Постанова

від 20.09.2018 по справі 908/2589/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2018 справа № 908/2589/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за дов., ОСОБА_6, адвокат, ОСОБА_7, голова, ОСОБА_8 за дов., ОСОБА_9 за дов., розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, смт Більмак, Запорізька область, на рішення Господарського суду Запорізької області ухвалене 11.04.2018 у м. Запоріжжі о 12:12 год. (повний текст рішення складено та підписано 20.04.2018) по справі№ 908/2589/17 (суддя Дроздова С. С.) за позовом до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, смт Більмак, Запорізька область, Комиш - Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, смт Комиш - Зоря, Запорізька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» , м. Запоріжжя, визнання незаконним та скасування рішення 4-ї сесії 23-го скликання від 30.12.1998 № 9 та визнання недійсним договору оренди землі від 01.09.2009.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/2589/17 від 11.04.2018 у задоволені позовних вимог Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області смт. Більмак, Більмацький район, Запорізька область до Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, смт. Комиш-Зоря, Більмацький район, Запорізька область відмовлено.

Повернуто Більмацькій селищній раді Більмацького району Запорізької області (71001 Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Центральна, б. 56, код ЄДРПОУ 25216735) із Державного бюджету України сплачену згідно з платіжним дорученням № 2 від 12.02.2018 р. та платіжним дорученням № 3 від 12.02.2018 р. суму судового збору в розмірі 3 524 грн. 00 коп.

Рішення обґрунтовано не доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Більмацька селищна рада звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Наполягає, що судом першої інстанції не було повно з'ясовано усі обставини справи, що мають значення для її вирішення. Територія Комиш-Зорянської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області (відповідач по справі) до якої входить лише населений пункт селище Комиш-Зоря з північної сторони межує з Бельмацькою (Куйбишевською) селищною радою. Спірна земельна ділянка розташована на території Більмацької Куйбишевьскої селищеної Ради (за межами населеного пункту, поруч з межами селища Комиш-Зоря).

Проект утворення території та встановлення меж Куйбишевської селищної ради розроблено у 1993 році Запорізькою філією Інституту землеустрою ОСОБА_10 аграрних наук, так є основним відправним документом розташування спірної земельної ділянки на виконання постанови Верховної Ради РСР від 18 грудня 1990 р Про земельну реформу , Указу Президента Союзу Радянських Соціалістичних республік від 05 січня 1991 р. Про першочергові завдання по реалізації земельної реформи та в період дії Земельного кодексу УРСР 1990 р. В якості доказу позивач посилається на дані графічного матеріалу (плану утворення території Більмацького (Куйбишевської) селищної ради Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області та пояснювальну записку, які є складовими Проекту, а також на інформацію управління Держгеокадастру у Куібишевському районі Запорізької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2018 р. у складі колегії суддів (головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Мартюхіна Н.О., Сгари Е.В.) відкрите апеляційне провадження по справі № 908/2589/17. Зобов'язано учасників справи в строк до 06.06.2018 р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу.

05.06.2018 р. від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2018 р. призначено справу до розгляду на 10.07.2018 р.

03.07.2018 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, яке було в подальшому задоволено.

10.07.2018 р. (день розгляду справи) члени колегії судді Мартюхіна Н.О. та Сгара Е.В. перебували у відпустках, у зв'язку з чим судове засідання не проводилося.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.07.2018 р. за № 538/2018 у зв'язку з тривалою відпусткою судді Сгари Е.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Мартюхіна Н.О., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2018 р. розгляд справи призначено на 26.07.2018 р.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.07.2018 р. оголошено перерву до 13.08.2018 р. (ухвала від 26.07.2018 р.)

У зв'язку з перебуванням у відпустці на день розгляду справи члена колегії судді Мартюхіної Н.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.08.2018 р. за № 828/2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи за наслідками якого сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.08.2018 р., оголошувалася перерва до 13.09.2018 р. ( ухвала від 13.08.2018 р.)

14.08.2018 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача по справі надійшли додаткові пояснення стосовно належності земельної ділянки до території смт. Комиш-Зоря.

У зв'язку з перебуванням на день розгляду справи (13.09.2018) у відпустці члена колегії судді Гези Т.Д., призначено повторний автоматизований розподіл справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2018 р. оголошено перерву до 20.09.2018 р.

