Постанова

від 18.09.2018 по справі 910/3671/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 910/3671/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Станіка С.Р.

Тищенко А.І.

Секретар судового засідання: Малайдах А.І.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 18.09.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017

у справі № 910/3671/16 (суддя Усатенко І.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра"

до Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1)Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2)Національний банк України

3) Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

про визнання договору припиненим

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Такіра" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" про визнання договору іпотеки припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до нарядів від 21.10.2014 №28478, від 06.04.2015 №35125. від 06.10.2015 №40949, від 01.04.2016 №46732, від 06.10.2016 №54197 здійснив подачу теплової енергії відповідачу на потреби опалення протягом опалювальних періодів 2014/2015. 2015/2016 та 2016/2017 років. Та зазначає, що відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутого майна у сумі 91 370,65 грн., які включають в себе 89 989,23 грн. вартості теплової енергії на потреби опалення та на потреби ГВП та 1 381,42 грн. вартості обсягу переданої питної води.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 № 910/3671/16 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 № 910/3671/16 рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано договір іпотеки, який викладений в новій редакції 27.12.2011 та підписаний як Додатковий договір до договору іпотеки нежилого будинку (літери А, А1, А2) від 10.04.2007, загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 7В, яким усі права іпотекодержателя передані від ПАТ "Банк "Форум" до ПАТ "Дельта Банк", що зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №5547, - припиненим.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 № 910/3671/16 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 № 910/3671/16 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2016 № 910/3671/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі, у якості третіх осіб без самостійних вимог Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 04.05.2017 залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 18.05.2017 залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Такіра" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/3671/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт, наголосив що судом першої інстанції не було виконано вказівок постанови ВГСУ від 31.01.2017 у даній справі відповідно до яких при розгляді справи необхідно було встановити факт наявності будь-яких домовленостей чи інших форм правочинів з АКБ "Форум", які б свідчили про існування будь-яких інших форм погашення заборгованості, що не було зроблено під час першого розгляду даної справи судами.

Судом першої інстанції було визнано встановленою ту обставину, що на виконання п. 3.3.12.8 Додаткового договору до кредитного договору не було залучено юридичну особу та не укладався правочин щодо викупу заборгованості.

Крім того, судом першої інстанції було неправильно та необґрунтовано протлумачено умови Додатового договору до кредитного договору, в результаті чого не було встановлено дійсний зміст його положень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Станіка С.Р. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.08.2017.

31.07.2017 через відділ документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу; 01.08.2017 представник третьої особи на стороні відповідача-1 подав відзив на апеляційну скаргу; 01.08.2017 представник третьої особи на стороні позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи; 03.08.2017 представник позивача подав клопотання про доручення документів, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" відкладено на 17.08.2017.

Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 № 09-53/3245/17, у зв'язку із перебування судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3671/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" у справі №910/3671/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" прийнято до провадження новою колегією суддів.

В судовому засіданні, призначеному на 17.08.2017, колегія судді довела до відома про зміну складу колегії суддів та поставила на обговорення питання про відкладення розгляду справи для детального вивчення справи новою колегією суддів. Представники сторін не заперечували проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" відкладено на 17.10.2017.

Розпорядженням заступника начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-53/4081/17 від 17.10.2017, у зв'язку із перебування судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3671/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" у справі №910/3671/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" прийнято до провадження новою колегією суддів та відкладено на 31.10.2017.

В судове засідання, призначеному на 31.10.2017, повноважні представники позивача не з'явилися. Повноважні представники сторін надали пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" відкладено на 28.11.2017. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Такіра" та Приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" надіслати своїх представників до Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" для складання акту звірки взаємних розрахунків. Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.

28.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника третьої особи на стороні позивача надійшло клопотання про долучення документів, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.11.2017 представники сторін надали свої пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" відкладено на 12.12.2017. Запропоновано представникам сторін надати суду вмотивовані клопотання про призначення судової експертизи з питаннями, які будуть поставлені перед експертом у разі необхідності призначення експертизи.

07.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшло клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, яке обґрунтовано тим, що підставою вказаного позову є визнання договору іпотеки, - який забезпечував виконання умов кредитного договору, - припиненим, внаслідок того, що зобов'язання позивача за кредитним договором виконано в повному обсязі. На підтвердження цього, позивач надав виписку банку про рух коштів по сплаті забезпеченого іпотекою боргу. Позивач зазначає, що ПАТ "Дельта-Банк" неодноразово змінював суму боргу та така зміна відбувалась, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, що, на думку позивача, свідчить про те, що банк не посилається на об'єктиві платежі позивача, маніпулює термінами, нараховує суми неіснуючих боргів та не бере до уваги перераховані кошти.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 провадження у справі №910/3671/16 зупинено, матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

30.05.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/3671/16 та лист про неможливість проведення експертизи у зв'язку із тим, що станом на 30.05.2017 грошові кошти від ТОВ "Такіра" за проведення експертизи на рахунок інституту не надійшли.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/3671/16 та призначено справу до розгляду.

