Судовий наказ

від 27.09.2018 по справі 922/2634/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

веб-адреса http://hr.arbitr.gov.ua

---

СУДОВИЙ НАКАЗ

"27" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2634/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія", с. Затишшя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК", с. Затишшя про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 173568,00 грн.

Як стверджує заявник, у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" наявний борг у сумі 173568,00 грн., який виник на підставі договору поставки товару укладеного між сторонами у спрощений спосіб.

Згідно з ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Договір укладається внаслідок погоджених дій кількох сторін, що зумовлює певну процедуру його вчинення. Зокрема, процес укладення договору складається із пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції укладення договору другою стороною (акцепт).

Положеннями ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Також, згідно з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через:

- ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними;

- у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

На підтвердження укладення договору поставки у спрощений спосіб, заявник надав підписані сторонами видаткові накладні, а саме: №РН-0000024 від 07.04.2015 на суму 64320,00 грн.; №РН-0000037 від 21.05.2015 на суму 15868,80 грн.; №РН-0000040 від 23.06.2015 на суму 8049,60 грн.; №РН-0000047 від 29.07.2015 на суму 17799,60 грн.; №РН-0000014 від 29.03.2016 на суму 27144,00 грн.; №РН-0000018 від 05.04.2016 на суму 34176,00 грн.; №РН-0000031 від 11.07.2016 на суму 2106,00 грн.; №РН-0000032 від 12.07.2016 на суму 3024,00 грн. та №РН-0000033 від 17.08.2016 на суму 1080,00 грн.

Також, заявник надав до заяви копію вимоги за вих. №83-01/21 від 23.05.2018 про сплату товару, отриманого, зокрема за вказаним видатковими накладними та докази її направлення боржнику.

Відповідно до ст. ст. 6, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України підлягають задоволенню заявлені вимоги в сумі 67530 грн., які грунтуються на простроченні боржником виконання зобов'язання по оплаті товару поставленого за видатковими накладними №РН-0000014 від 29.03.2016 на суму 27144,00 грн.; №РН-0000018 від 05.04.2016 на суму 34176,00 грн.; №РН-0000031 від 11.07.2016 на суму 2106,00 грн.; №РН-0000032 від 12.07.2016 на суму 3024,00 грн. та №РН-0000033 від 17.08.2016 на суму 1080,00 грн.

Щодо решти частини вимог в сумі 106038 грн., суд зазначає, що на момент подання заяви пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для пред'явлення позову в суд. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої та п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України випливає можливість виникнення обов'язку негайного виконання зобов'язання по оплаті товару, тобто якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Таким чином, в даному разі строк позовної давності за вимогами по оплаті товару отриманого боржником за видатковими накладними: №РН-0000024 від 07.04.2015 на суму 64320,00 грн. спливає 09.04.2018; №РН-0000037 від 21.05.2015 на суму 15868,80 грн. - 21.05.2018; №РН-0000040 від 23.06.2015 на суму 8049,60 грн. - 25.06.2018 та №РН-0000047 від 29.07.2015 на суму 17799,60 грн. - 30.07.2018.

Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 152 Цивільного кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до частини третьої статті 152 Цивільного кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Отже, суд вважає, що в частині вимог в сумі 106038 грн., слід відмовити у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.1 ст.154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно з п.7 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Керуючись ст.ст.148,154,155 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

НАКАЗУЮ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" (ідентифікаційний код 37431508, місцезнаходження: 61028, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, буд. 5 А-1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" (ідентифікаційний код 35350616, місцезнаходження: 62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, 5) суму заборгованості 67530 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" (ідентифікаційний код 37431508, місцезнаходження: 61028, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, буд. 5 А-1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" (ідентифікаційний код 35350616, місцезнаходження: 62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, 5) суму судового збору 176,20 грн.

Сума стягнення (всього): 67706,20 грн.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" (ідентифікаційний код 37431508, місцезнаходження: 61028, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, буд. 5 А-1).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" (ідентифікаційний код 35350616, місцезнаходження: 62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, 5).

3. Копію судового наказу не пізніше наступного дня після його видачі надіслати боржнику з копією заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

4. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.

5. У видачі судового наказу в частині вимог в сумі 106038 грн. - відмовити.

Суддя ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Судовий наказ набирає чинності ___

---

20__ року.

Строк пред'явлення судового наказу до виконання ___

---

20__ року.

Судовий наказ виданий стягувачу ___

---

20__ року.

Суддя