В судових засіданнях представники позивача підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі, просили рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Стаття 270 ГПК України, встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді-доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення до відзиву, заслухавши представників сторін , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Куйбишевської районної державної адміністрації від 25.09.1997 р. № 418 затверджено ОСОБА_4 вибору та обстеження земельної ділянки під будівництво АЗС Куйбишевській нафтобазі ВАТ «Запоріжнафтопродукт» при в'їзді в смт. Комиш-Зоря на автодорозі Куйбишеве-Осипенко на 4 км, площа земельної ділянки 0,1417 га. актом вибору та обстеження земельної ділянки, встановлено розташування земельної ділянки - «селище Комиш-Зоря» . Акт підписано Куйбишевською районною державною адміністрацією.

30.12.1998 р. Комиш-Зорянською селищною радою Куйбишевського району Запорізької області прийнято рішення № 9, відповідно до якого надано Куйбишевській нафтобазі ВАТ «Запоріжнафтопродукт» (на теперішній час ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» ) у постійне користування земельну ділянку пасовищ із земель населеного пункту розміром 0,14 га для будівництва автозаправочної станції.

Згідно п. 2 рішення Куйбишевська АЗС може приступати до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі та одержання державного акту на земельну ділянку.

01.02.1999 р. складено і підписано акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що відводиться у постійне користування із землеволодіння Комиш-Зорянської селищної ради народних депутатів (акт є складовою частиною проекту). Акт підписали інженер-землевпорядник, землевпорядник селищної ради, землекористувач, представники суміжних землекористувачів (землевласників).

16.04.1999 р. Запорізьким обласним управлінням земельних ресурсів затверджено висновок державної землевпорядної експертизи № 81, згідно з яким проект відведення земельної ділянки виконаний у відповідності з чинним земельним законодавством і нормативно-методичною базою.

17.05.1999 р. Куйбишевській нафтобазі ВАТ «Запоріжнафтопродукт» видано Державний акт на право постійного користування землею розміром 0,14 га для будівництва автозаправочної станції.

У 1999 році Госпрозрахунковим виробничим бюро «ГЕО» на замовлення ВАТ «Запоріжнафтопродукт» виготовлено проект відведення земельної ділянки та оформлення права користування земельною ділянкою ВАТ «Запоріжнафтопродукт» Куйбишевській нафтобазі для будівництва автозаправної станції по вул. Вокзальній смт. Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області.

У висновку Куйбишевського районного відділу земельних ресурсів від 29 січня 1999 року яким було погоджено відведення земельної ділянки, зазначено наступне: «Земельна ділянка розташована в північно-східній частині населеного пункту Комиш-Зоря біля автодороги Куйбишеве-Осипенко і представляє угіддя - пасовище» .

Судом першої інстанції також було встановлено, що розпорядженням голови Куйбишевської районної державної адміністрації від 16.11.1999 р. № 394 було затверджено результати грошової оцінки земель населених пунктів району (в тому числі й селища Комиш-Зоря). Вказане розпорядження є чинним.

13.11.2008 р. Комиш-Зорянською селищною радою Куйбишевського району Запорізької області прийнято рішення № 117, відповідно до якого видано ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафотопродукт» свідоцтво про право приватної власності на цілісний майновий комплекс автозаправочної станції (АЗС № 2), який розташований в с. Комиш-Зоря по вул. Вокзальній, 2 б та на цілісний майновий комплекс Куйбишевської нафтобази, який розташований в с. Комиш-Зоря по вул. Новоселівка, 1.

Пунктом 2 рішення № 117 від 13.11.2008 р. вирішено, що КП «Куйбишевське бюро технічної інвентаризації» : оформити свідоцтво про право приватної власності на об'єкти нерухомого майна, вказані в п. 1 цього рішення; провести реєстрацію правових документів, підтверджуючих право власності ТОВ «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт» на об'єкти нерухомого майна.

12.12.2008 р. Комиш-Зорянською селищною радою прийнято рішення № 18, яким надано дозвіл ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» на проведення робіт з інвентаризації земельної ділянки площею 0,14 га по вул. Вокзальній, 2 б для складання договору оренди.

Пунктом 2 рішення зобов'язано ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» в тримісячний термін надати технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки по вул. Вокзальній, 2 б до Комиш-Зорянської селищної ради на затвердження сесії селищної ради.

