Рішення

від 25.09.2018 по справі 910/10240/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/10240/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали господарської справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до малого приватного підприємства "Канід"

про стягнення 73 916,97 грн.

за участю представників:

позивача: Довгалюк А.В.

відповідача: Коняєв М.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до малого приватного підприємства "Канід" про стягнення грошових коштів у розмірі 73 916, 97 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку зі скидом стічних вод відповідачем, без умов на скид стічних вод Управлінням екологічного нагляду нараховано плату за період з 01.05.2014 по 31.03.2017 у розмірі 73 916, 97 грн.

Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10240/18. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 21.08.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 17.08.2018 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що неодноразово звертався до позивача щодо необхідності оформлення паспорту водного господарства, надавав дані щодо використання питної води, у тому числі для встановлення скиду стічних вод до мереж міської каналізації, проте позивач від будь-яких дій утримався, обмежившись лише обстеженням каналізаційних мереж, розташованих в приміщеннях, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 6-г. За вказаних обставин, відповідач позбавлений можливості отримати у встановленому порядку лімітів на скид стічних вод, що є необхідною умовою для отримання паспорту водного господарства, як наслідок - неможливість отримати відповідні умови скиду стічних вод. Крім того, просив суд застосувати строки позовної давності в частині стягнення заборгованості за період з 01.05.2014 по 31.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 25.09.2018.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 25.09.2018 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2018 та письмовому відзиві проти позову заперечував.

У судовому засіданні 25.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши думку представників сторін, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем 17.06.2004 укладено договір № 04483/5-06 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у міську каналізаційну мережу, а відповідач - розрахуватись за вказані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Відповідно до пункту 7.1 договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається відповідними Правилами, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008.

Згідно пункту 1.4 вказаних Правил, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до пункту 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства.

Згідно пункту 2.4. Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укласти договір з водоканалом.

Пунктом 3.3. Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які видаються на один рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що внаслідок неотримання відповідного дозволу на скид, відповідач здійснює скид стічних вод без умов на скид, внаслідок чого порушує пункти 8.1 Правил № 1879, відповідно до якого абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що неодноразово звертався до позивача щодо необхідності оформлення паспорту водного господарства, надавав дані щодо використання питної води, у тому числі для встановлення скиду стічних вод до мереж міської каналізації.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, відповідачем не надано доказів про те, що він вчиняв які-небудь дії щодо оформлення паспорту водного господарства, оскільки листування з означенного приводу в матеріалах справи відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі у період з квітня 2014 року по квітень 2017 року складались та підписувались акти про зняття показань з приладу обліку, в яких відображався поточний стан приладу обліку та фіксувались показники з приладу обліку води.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

В порушення норм чинного законодавства України відповідач за період з 01.05.2014 по 31.03.2017 здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без отримання Умов на скид стічних вод, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата у розмірі 73 916, 97 грн.

Позивач, 14.06.2017 звернувся до відповідача з листом-попередженням, в якому повідомив про встановлення факту порушення Умов на скид стічних води та необхідність сплатити грошові кошти в розмірі 73 916, 97 грн. за послуги з водовідведення, розрахунок яких долучив до вказаного листа.

Вимогу позивача, згідно доданого до позову копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав 20.06.2017, проте залишив без відповіді та задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормами статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Враховуючи зазначені положення законодавства та рішення постачальника про нарахування абоненту 73 916, 97 грн. вартості послуг з водовідведення за відсутності одержання Умов на скид, є оперативно-господарською санкцією.

За частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 01.05.2014 по 31.03.2017, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

Як зазначалося раніше, вимогу відповідач отримав 20.06.2017.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що відповідач повинен протягом 7 днів, тобто - не пізніше 20.06.2017 сплатити суму боргу на користь позивача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без отримання Умов на скид за вказаний період, суд визнав його обґрунтованим та арифметично вірним.

Відповідач у письмовому відзиві просив суд застосувати строки позовної давності в частині стягнення коштів за скид стічних вод за період з 01.05.2014 по 31.08.2015.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 02.08.2018, що відповідає статті 261 Цивільного кодексу України, оскільки строк позовної давності в даній справі має обраховуватися з урахуванням частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Відтак, даний позов заявлено в межах позовної давності, а тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до малого приватного підприємства "Канід" про стягнення 73 916,97 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з малого приватного підприємства "Канід" (01010, м. Київ, вул. Московська, 29-б, кв. 6, ідентифікаційний код 18018609) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 73 916 (сімдесят три тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 97 коп. - основного боргу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.09.2018.

Суддя Т.Ю.Кирилюк