Рішення

від 26.09.2018 по справі 911/1612/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1612/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства "КИЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАТ ЕРГО"

про стягнення заборгованості в сумі 4 234,19 грн.,

за участю представника:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01-157 від 16.02.2018 року);

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява державного підприємства "КИЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАТ ЕРГО" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 234,19 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №476 від 28.11.2016 року, згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти і оплатити, а також договору перевезення №476/1 від 28.11.2016 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з перевезення вантажу (далі - послуги), а відповідач зобов'язувався їх прийняти і оплатити.

Ухвалою суду від 24.07.2018 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 15 серпня 2018 року.

15 серпня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 24 липня 2018 року та документів, що підтверджують сплату відповідачем суми основного боргу, яке підлягало задоволенню судом.

15 серпня 2018 року в засіданні представники позивача заявили клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке підлягало задоволенню судом.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 15.08.2018 року закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18 000,00 грн. та відкладено підготовче засідання на 12 вересня 2018 року.

03 вересня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №01-619 від 31.08.2018 року, в зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу, в якій представник позивача просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 867,69 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 3 366,50 грн., всього 4 234,19 грн., а також судовий збір у сумі 1 762,00 грн.

12 вересня 2018 року в засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 12.09.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26 вересня 2018 року.

26 вересня 2018 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 24.07.2018 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

28 листопада 2016 року між державним підприємством "КИЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАТ ЕРГО" (далі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №476 (далі - договір №476), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 264 Господарського кодексу України встановлено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

28 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем також був укладений договір перевезення №476/1 (далі - договір №476/1), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з перевезення вантажу (далі - послуги), а відповідач зобов'язувався їх прийняти і оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів №476 та №476/1, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 19 332,00 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863498 від 09.12.2016 року на суму 4 440,00 грн., №863504 від 09.12.2014 року на суму 4 440,00 грн., №863545 від 16.12.2016 року на суму 4 440,00 грн., а також актами надання послуг №3963 від 09.12.2016 року на суму 4 008,00 грн. та №4119 від 16.12.2016 року на суму 2 004,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідач товар, поставлений позивачем у період з 09 грудня 2016 року до 16 грудня 2016 року, оплатив частково, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 18 000,00 грн. основного боргу.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

15 серпня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав документи, що підтверджують сплату відповідачем суми основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, ухвалою суду від 15.08.2018 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18 000,00 грн.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 3 366,50 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 867,69 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Три проценти річних:

за товарно - транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863498 від 09.12.2016 року, враховуючи період заборгованості з 14.12.2016 року до 23.07.2018 року, складає 587 днів, тому три проценти річних від суми 3 108,00 грн. становлять 149,94 грн.;

за товарно - транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863504 від 09.12.2016 року, враховуючи період заборгованості з 14.12.2016 року до 23.07.2018 року, складає 587 днів, тому три проценти річних від суми 4 440,00 грн. становлять 214,20 грн.;

за товарно - транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863545 від 16.12.2016 року, враховуючи період заборгованості з 21.12.2016 року до 23.07.2018 року, складає 580 днів, тому три проценти річних від суми 4 440,00 грн. становлять 211,65 грн.;

за актом надання послуг №3963 від 09.12.2016 року, враховуючи період заборгованості з 14.12.2016 року до 23.07.2018 року, складає 587 днів, тому три проценти річних від суми 4 008,00 грн. становлять 193,36 грн.;

за актом надання послуг №4119 від 16.12.2016 року, враховуючи період заборгованості з 21.12.2016 року до 23.07.2018 року, складає 580 днів, тому три проценти річних від суми 2 004,00 грн. становлять 95,53 грн.,

а разом 864,68 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції:

за товарно - транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863498 від 09.12.2016 року, за період з 14.12.2016 року до 23.07.2018 року: у грудні 2016 року - 100,9% (УК №4 від 11.01.2017 року); у січні 2017 року - 101,1% (УК №25 від 09.02.2017 року); лютому - 101,0% (УК №47 від 11.03.2017 року); березні - 101,8% (УК №68 від 11.04.2017 року); квітні - 100,9% (УК №86 від 12.05.2017 року); травні - 101,3% (УК №106 від 10.06.2017 року); червні - 101,6% (УК №126 від 11.07.2017 року); липні - 100,2% (УК №148 від 10.08.2017 року); серпні - 99,9% (УК №169 від 12.09.2017 року); вересні - 102,0% (УК №191 від 11.10.2017 року); жовтні - 101,2% (УК №212 від 10.11.2017 року), листопаді - 100,9% (УК №234 від 12.12.2017 року); грудні - 101,0% (УК №6 від 11.01.2018 року); у січні 2018 року - 101,5% (УК №30 від 13.02.2018 року), лютому - 100,9% (УК №49 від 14.03.2018 року); березні - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітні - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травні - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червні - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липні - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року) від суми 3 108,00 грн. складає 584,30 грн.;