Пунктом 3 рішення № 18 від 12.12.2008 р. відмінено рішення № 8 від 11.07.2008 р. «Про надання дозволу на проведення інвентаризації земель» , у зв'язку із набуттям права власності на об'єкти нерухомості по вул. Вокзальній, 2 б ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» .

Відповідно до довідки Відділу Держкомзему у Куйбишевському районі Запорізької області від 19 січня 2009 року № 46, станом на день видачі довідки в постійному користуванні ВАТ «Запоріжнафтопродукт» на території Комиш-Зорянської селищної ради знаходяться земельні ділянки загальною площею 3,0231 га, з яких: для виробничих потреб - 2,8814 га; для обслуговування автозаправочної станції - 0.1417 га.

12.06.2009 р. Комиш-Зорянською селищною радою прийнято рішення № 6, відповідно до якого затверджено технічну документацію з проведення інвентаризації земельної ділянки ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» для іншої комерційної діяльності (для розміщення автозаправочної станції), розташованої в смт. Комиш-Зоря по вул. Вокзальній, 2 б Куйбишевського району, площею - 0,1417 га.

Передано в оренду ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» земельну ділянку площею 0,1417га, для іншої комерційної діяльності (розміщення автозаправочної станції), розташовану в смт. Комиш-Зоря по вул. Вокзальній, 2 б Куйбишевського району терміном на 49 років.

Доручено селищному голові протягом одного місяця укласти договір оренди з ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» .

Встановлено, що за користування земельною ділянкою ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» сплачує орендну плату в розмірі 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4419,2грн. на рік.

01.01.2009 р. між Комиш-Зорянською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Торгова Фірма Запоріжнафтопродукт» (орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення двадцять третьої сесії Комиш-Зорянської селищної ради п'ятого скликання від 12 червня 2009 року № 6 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку із земель іншої комерційної діяльності, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2 б.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1417га, кадастровий номер 2322755400:01:003:0014.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено строком на 49 років.

Предметом спору в даній справі є прийняте відповідачем рішення 4 сесії 23 скликання від 30.12.1998 р. за № 9 Про надання земельної ділянки у постійне користування Куйбишевській нафтобазі ВАТ Запоріжнафтопрдукт , а також договір оренди землі від 03.09.2009 р., укладений між відповідачем та третьою особою ТОВ Торгова фірма Запоріжнафтопродукт . При цьому в якості підстав задоволення позову позивач значив, що земельна ділянка загальною площею 0,1417 га, кадастровий номер 2322755400:01:003:0014 перебуває на території земель Більмацької ( Куйбишевської ) селищної ради, а не на території земель селища міського типу Комиш-Зоря, і як наслідок, відповідач прийняв оскаржуване рішення та уклав спірний договір оренди поза межами своєї компетенції.

Про те, зазначене твердження спростовується матеріалами справи з огляду на наступне.

За своєю правовою суттю рішення 4-ї сесії 23-го скликання від 30.12.1998 р. № 9 є актом ненормативного характеру.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акти ненормативного характеру (індивідуальних актів), породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Матеріалами справи підтверджується, що у 1973 році було розроблено та затверджено Генеральний план селища міського типу Комиш-Зоря.

На час затвердження Генерального плану смт. Комиш-Зоря діяв Земельний кодекс ОСОБА_10 РСР від 08.07.1970. Стаття 101 Земельного кодексу ОСОБА_10 РСР встановлювала, що усі землі в межах селища перебувають і віданні селищних рад народних депутатів. Положення статті 84, частини першої і частини третьої статті 85, ст. 86, 87, 89-98 Земельного кодексу поширювалися на землі населених пунктів, віднесених у відповідності законодавством ОСОБА_10 РСР до категорії селищ міського типу.

Відповідно до ч.1 ст.85 ЗК УРСР 1970 р., межі міста - зовнішня межа земель міста, які відмежовує їх від інших земель єдиного державного земельного фонду і визначається на основі генерального плану або техніко-економічних основ розвитку міста.

З огляду на наведене, межа селища міського типу Комиш-Зоря була визначена у 1973 році Генеральним планом смт. Комиш-Зоря у відповідності до ст. ст. 85,101 ЗК УРСР 1970.

