Рішення

від 18.09.2018 по справі 914/2550/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 Справа №914/2550/17

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Продакшн» , м. Львів, Україна

до відповідача: Компанія «МіСх' R» , м. Жеменос, Республіка Франція

про стягнення 26 609,24 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.12.2017р. складає 855 595,07 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність б/н від 20.08.2018р.)

Від відповідача: не з'явився.

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Продакшн» , до відповідача: Компанія «МіСх' R» , про стягнення 26 609,24 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.12.2017р. складає 855 595,07 грн.

Ухвалою суду від 08.12.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.01.2017р.

Ухвалою суду від 23.08.2017р. зупинено провадження у справі №914/2550/17 до виконання судового доручення про вручення судових документів SAS MiCx' R чи повідомлення про неможливість такого виконання. Розгляд справи призначено на 04.09.2018р. о 10:00 год.

03.09.2018р. ухвалою суду поновлено провадження у справі №914/2550/17.

В судовому засіданні 04.09.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав, повідомив суд, що сума заборгованості станом на даний час не змінилася. Окрім того, представник позивача заявив клопотання про призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки всі питання які належить вирішити у підготовчому засіданні вирішені.

Ухвалою від 04.09.2018р. підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2018р.

12.09.2018р. представник позивача подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2018р. підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 18.09.2018р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Частиною другою статті 15 Конвенції (Гаага, 15.11.1965) передбачено, що за заявою Договірної Держави суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документа (про виклик до суду нерезидента - сторони у справі) в разі, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній і який становить щонайменше шість місяців (Інформаційний лист ВГСУ від 29.09.2009 № 01-08/530 Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм ГПКУ).

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

10 грудня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено Контракт-експорт №25/МДП, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити відповідачу за його замовленнями, а відповідач зобов'язався прийняти у власність від позивача товар згідно з інвойсами на кожну партію товару.

У п. 2.1 контракту сторони узгодили, що вартість товару за цим контрактом визначається в євро та вказується в рахунку - фактурі для кожного замовлення.

Пунктом 3.3. контракту визначено, що поставка здійснюється на умовах DАР за правилами Інкотермс 2010 на адресу вказану в ордері для кожного окремого замовлення. За домовленістю сторін поставка може здійснюватися на інших умовах, які зазначаються в інвойсі на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п.3.4 контракту, датою поставки вважається день приїзду товару на адресу, яка вказана в Ордері для кожного окремого замовлення.

Згідно з п. 4 Додатку № 2 від 06.04.2016р. до Контракту-експорту № 25/МДП, п. 4.1 Контракту викладений наступним чином Оплата за товар - 50% передоплата - проводиться в євро згідно виставленого Продавцем рахунку протягом 3 календарних днів після отримання інвойсу. Післяоплата 50% - через 30 днів після затвердження пробного зразка .

На виконання умов контракту, на підставі замовлення відповідача на проект № 17277 Меublе Fіlе Саіssе, було виставлено рахунок № 17412 від 04.04.2017р. на попередню оплату в сумі 23870 євро, який 07.04.2017р. був оплачений Відповідачем в розмірі 23 852,50 євро (еквівалентно 689 461, 47грн. на день оплати), що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 07.04.2017р., за мінусом 17,50 євро - комісія банку згідно п. 4.4 контракту-експорт № 25/МДП.

Як зазначено в позовній заяві, після завершення робіт по виконанню проекту № 17277, та затвердження пробного зразка, позивачем було виставлено рахунок № 17440 від 19.05.2017р. на загальну суму 48 055,00 євро.

25.05.2017р. позивач поставив представнику відповідача товар згідно рахунку/Іnvоісе № 17440 (проект № 17277), а саме демонстраційні коробки, використовуються для демонстрації та реклами товарів, для рекламних цілей, на загальну суму 48 055, 00 євро, що підтверджується копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №255037.

Крім того, 21.06.2017р. на виконання замовлення відповідача відповідно до рахунку/Іnvоісе № 17458 від 20.06.2017р., позивачем була здійснена ще одна поставка товару по проекту (замовлення) № 17255, а саме було поставлено відповідачу ОСОБА_3 Louis Ріоn, в кількості 156 штук загальною вартістю 2 424,24 євро, що підтверджується копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №003656.

Позивач виконав взяті зобов'язання щодо поставки товару відповідачу. Натомість, відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, в результаті утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 26609,24 євро.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості поставленого товару, ТзОВ «ОСОБА_1 Продакшн» звернулося до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26 609,24 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.12.2017р. складає 855 595,07 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» , суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Окрім цього, у ч.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Так, у п. 8.2 контракту встановлено, що у випадку неможливості врегулювання суперечностей мирним шляхом, всі спори підлягають розгляду в Господарському суді Львівської області у м. Львові.

Відтак, вказаний спір підсудний господарському суду Львівської області.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Контракт-експорт №25/МДП від 10.12.2015р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями накладних, долучених до матеріалів справи (оригінал оглянуто в судом). Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, в результаті утворилась заборгованість на загальну суму розмірі 26 609,24 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.12.2017р. складає 855 595,07 грн.

Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач про дійсність поставки та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за поставлений товар, відтак, підставною є вимога про стягнення з Компанії «МіСх' R» заборгованості у розмірі 26 609,24 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.12.2017р. складає 855 595,07 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на останнього, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Компанія «МіСх' R» (465 Avenue du Col-de L' Ange, 13420 Gеmenos, France) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Продакшн» (79037, Україна, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, ідентифікаційний код 37775781) 26 609,24 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.12.2017р. складає 855 595,07 грн. та 12833,94грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст складено 26.09.2018р.

Суддя Ділай У.І.