за товарно - транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863504 від 09.12.2016 року, за період з 14.12.2016 року до 23.07.2018 року: у грудні 2016 року - 100,9% (УК №4 від 11.01.2017 року); у січні 2017 року - 101,1% (УК №25 від 09.02.2017 року); лютому - 101,0% (УК №47 від 11.03.2017 року); березні - 101,8% (УК №68 від 11.04.2017 року); квітні - 100,9% (УК №86 від 12.05.2017 року); травні - 101,3% (УК №106 від 10.06.2017 року); червні - 101,6% (УК №126 від 11.07.2017 року); липні - 100,2% (УК №148 від 10.08.2017 року); серпні - 99,9% (УК №169 від 12.09.2017 року); вересні - 102,0% (УК №191 від 11.10.2017 року); жовтні - 101,2% (УК №212 від 10.11.2017 року), листопаді - 100,9% (УК №234 від 12.12.2017 року); грудні - 101,0% (УК №6 від 11.01.2018 року); у січні 2018 року - 101,5% (УК №30 від 13.02.2018 року), лютому - 100,9% (УК №49 від 14.03.2018 року); березні - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітні - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травні - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червні - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липні - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року) від суми 4 440,00 грн. складає 834,72 грн.;

за товарно - транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) №863545 від 16.12.2016 року, за період з 21.12.2016 року до 23.07.2018 року: у січні 2017 року - 101,1% (УК №25 від 09.02.2017 року); лютому - 101,0% (УК №47 від 11.03.2017 року); березні - 101,8% (УК №68 від 11.04.2017 року); квітні - 100,9% (УК №86 від 12.05.2017 року); травні - 101,3% (УК №106 від 10.06.2017 року); червні - 101,6% (УК №126 від 11.07.2017 року); липні - 100,2% (УК №148 від 10.08.2017 року); серпні - 99,9% (УК №169 від 12.09.2017 року); вересні - 102,0% (УК №191 від 11.10.2017 року); жовтні - 101,2% (УК №212 від 10.11.2017 року), листопаді - 100,9% (УК №234 від 12.12.2017 року); грудні - 101,0% (УК №6 від 11.01.2018 року); у січні 2018 року - 101,5% (УК №30 від 13.02.2018 року), лютому - 100,9% (УК №49 від 14.03.2018 року); березні - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітні - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травні - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червні - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липні - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року) від суми 4 440,00 грн. складає 790,32 грн.;

за актом надання послуг №3963 від 09.12.2016 року, за період з 14.12.2016 року до 23.07.2018 року: у грудні 2016 року - 100,9% (УК №4 від 11.01.2017 року); у січні 2017 року - 101,1% (УК №25 від 09.02.2017 року); лютому - 101,0% (УК №47 від 11.03.2017 року); березні - 101,8% (УК №68 від 11.04.2017 року); квітні - 100,9% (УК №86 від 12.05.2017 року); травні - 101,3% (УК №106 від 10.06.2017 року); червні - 101,6% (УК №126 від 11.07.2017 року); липні - 100,2% (УК №148 від 10.08.2017 року); серпні - 99,9% (УК №169 від 12.09.2017 року); вересні - 102,0% (УК №191 від 11.10.2017 року); жовтні - 101,2% (УК №212 від 10.11.2017 року), листопаді - 100,9% (УК №234 від 12.12.2017 року); грудні - 101,0% (УК №6 від 11.01.2018 року); у січні 2018 року - 101,5% (УК №30 від 13.02.2018 року), лютому - 100,9% (УК №49 від 14.03.2018 року); березні - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітні - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травні - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червні - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липні - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року) від суми 4 008,00 грн. складає 753,50 грн.;

за актом надання послуг №4119 від 16.12.2016 року, за період з 21.12.2016 року до 23.07.2018 року: у січні 2017 року - 101,1% (УК №25 від 09.02.2017 року); лютому - 101,0% (УК №47 від 11.03.2017 року); березні - 101,8% (УК №68 від 11.04.2017 року); квітні - 100,9% (УК №86 від 12.05.2017 року); травні - 101,3% (УК №106 від 10.06.2017 року); червні - 101,6% (УК №126 від 11.07.2017 року); липні - 100,2% (УК №148 від 10.08.2017 року); серпні - 99,9% (УК №169 від 12.09.2017 року); вересні - 102,0% (УК №191 від 11.10.2017 року); жовтні - 101,2% (УК №212 від 10.11.2017 року), листопаді - 100,9% (УК №234 від 12.12.2017 року); грудні - 101,0% (УК №6 від 11.01.2018 року); у січні 2018 року - 101,5% (УК №30 від 13.02.2018 року), лютому - 100,9% (УК №49 від 14.03.2018 року); березні - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітні - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травні - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червні - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липні - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року) від суми 2 004,00 грн. складає 356,71 грн.,

а разом 3 319,55 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ст. 663, ст. 655, ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 909, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов державного підприємства "КИЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАТ ЕРГО" про стягнення заборгованості в сумі 4 234,19 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАТ ЕРГО" (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чумацький Шлях, будинок 40, ідентифікаційний код 13718213) на користь державного підприємства "КИЇВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, будинок 15, ідентифікаційний код 00991373) 864,68 грн. (вісімсот шістдесят чотири грн. 68 коп.) трьох процентів річних; 3 319,55 грн. (три тисячі триста дев'ятнадцять грн. 55 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 27.09.2018 року.

Суддя С. Грабець