Як свідчать матеріали справи, до позовної заяви було додано копіювання з вищевказаного Генерального плану ( додаток 10 - схема розташування земельної ділянки) підписане начальником відділу містобудування, архітектури, головним архітектором району ОСОБА_11. Зазначене викопіювання повністю відповідає Генеральному плану. На ньому заштриховано п'ятикутник, позначений як АЗС умовна територія ), що перебуває у межах території селища міського типу Комиш-Зоря.

Станом на 30.12.1998 та 01.09.2009 р. змін до Генерального плану смт. Комиш-Зоря 1973 року не вносилося.

Судова колегія погоджується зі ствердженням відповідача по справі, що Проект утворення території та встановлення меж Куйбишевської селищної ради , розроблений у 1993 році не може вважатися основним відправним документом розташування земельної ділянки, оскільки в ньому йдеться про встановлення, а не про зміну меж селища. Тоді, як межа смт. Комиш-Зоря ( з якою межує територія Більмацької селищної ради) вже була встановлена у 1973 році Генеральним планом.

У пояснювальній записці до Проекту, йдеться мова про встановлення меж за даними 1963 р., а не про обчислення загальною площі Куйбишевської селищної ради в системі координат 1983 р. Межа - це умовна замкнена лінія на поверхні землі ( ч.1 ст.173 ЗК України), тоді як площа - це фізична величина, що визначає розмір поверхні .

Отже при розробці проекту у 1993 році враховувався лише розмір земель ( площа), а не конкретна лінія ( межа), що відокремлювала територію одного селища від території іншого.

Проект 1993 року був розроблений на виконання постанови ВР УСРС від 18.12.1990 Про земельну реформу та Указу Президента СРСР від 05.01.1991 Про першочергові завдання по реалізації земельної реформи . Зазначені нормативно-правові акти (п.3 Постанови та п.1 Указу) передбачали інвентаризацію земель, а не внесення змін до існуючих меж населених пунктів.

Відповідно до ч.3. ст.64 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. в редакції чинній на момент розробки Проекту 1993, межі селищ міського типу встановлювалися і змінювалися обласною Радою народних депутатів або за її дорученням відповідною районною, міською, в адміністративному підпорядкування якої є район , Радою народних депутатів.

Запорізька обласна рада народних депутатів не приймала рішень про зміну меж смт. Комиш-Зоря, а також не надавала таких доручень Куйбишевської районній раді народних депутатів. Куйбишевська районна рада також не приймала рішення про зміну меж смт. Комиш-Зоря. (відповідні докази на спростування цього матеріали справи не містять)

Протокол засідання комісії з розгляду матеріалів створення території сільських Рад та населених пунктів Куйбишевського району Запорізької області від 26.06.1992 р. не є документом, на підставі якого може змінюватися межі селищ міського типу. Такий документ не передбачений ч.3 ст.64 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р.

Посилання на лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.01.2016 р. (додаток 13), як на підставу вважати межі смт. Комиш-Зоря зміненими, є безпідставним, оскільки зазначений лист посилається на Проект утворення території і встановлення меж, зокрема, селищних рад і населених пунктів Куйбишевського району Запорізької області. Однак такий Проект мав відповідати вже встановленим межам населених пунктів (зокрема Генеральному плану ), а такі межі не змінювалися на момент 1993 р. в порядку визначеному ч.3 ст.64 ЗК України.

З листа Куйбишевської РДА від 12.05.2016 р. за № 067/01-11/01, вбачається, що наявна на сьогоднішній день містобудівна документація на смт. Комиш-Зоря - Генеральний план смт. Комиш-Зоря Запорізької області, розроблений Науково-дослідним інститутом містобудування у 1973 році.

Матеріали справи містять копію проекту відведення земельної ділянки та оформлення права користування земельною ділянкою ВАТ Запоріжнафторпродукт Куйбишевській нафтобазі для будівництва автозаправочної станції по вул. Вокзальна смт. Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області з додатками. З зазначеного проекту вбачається, що межі земельної ділянки були встановлені в натурі ( на місцевості).

Складовими частинами проекту відведення є, зокрема:

- висновок Куйбишевьскої районного відділу земельних ресурсів від 29.01.1999, в якому зазначено, що земельна ділянка розташована в північній-східній частині населеного пункту Комиш-Зоря;

- акт вибору та обстеження земельної ділянки, затверджений розпорядженням голови Куйбишевської РДА від 25.09,1997 р. № 418, яке є чинним ( в акті зазначено, земельна ділянка розташована на в'їзді в смт.Комиш-Зоря);

- акт встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), де заначено, що земельна ділянка відводиться у постійне користування із землеволодіння Комиш-Зорянський селищної ради.

