Рішення

від 28.08.2018 по справі 911/1376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1376/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрцентрпостач

про стягнення 23 407,67 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

Секретар судового засідання Абраменко М.К.

За участю представників:

Представник позивача: ОСОБА_1 (дов. № 18-01 від 19.01.2018 року)

Представник відповідача: не з'явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1376/18 за позовом Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрцентрпостач про стягнення 23 407,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2018 року у справі № 911/1376/18 позов Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України залишено без руху та надано позивачу строк до 16.07.2018 року для усунення визначених судом недоліків.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.07.2018 року надійшла заява позивача б/н, б/д про усунення недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали суду від 04.07.2018 року у справі № 911/1376/18.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1376/18, підготовче засідання призначено на 07.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2018 року.

У судовому засіданні 28.08.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання 28.08.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 28.08.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 01.02.2014 року між Інститутом механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрцентрпостач (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 555 нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України (далі - Договір).

Предметом даного Договору є передача в строкове платне користування державного майна: кімнат №№ 406а, 406в (частково) загальною площею 16,15 кв. м, розміщених в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2, корпус 2, на четвертому поверсі 4-ох поверхового корпусу, що перебуває на балансі Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість від 31.10.2013 року і становить 87218 грн.

Також, 26.12.2014 року між Інститутом механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрцентрпостач було укладено Договір оренди нерухомого майна № 571.

Предметом даного Договору є передача в строкове платне користування державного майна: кімнат №№ 241, 240 (частково) загальною площею 16,45 кв. м, розміщених в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2 (літера А), на четвертому поверсі 4-ох поверхового корпусу, що перебуває на балансі Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна від 31.10.2014 року і становить 99942 грн.

Як зазначає позивач, відповідно до п.п. 3.4 Договору оренди № 555 від 01.02.2014 року та № 571 від 26.12.2014 року відповідач зобов'язався не пізніше 20 числа поточного місяця сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 Договорів оренди № 555 від 01.02.2014 року та № 571 від 26.12.2014 року орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, та за весь час прострочення з урахуванням строку позовної давності. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Крім того, між позивачем та відповідачем укладено Договори № 555/2 від 01.02.2014 року та № 571/2 від 26.12.2014 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, предметом яких є забезпечення обслуговування, експлуатації та ремонту вищевказаних будівель.

Відповідно до п.п. 2.2.3 Договорів № 555/2 від 01.02.2014 року та № 571/2 від 26.12.2014 року відповідач зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, оплатити рахунки за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю. При несвоєчасному внесенні плати, сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день оплати, та за весь час прострочення з урахуванням строку позовної давності.

Як зазначає позивач, відповідач сплачував всі рахунки належним чином з 2014 року до вересня 2017 року, останній платіж було здійснено 19.09.2017 року відповідно до рахунку № СФ-298 від 14.08.2017 року у сумі 6062,17 грн. за оренду приміщень за липень 2017 року та відповідно до рахунку № СФ-279 від 11.08.2017 року у сумі 393,73 грн. на відшкодування послуг.

Надалі, у період з серпня 2017 року по листопад 2017 року, відповідач не виконував своїх грошових зобов'язань за Договорам, не сплачував орендну плату та не відшкодовував витрати балансоутримувача, на підтвердження чого позивач подав до суду рахунки, відомості про вручення рахунків та довідку про заборгованість.

Також, позивач в позові повідомив, що відповідач 08.11.2017 року направив позивачу листа № 08/11 від 08.11.2017 року з проханням розірвати з 13.11.2017 року Договори оренди та про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, гарантуючи при цьому сплату боргу.

13.11.2017 року вказані Договори було розірвано, всі приміщення передані позивачу за Актами прийому-передачі від 13.11.2017 року.

Однак, відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачено орендної плати та відшкодування витра балансоутримувача за Договорами оренди за період їх дії до моменту розірвання.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, який не заперечений відповідачем, заборгованість з орендних платежів складає 15241,02 грн., заборговраність з відшкодування витрат балансоутримувача складає 2050,03 грн., всього в загальній сумі 17291,05 грн.

У зв'язку з чим, 26.12.2017 року позивач направляв відповідачу листа-попередження № 50-02-07-297 від 26.12.2018 року про необхідність сплати боргу, однак відповідні вимоги залишені відповідачем без задоволення, оплата боргу відповідачем не проведена на момент подання даного позову.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат балансоутримувача за період з серпня 2017 року по листопад 2017 року, позивач станом на 11.06.2018 року нарахував та заявив до стягнення з відповідача 23 407,67 грн., з яких: 17 291,05 грн. основного боргу, 3 469,98 грн. пені, 1 210,37 грн. штрафу, 1 105,25 грн. розміру втрат від інфляції, 331,02 грн. 3 % річних від простроченої суми та 1 762 грн. судових витрат.

Відповідач, в свою чергу, в ході розгляду спору, проти позову не заперечував, відзив на позов не подавав, в судові засідання без поважних причин не з'являвся.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Статтею 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що за виконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність встановлену законодавчими актами України та договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача в сумі 17291,05 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (пеню, штраф).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як передбачено п.п. 3.7., 3.8. Договорів оренди та п.п. 2.2.3. Договорів відшкодування, на несвоєчасно перераховані платежі підлягає нарахуванню інфляційні, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 7% штрафу.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована за фактичні періоди прострочення платежів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вимога про стягнення пені правомірна та обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі. Штраф нарахований в погодженому сторонами розмірі на суми, прострочення по яким тривало понад три місяці, тому вимога про стягнення штрафу правомірна та обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що заявлені в позові вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних, нараховані на суми фактичного прострочення за відповідні періоди у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги за позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору за позовом відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрцентрпостач про стягнення 23 407,67 грн. в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрцентрпостач (08300, Київська обл., Місто Бориспіль, вулиця Бежівка (раніше вул. Дзержинського), буд. 14, код ЄДРПОУ 31991754) на користь Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул., Нестерова, 3, код ЄДРПОУ 05417070) 17 291,05 грн. основного боргу, 3 469,98 грн. пені, 1 210,37 грн. штрафу, 1 105,25 грн. розміру втрат від інфляції, 331,02 грн. 3 % річних від простроченої суми та 1 762 грн. судових витрат.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик