Рішення

від 18.09.2018 по справі 904/2881/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2881/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, смт. Софіївка, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 20 597,00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3198 від 04.04.2018 року, старший юрисконсульт відділу правового забезпечення Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком"

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації про стягнення грошових коштів у сумі 20 597,00 грн. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснював відшкодування позивачу наданих пільговим категоріям населення послуг зв'язку за період з липня 2017 по грудень 2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 31.07.2018 року о 11:00 год.

23.07.2018 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 2101/03-15 від 17.07.2018 року та клопотання № 2102/03-14 від 17.07.2018 року про розгляд справи без участі його представника.

25.07.2018 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. № 12С000-б/н від 19.07.2018 року та клопотання № 2102/03-14 від 17.07.2018 року про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання 31.07.2018 року представники сторін не з'явились.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження призначено підготовче судове засідання на 28.08.2018 року о 12:20 год.

У підготовче судове засідання 28.08.2018 року представник відповідача не з'явився.

Ухвалою суду від 28.08.2018 відкладено підготовче засідання до 18.09.2018 року о 11:00 год.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але 12.09.2018 подав до суду клопотання № 2605/03-14 від 05.09.2018, в якому просить суд розглядати справу № 904/2881/18 без його участі.

Крім того, 12.09.2018 відповідач на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2018 подав витребувані судом документи.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У період з липня 2017 по грудень 2017 Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, що мешкають на території Софіївського району Дніпропетровської області, які підпадають під дію п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , п. 18 ст. 6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» , п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» , ч. 5 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» .

Відповідно до п. 3 статті 63 Закон України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету» , встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг по Софіївському району Дніпропетровської області є Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації.

Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється Відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з липня 2017 по грудень 2017 Відповідачем не були відшкодовані.

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації про стягнення 20 597,00 грн.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов з таких підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» .

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ; «Про жертви нацистських переслідувань» ; «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про охорону дитинства» .

За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:

- у ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ч. 6 ст. 6 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.;

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Статтями 89 та ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (надалі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

При цьому, суд зазначає, що розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг по Софіївському району Дніпропетровської області є Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» №256 від 04.03.2002р. визначено, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян Софіївського району Дніпропетровської області телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з липня 2017 по грудень 2017 на загальну суму 20 597,00 грн.

Щодо заперечення Відповідача проти позову, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 було запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення, управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи);

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Згідно з ч. 1 п. 10 Положення, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

У відповідності до п. 11 Положення уповноважений орган щомісяця:

1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:

- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

3) до 15 числа подає:

- фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";

- Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у відповідності до п. 10 Положення, були надані Відповідачу, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою №2-пільга.

На виконання п. 11 Положення, Відповідач повинен був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в реєстрі з отриманою від Позивача інформацією та здійснювати розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особами, які мають право на відповідні пільги, однак Відповідач порушив свої зобов'язання та не розрахувався з Позивачем.

У відзиві на позов Відповідач також заперечуючи проти позову, зазначає про відсутність бюджетного фінансування.

Однак, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Cеред повноважень відповідача, визначених у підпункті 27 п. 5 Положення про управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення: організовує в межах компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв'язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу, пільг на проїзд окремим категоріям громадян, інших пільг, передбачених законодавством України; проводить розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян і призначені житлові субсидії населенню.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку , компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача вимогу вих.№ б/н від 17.05.18р. щодо погашення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян в період липень-грудень 2017 року на суму 20 597,00 грн., також Позивач направив розгорнутий акт звіряння розрахунків за той же період, яка останнім була залишена без відповіді та без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та відзиву на позовну заяву, в період з 01.07.2017 по 31.12.2017 наданих послуг було виявлено наступні розбіжності.

1) гр. ОСОБА_2 - помер 06.07.2017 тоді як за липень 2017 року сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 39,62 грн.), серпень 2017 року - 49,12 грн., вересень 2017 - 49,12 грн., жовтень 2017 року - 49,12 грн., листопад 2017 року -49,12 грн., грудень 2017 року 49,12 грн. Всього 285,22 грн.

2) гр. ОСОБА_3, якому надавалася пільгова знижка за адресою смт Софіївка, вул. Садова, 9. Зайво нараховано пільгову знижку за липень 2017 року в сумі 24,55 грн., серпень 2017 року - 24,55 грн., вересень 2017 року - 24,55 грн. Всього 73,65 грн. На обліку в ЄДАРП як учасник бойових дій перебуває лише з 26.12.2017 року. Згідно з паспортними даними за вказаною адресою не зареєстрований та у довідці про склад сім'ї для призначення субсидії на житлово-комунальні послуги як такий, що проживає без реєстрації відсутній.

3) гр. ОСОБА_4 - помер 03.12.2017, тоді як за грудень 2017 року сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 44,37 грн.) Всього: 403,24 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково, до стягнення підлягає сума у розмірі 20 193,76 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації (53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Незалежності, буд. 58, код ЄДРПОУ 03192307) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_5, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196) - 20 193,76 грн. основного боргу та 1 727,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2018

Суддя ОСОБА_6