Ухвала

від 20.09.2018 по справі 910/12735/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.09.2018Справа № 910/12735/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" До Державного підприємства "Науковий центр точного машинобудування" Про стягнення 36 396, 14 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Без виклику представників.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 910/12735/16, в якій 01.09.2016 було постановлено рішення рішенням про задоволення позовних вимог, шляхом стягнення Державного підприємства "Науковий центр точного машинобудування" на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" 30 000,00 грн. заборгованості, 5 360,53 грн. пені, 1 035,61 грн. 3 % річних та 1 378,00 грн. судового збору.

На виконання судового рішення 16.09.2016 видано наказ, який пред'явлено до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

18.09.2018 головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стеценко Н.В. звернулася до суду з поданням № 53395419/6 від 18.09.2018 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

У поданні заявлено вимогу про постановлення вмотивованого рішення (ухвали) про тимчасове обмеження директора боржника - Сєлюкова Олександра Васильовича, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до виконання майнових зобов'язань у строки, передбачені чинним законодавством. Виконання заходів щодо обмеження права виїзду за межі України головний державний виконавець просить покласти на Державну прикордонну службу України.

Подання від 18.09.2018 мотивоване тим, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 53395419 про примусове стягнення з Державного підприємства "Науковий центр точного машинобудування" заборгованості у грошових коштах за шістьма виконавчими документами, виданими Господарським судом міста Києва та необхідністю виконання рішень суду.

Повноваження господарського суду з розгляду питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачені ст. 337 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши описане подання та дослідивши матеріали справи, суд вважає за належне поверти його без розгляду особі, яка його пред'явила в порядку ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Так, дії органу виконання судових рішень оцінюються судом як зловживання процесуальними правами у зв'язку з тим, що питання обмеження у праві виїзду за межі України Сєлюкова Олександра Васильовича як керівника Державного підприємства "Науковий центр точного машинобудування" вже неодноразово було предметом судового розгляду Господарського суду міста Києва на стадії виконання судового рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2018 було відмовлено у задоволенні подання № 53395419 від 23.04.2018 головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стеценко Наталії Василівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника (керівника відповідача у справі - Сєлюкова Олександра Васильовича) без вилучення паспортного документа.

Крім того, 13.09.2018 з наслідками розгляду подання № 53395419/6 від 10.09.2018 головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стеценко Н.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно тієї ж особи та з тих же підстав (необхідність виконання судового рішення) Господарським судом міста Києва було відмовлено у становленні такого обмеження щодо Сєлюкова Олександра Васильовича.

Оскільки всі описані звернення, подані в порядку ст. 337 Господарського процесуального кодексу України та з посиланням на п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", стосуються одного і того ж громадянина, який є керівником однієї і тієї ж юридичної особи, обґрунтовані однаковими підставами необхідності виконання судових рішень, були предметом вирішення суду у такому ж процесуальному порядку, то в діях органу виконання судових рішень вбачаються зловживання процесуальними правами, що вимагає належного реагування з боку суду з огляду на приписи ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Зважаючи на вищевикладене, дійшовши висновку про наявність підстав для застосування приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України до подання № 53395419/6 від 18.09.2018, суд вважає за можливе не застосовувати наразі п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України та обмежитися його поверненням особі, яка його подала.

Зважаючи на наведене, керуючись ч. 3 ст. 43, ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа № 53395419/6 від 18.09.2018 щодо Сєлюкова Олександра Васильовича - керівника Державного підприємства "Науковий центр точного машинобудування" повернути головному державному виконавцю Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стеценко Наталії Василівни.

Суддя О.В.Мандриченко