27.06.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" надійшла заява про визнання позову.

Крім того, 27.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про залучення правонаступника відповідача у справі. Приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" просить замінити відповідача Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на Приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" в якості процесуального правонаступника відповідача у справі № 910/3671/16 у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні. В підтвердження клопотання подано копію договору № 383/К про купівлю-продаж майнових прав від 17.04.2018 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Приватним Навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній заклад "ЯМБ".

Тобто, відбулася заміна сторони в основному зобов'язанні, яке забезпечувалося іпотекою, що є предметом розгляду цієї справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 клопотання представника Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на його правонаступника Приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ".

Залучено Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Розгляд справи № 910/3671/16 відкладено на 19.07.2018.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/1886/18 від 19.07.2018 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3671/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Станіка С.Р., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3671/16 у визначеному складі та призначено справу до розгляду на 18.09.2018.

В судовому засіданні 18.09.2018 представник позивача, надала пояснення по суті спору, підтримала доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3671/16 скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.09.2018 представник відповідача, надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 та просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3671/17 скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судове засідання, призначене на 18.09.2018, повноважні представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не з'явилися.

Колегією суддів враховано, що відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, в свою чергу частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно із частиною 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2007 між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Такіра" (позичальник) було укладено кредитний договір №93/07/00-/KL, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у формі кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з максимальним лімітом в сумі 1800000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 12%, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 09 квітня 2012 року включно, на умовах, визначених договором (п. 1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору).

На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Такіра" 10.04.2007 було укладено договір іпотеки.

Згідно із яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літери А, А1, А2) загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В.

09.12.2011 згідно протоколу № 111/1 засідання кредитного комітету ПАТ "Дельта Банк" прийнято рішення про здійснення викупу заборгованості ТОВ "Такіра" перед ПАТ "Банк Форум" шляхом укладення договору про відступлення права вимоги загальною сумою по тілу кредиту 16 153 783,18 грн. та сумою відсотків, що підлягають додатковому узгодженню сторона за кредитним договором № 93/07/00-/KL від 10.04.2007. Ціна права вимоги визначена у сумі 9 446 000,00 грн.

14.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Дельта-банк" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги реєстровий №5209, за умовами якого право вимоги по кредитному договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007 року перейшло від первісного кредитора до нового кредитора.

Відповідно до умов договору первісний кредитор зобов'язується передати (відступити) новому кредиторові право вимоги до боржника, що належить первісному кредитору на підставі кредитного договору, а новий кредитор зобов'язується прийняти зазначені вище права вимоги та перерахувати первісному кредитору кошти у сумі ціни права вимоги. Підписанням цього договору первісний кредитор гарантує, що: його обов'язки перед боржником, які полягають у видачі кредиту, передбаченого кредитним договором, на момент укладення цього договору виконані повністю (п. 1.1, 2.1 договору відступлення права вимоги).

Згідно із пунктом 4.1. договору відступлення права вимоги станом на дату укладення цього договору розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором складає: 19911978,20 грн., у тому числі: - сума основного боргу: 16153783,18 грн.; сума процентів: 41514,22 доларів США, що станом на 14.12.2011 за офіційним курсом НБУ складає 331694,47 грн.; 3 426 500,55 грн.

Пунктами 4.3. 4.5, 5.1 договору відступлення права вимоги визначено, що право вимоги до боржника переходить до нового кредитора після отримання первісним кредитором ціни права вимоги у повному обсязі у розмірі та у порядку передбаченому у пункті 5.2 цього договору. Після переходу права вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості з урахуванням положень цього договору. З моменту переходу до нового кредитора право вимоги стає дійсним для нового кредитора. Разом з правом вимоги до нового кредитора переходять всі інші пов'язані з ним права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також прав, що виникнуть в майбутньому , зокрема щодо нарахованих та не сплачених боржником процентів, процентів, що будуть нараховані в майбутньому, та інших платежів, право на які новий кредитор одержить після переходу до нього права вимоги. Сторони домовились, що розмір ціни права вимоги складає 47,43% від суми заборгованості боржника у частині суми основного боргу та суми процентів, передбаченої пунктом 4.1 договору, та становить 9446000,00 грн.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, заборгованість позивача за кредитним договором станом на дату укладення договору відступлення (14.12.2011 року) вже існувала та була передана ПАТ "Дельта Банк", що також підтверджується довідками банку та виписками про рух коштів по особовому рахунку, які містяться в матеріалах справи. Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" було за договором відступлення права вимоги передану сума боргу ТОВ "Такіра" у розмірі 19911978,20 грн.

