Рішення

від 24.09.2018 по справі 922/2182/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2182/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд.11, код 39061081) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пакс" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумських шлях, буд. 163, код 40930807) про стягнення 10800,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №17 від 04.09.18р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пакс", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10800,00 грн., що виникла у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо поставки товару, згідно договору поставки, що був укладений між сторонами у спрощеній формі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2182/18. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "05" вересня 2018 р. о (об) 10:30.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив. До господарського суду Харківської області 12.09.2018р. повернулась ухвала: про відкриття провадження у справі від 07.08.2018р., що була направлена відповідачу на адресу його місцезнаходження відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 62302, м. Дергачі, вул. Сумських шлях, буд. 163, але не була відповідачем отримана та повернута "Укрпоштою" до суду з відміткою: інші причини.

Враховуючи вищевикладені обставини суд розглядає справу за відсутності відповідача та за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) було досягнута домовленість про поставки концентрату пігментів для виробництва флізеліну за ціною та у кількості згідно рахунків-фактур та видаткових накладних.

06.06.2017 року відповідачем було поставлено концентрат пігментів салатовий СКП 317 (ПП) (далі по тексту - товар) за видатковою накладною №РН-0000049 від 06.06.2017р., згідно якої відповідачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №3 від 06.06.2017р. Оплату за цей товар позивачем здійснено 07.06.2017 року згідно платіжного доручення №328 від 07.06.2017р. на суму 3600,00 грн. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000054 від 06.06.2017р.

22.06.2017 року продавцем було поставлено концентрат пігментів коричневий СКП 505 згідно видаткової накладної №РН-0000054 від 22.06.2017р. Оплату за цей товар, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000060 від 22.06.2017р. позивач здійснив 20.07.2017 року за платіжним дорученням №429 від 20.07.2017р. на суму 1 824,90 грн., згідно якого, продавцем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5 від 20.07.2017р.

03.08.2017 року позивачем здійснено передоплату за товар згідно платіжного доручення №469 від 03.08.2017р. у сумі 10 800,00 грн., на підставі рахунку, що виставлений відповідачем у справі, а саме: №СФ-0000077 від 01.08.2017р. Оплату за товар відповідач відобразив у податковій накладній №3 від 03.08.2017р., що зареєстрована в ЄРПН. Проте поставку товару на виконання відносин, що склалися між сторонами відповідачем здійснено не було.

Позивач звертався до відповідача з вимогою щодо поставки товару, що викладена у листі №48 від 14.05.2018р., яка отримана відповідачем 26.05.2018р., в якому позивач вимагав поставку товару, або повернення грошових коштів, що перераховані позивачем у якості передоплати.

Проте, відповідач на вищевказаний лист позивача не відреагував, поставку товару, або повернення грошових коштів не здійснив.

Сторони склали та підписали акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2017р. по жовтень 2017р. між ТОВ МЕГАЛАТ та ТОВ ТД ПАКС , в якому зафіксована заборгованість відповідача у розмірі 10 800,00 грн.

14.06.2018 року позивач повторно направив на юридичну адресу відповідача лист - повідомлення (претензія) №66 від 14.06.2018р. з вимогою здійснити поставку товару вказаного в сплаченому рахунку №СФ-0000077 від 01.08.2017р. на протязі семи днів з моменту отримання цього листа або повернути грошові кошти в повному обсязі у цей же строк. Але відповідач вказаний лист повідомлення не прийняв, та поштове відправлення повернуто позивачу із відміткою поштового відділення: за закінченням встановленого терміну зберігання.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК) встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати серед іншого з: закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до Ч.2 ст.180 ГК господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до частини третьої тієї ж норми при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.181 ГК допускається укладення договору шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Саме таким підтвердженням є виставлення продавцем рахунку-фактури на оплату з зазначенням узгодженого з покупцем товару, його кількості та вартості. Підтвердженням зі сторони покупця є оплата товару згідно рахунку-фактури.

Враховуючи, що предметом договору між сторонами був продаж визначеного товару, строк договору визначений моментом продажу (поставки згідно накладної) цього товару. Предмет та ціну договору зафіксовано в письмовій формі у зазначеному рахунку-фактурі на оплату товару.

Наведене вище підтверджує, що між сторонами було укладено у відповідній законодавству формі договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначено вище, позивач оплатив за обумовлений рахунком-фактурою товар, що підтверджується платіжним дорученням №469 від 03.08.2017р. на суму 10 800 грн. Відповідач, у свою чергу, умови домовленостей не виконав і обумовлений товар не поставив, та після отримання листа позивача №48 від 14.05.2018р. грошові кошти перераховані позивачем не повернув.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Згідно ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1-2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 10800,00 грн. (сума попередньої оплати товару) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пакс" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумських шлях, буд. 163, код 40930807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, букд.11, код 39061081) грошові кошти у розмірі 10800,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати покласти на відповідача у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Пакс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пакс" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумських шлях, буд. 163, код 40930807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд.11, код 39061081) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд.11, код 39061081).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Пакс" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумських шлях, буд. 163, код 40930807).

Повне рішення складено 27.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_2