Рішення

від 24.09.2018 по справі 909/577/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/577/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2018

м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/577/18 за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21) про стягнення Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства "Рух" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 38) 620 грн 51 коп. неустойки.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства "Рух" 620 грн 51 коп. неустойки у зв'язку із неналежним виконанням обов'язку щодо повернення нежитлового приміщення за договором оренди від 27 квітня 2007 р. № ДО-3098. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі погасив нараховану позивачем неустойку за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії відповідного договору.

29 червня 2018 р., суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та зобов'язав позивача у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки.

У зв'язку з тим, що позивач у визначений судом строк усунув виявлені недоліки, суд ухвалою від 18 липня 2018 р. відкрив провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і зобов'язав відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати Господарському суду Івано-Франківської області відзив на позов.

Копію цієї ухвали суд надіслав на адресу Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства "Рух", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на абонентську скриньку, що вказувалась відповідачем в додаткових угодах до договору оренди від 27 квітня 2007 р. № ДО-3098.

Разом з тим, зазначені поштові відправлення повернулись до суду із відміткою відділення Укрпошти "за зазначеною адресою не числиться" та "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ухвалою про відкриття провадження у даній справі на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

27 квітня 2007 р., між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківським обласним культурно-науковим товариством "Рух" укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3098.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення гаражного боксу № 34 по вул. С. Стрільців, 40 в м. Івано-Франківську.

Сторони відповідними додатковими угодами неодноразово вносили зміни до цього договору, в т. ч., збільшуючи розмір орендної плати.

Відповідно до угоди від 14 вересня 2015 р. № УО-3098-8, розмір місячної орендної плати з 14 вересня 2015 р. становив 380 грн 16 коп., крім того ПДВ - 76 грн 03 коп.

В п. 3.2. Договору було визначено, що розмір місячної орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за кожний наступний місяць оренди, визначається шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2016 р. по справі № 909/545/16 договір оренди нежитлових приміщень від 27 квітня 2007 р. № ДО-3098, укладений між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківським обласним культурно-науковим товариством "Рух", було розірвано.

02 лютого 2017 р., Господарський суд Івано-Франківської області постановив рішення у справі № 909/6/17, яким зобов'язав Івано-Франківське обласне культурно-наукове товариство "Рух" звільнити орендоване нежитлове приміщення та стягнув з останнього на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 2 713 грн 22 коп. неустойки за користування об'єктом оренди після припинення дії договору оренди за період з 03 вересня по 30 листопада 2016 р. При цьому, суд встановив, що договір оренди від 27 квітня 2007 р. № ДО-3098 припинив свою дію 02 вересня 2016 р., а відповідач користувався спірним нежитловим приміщенням після припинення дії цього договору.

28 лютого 2017 р., відповідач повернув позивачу об'єкт оренди, про що сторони склали відповідний акт приймання-передачі.

Загальна сума нарахованої позивачем неустойки за користування відповідачем об'єктом оренди з наступного дня після припинення дії договору оренди (03 вересня 2016 р.) до моменту повернення нежитлового приміщення (28 лютого 2017 р.) склала 5 517 грн 80 коп., яку останній погасив частково, зокрема, в сумі 4 897 грн 29 коп.

19 березня 2018 р., позивач надіслав претензію на ім'я директора Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства "Рух" про сплату решти нарахованої неустойки в сумі 620 грн 51 коп.

У зв'язку з тим, що відповідач залишив претензію без реагування, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Отже, предметом даного спору є стягнення неустойки за користування об'єктом оренди після припинення дії договору оренди.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями, викладеними у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як визначено в ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В ч. 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як видно із матеріалів справи відповідач продовжував користуватись нежитловим приміщенням після припинення договору оренди, що було встановлено в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2017 р. по справі № 909/6/17, а повернув об'єкт оренди 28 лютого 2017 р., тому позивач правильно визначив період нарахування неустойки - 03 вересня 2016 - 28 лютого 2017 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки за зазначений період в сумі 5 517 грн 80 коп., дійшов висновку щодо арифметичної вірності такого розрахунку.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач частково погасив нараховану позивачем неустойку, позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства "Рух" 620 грн 51 коп. слід задовольнити.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства "Рух" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 38; ідентифікаційний код 20568292) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21; ідентифікаційний код 04054346) стягнути 620 (шістсот двадцять) грн 51 коп. неустойки та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                Ткаченко І. В.