Згідно висновку державної землевпорядної експертизи № 81 від 16.04.1999, проект відведення земельної ділянки в смт. Комиш-Зоря по вул. Вокзальна, виконано у відповідності із чинним земельним законодавством і нормативно-методичною базою.

Враховуючи наявність розробленого проекту землеустрою (з матеріалів якого вбачається належність земельної ділянки саме до території смт Комиш-Зоря) відповідність якого чинному законодавству підтверджена висновком державної землевпорядної експертизи, та відсутність підстав для відмови у видачі державного акту 17.05.1999, відповідач видав Куйбишевської нафтобазі ВАТ Запоріжнафтопродукт державний акт на право постійного користування землею серія 1-ЗП № 004012.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗК України, в редакції чинній на день видачі акту, право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видаються та реєструються, зокрема, сільськими, селищними міськими, районними радами народних депутатів.

У зв'язку зі зміною власника Куйбишевської нафтобази ( на цей час третя особа по справі - ТОВ Торгова фірма Запоріжнафтопродукт ) було підготовлено технічну документацію з проведення інвентаризації земельної ділянки, яку в подальшому подано на затвердження відповідачу.

В матеріалах технічної документації з проведення інвентаризації земельної ділянки № 2322755400:01:003:0014, зокрема, міститься Довідка від 19.02.2009 р. № 232 про присвоєння кадастрового номера, видана начальником Куйбишевського районного відділу Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах . З тексту довідки вбачається, що земельна ділянки площею 0.1417 га з кадастровим номером 2322755400:01:003:0014 належить Комиш-Зорянської селищної раді.

Крім того, зі схеми місця розташування земельної ділянки з описом меж від А до А землі Комиш-Зорняської селищної ради, яка підписана начальником відділу Держкомзему у Куйбишевському районі, вбачається, що земельна ділянка розташована в повному обсязі на території смт. Комиш-Зоря.

Відповідно до ч.3 ст.124 ЗК України , в редакції 2001, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності громадянам, юридичним особам, визначеним частиною другою, третьою статті 134 цього кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно абзацу 5 ч.1 ст.123 ЗК України, надання у користування земельної ділянки межі якої встановлено в натурі (на місцевості) без змін її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Всі матеріали технічної документації свідчили про перебування земельної ділянки в межах смт. Комиш-Зоря.

Рішенням відповідача № 6 від 12.06.2009 було затверджено технічну документацію з проведення інвентаризації земельної ділянки, та передано її в оренду ТОВ Торгова фірма Запоріжнафторподукт строком на 49 років. Вказане рішення позивачем по справі не оскаржується.

Саме на підставі зазначеного рішення між відповідачем та третьою особою було укладено договір оренди землі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на сьогодні земельну ділянку передано в оренду, а право постійного користування є припиненим з 2009 р., то визнання незаконним та скасування рішення 4 сесії 23 скликання від 30.12.1998 № 9 не є належним способом захисту.

Крім того, з огляду на належність земельної ділянки до території смт. Комиш Зоря обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність порушення рішенням від 30.12.1998 р. та договором оренди землі від 01.09.2009 будь-яких прав позивача.

У зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягали задоволенню.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме безпідставне залишення без розгляду судом першої інстанції його клопотань про призначення судової земельно-технічної експертизи, про виклик спеціаліста та про приєднання нових доказів.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 15.03.2018 р. представники позивача та відповідача надали клопотання суду першої інстанції в порядку ч.6 ст.183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. Розгляд справи по суті було розпочато 15.03.2018 р. Клопотання відповідача були подані у день останнього судового засідання (11.04.2018 р.), після початку розгляду справи по суті.

З матеріалів справи також вбачається, що підготовче засідання у цій справі проводилося 29.01.2018р., 15.02.2018р., 15.03.2018 р. Строк підготовчого засідання продовжувався судом на 30 днів для забезпечення прав сторін. У підготовчому засіданні представники позивача клопотань про призначення судової земельно-технічної експертизи, про виклик спеціаліста не заявляли.

