно взяв до уваги правову позиції висловлену в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року по справі № 556/1354/15-ц.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути подовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку й без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Цей строк може бути подовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо в указаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд із цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про подовження пропущеного строку.

Таким чином, враховуючи, що нормами ЦК УРСР не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої 16 лютого 1998 року ОСОБА_6

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно матеріалів справи ОСОБА_2 народилася 30 червня 1999 року (а.с. 7, 14) , а ОСОБА_6 померла 16 лютого 1998 року (а.с. 10), тобто відповідно до норм як ст. 527 ЦК УРСР так і ст. 1222 ЦК України, позивач не є спадкоємицею останньої, оскільки на момент смерті вона ще не народилася і не була зачата.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який вірно застосував норми матеріального права та ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2018 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.О. Кривчун

ОСОБА_9