Такі клопотання, як зазначалося вище, було подано представниками тільки 11.04.2018 р. без обґрунтування поважності причин їх неподання.

Судова колегія погоджується зі ствердженням представників відповідача, що клопотання про призначення експертизи неможливо було задовольнити , оскільки до закінчення строку розгляду справи по суті залишалося 3 дні. В той же час зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України на стадії розгляду справи по суті заборонено згідно із ч.3 ст.195 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в іншій строк, визначений судом.

При цьому ч.5 ст.233 ГПК України встановлює, що ухвали постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. В судовому засіданні, яке відбулося 11.04.2018 р., судом першої інстанції оголошувалися мотиви постановлення ухвали. Тому посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та на те, що йому не відомо мотивів відхилення його клопотань, є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції, рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідач - Комиш-Зорянська селищна рада звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з заявою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом рішення у апеляційному порядку у розмірі 9 000 грн з врахуванням уточнення.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2018 р. між відповідачем та Адвокатським об'єднанням був укладений договір про надання правової (професійної правничої) допомоги.

Відповідно до умов вище зазначеного договору, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу (далі - правова допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1), зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань (п. 1.1.1); складення позовних заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 1.1.2); представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 1.1.4) тощо. Вищенаведені види професійної правничої допомоги відповідають видам адвокатської діяльності, які безпосередньо передбачені у п.1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

Згідно з п. 1.2 договору, сторони підтвердили, що представляти інтереси Клієнта без додаткових повноважень мають право усі учасники Адвокатського об'єднання, зокрема, але не виключно, такі адвокати: ОСОБА_12, свідоцтво № 4337 від 06.06.2012 р. видане КДКА Донецької області, ОСОБА_13, свідоцтво №988 від 30.08.2012 р. видане КДКА Запорізької області (...).

09.08.2018 р. сторони уклали додаткову угоду до вище зазначеного договору, яким зокрема обумовили, що загальний розмір гонорару за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить 6 000 грн та додатково 2000 грн за кожне судове засідання.

29.08.2018 р. сторони підписали додаткову угоду до вище зазначеного договору якою встановили, що загальний розмір правничої допомоги під час апеляційного провадження складає 9 000 грн.

Адвокатське об'єднання видало ордери на надання правової допомоги Комиш-Зорянській селищній раді Більмацького району Запорізької області у Донецькому апеляційному господарському суді адвокатом ОСОБА_13 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 988 від 30 серпня 2012 року); та адвокатом ОСОБА_12 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4337 від 06 червня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатське об'єднання засновано згідно з протоколом установчих зборів № 1 від 01 жовтня 2012 року, державну реєстрацію юридичної особи проведено 04.10.2012, номер запису в реєстрі 11031020000032365. Вид діяльності за КВЕД-2010 - 69.10 «Діяльність у сфері права» . Код ЄДРПОУ - 38415382. Зареєстровано як платник єдиного податку. Керівник згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ОСОБА_12.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було заявлено до стягнення з позивача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо)

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До матеріалів справи до початку судових дебатів відповідачем подано відповідні докази, а саме: додаткові угоди № 4 та № 5 до договору про надання професійної правничої допомоги від 18 січня 2018 р., акти про правову професійну правничу допомогу від 09.08.2018 р., згідно якого сторони підтвердили виконання робіт, рахунки фактури, платіжні доручення , трудовий договір з помічником адвоката ОСОБА_9, наказ відрядження тощо.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що з огляду на ступень складності справи, кількість судових засідань, наявність третьої особи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, час витрачений адвокатами - загальна вартість професійної правничої допомоги є обґрунтованим та співмірним, а тому судові витрати за правничу допомогу у розмірі 9 000, 00 грн. покладає на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, смт Більмак, Запорізька область, на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2018 по справі №908/2589/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2018 по справі №908/2589/17 - залишити без змін.

Судові витрати по справі, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покласти на заявника апеляційної скарги - Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області.

Стягнути з Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт Більмак, вул. Центральна, 56, код ЄДРПОУ 25216735) на користь Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району, смтКомиш-Зоря, вул. Вокзальна, 49, код ЄДРПОУ 25223155) - 9 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дати її підписання.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2018.

Головуючий суддя О. І. Склярук

Судді: Н. О. Мартюхіна

ОСОБА_2

ОСОБА_14, тел.: 702-01-54.