27.12.2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Такіра" було укладено додатковий договір до кредитного договору № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 року, за умовами якого остаточно максимальний ліміт заборгованості в межах відновлювальної кредитної лінії кредитного договору визначений у розмірі 16153783,18 грн., який зменшується відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості. Надання кредиту здійснюється окремими частинами: Транш у сумі 9446000,00 грн. (надалі - транш-1) та транш у сумі 6707783,18 (транш-2). За користування траншем-1 позичальник сплачує 15% річних. Кінцевий термін погашення заборгованості за траншем-1 - до 14 квітня 2015 року (включно) на умовах, визначених кредитним договором та додатковими договорами до нього. За користування траншем-2 позичальник сплачує 0,001% річних. Кінцевий термін погашення заборгованості за траншем-2 не пізніше 15.12.2021 року на умовах, визначених кредитним договором та додатковими договорами до нього (п. 1.1, 1.1.1, 1.1.1.1, 1.1.1.2 додаткового договору від 27.12.2011).

Згідно п. 2.7 додаткового договору від 27.12.2011 сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, в наступному порядку: проценти, що нараховані за користування траншем-1, за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року включно, сплачуються щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти,в сумі по 10000,00 грн. Нараховані та несплачені за вказаний період проценти сплачуються, починаючи з вересня 2012 року до кінця строку повернення заборгованості за вказаним траншем, рівними частинами щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця; проценти, що нараховані за користування траншем-1, починаючи з вересня 2012 року сплачуються щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому нараховані проценти; проценти нараховані за користування траншем-2, сплачуються щомісячно, не пізніше 10 числа місяці, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти; сплата нарахованих до 14.12.2011 процентів становить 3758170,16 грн., здійснюється не пізніше кінцевого строку кредитування, а саме: 15.12.2021.

Відповідно до п. 4 додаткового договору від 27.12.2011 цей договір є невід'ємною частиною кредитного договору та діє протягом терміну його дії.

Загальна сума двох траншів (9446000,00 грн.+6707783,18 грн.) зазначених у п. 1.1.1 додаткового договору від 27.12.2011 становить суму максимального ліміту відновлювальної кредитної лінії у розмірі 16153783,18 грн., передбаченої п. 1.1 додаткового договору від 27.12.2011. Пунктом 4.1 договору відступлення права вимоги визначено суму основного боргу у розмірі 16153783,18 грн., що відповідає сумі кредитного ліміту за додатковим договором від 27.12.2011. Решта суми боргу, переданої за договором про відступлення права вимоги є відсотками, нарахованими за користування кредитом та не сплаченими до укладення договору про відступлення права вимоги і їх погашення передбачено п. 2.7 додаткового договору від 27.12.2011.

В наданій до матеріалів справи кредитній справі міститься листування ТОВ "Такіра" з ПАТ "Дельта Банк", в якому позичальник просить переносити сплату чергової частини кредиту згідно кредитного договору № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 на пізнішу дату та зобов'язується повертати тіло кредиту, зокрема лист від 08.07.2013 № 24, від 08.07.2013 № 23, від 02.07.2013 № 22, від 07.02.2013 № 3, від 27.08.2012 № 36. Отже позивач підтверджував факт існування заборгованості за кредитним договором № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 вже після укладення додаткового договору від 27.12.2011.

Крім того, з аналізу кредитної справи, долученої до матеріалів справи, вбачається, що рішення про видачу нового кредиту на підставі додаткового договору від 27.12.2011 кредитним комітетом ПАТ "Дельта Банк" не приймалось.

Тобто ПАТ "Дельта Банк" не надавав позивачу нового кредиту, а лише зафіксував у додатковому договорі суму вже наявної заборгованості за кредитним договором, що також підтверджується довідками банку та виписками про рух коштів по особовому рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Додатковим договором № 15 від 10.07.2013 до кредитного договору № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Такіра" погоджено графік зменшення максимального ліміту заборгованості. Вказаний графік був підписаний контрагентами за ініціативою ТОВ "Такіра", що підтверджується протоколом № 2 Загальних Зборів учасників ТОВ "Такіра" від 20.02.2013.

Також додатковим договором № 16 від 05.08.2013 та додатковим договором № 17 від 10.09.2014 погоджено нові графіки зменшення максимального ліміту заборгованості, які не змінювали загальну суму ліміту, в тому числі не збільшували її, а відстрочували зменшення суми ліміту заборгованості на пізніший термін.

На виконання п. 3.3.12.8 додаткового договору від 27.12.2011 до кредитного договору № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 не було залучено юридичну особу та не укладався правочин щодо викупу заборгованості позичальника за цим договором за ціною, що дорівнює різниці ціни права вимоги, встановленої договором про відступлення права вимоги 9446000,00 грн., та сум, які будуть сплачені позичальником в рахунок погашення кредиту.

02.06.2017 Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 910/8851/17 за позовом Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору про відступлення права вимоги укладеним. Звернення третьої особи 3 до суду з позовом про визнання договору відступлення права вимоги укладеним додатково підтверджує факт, що вказаний правочин не був укладений. Крім того, у разі укладення договору про відступлення права вимоги, зобов'язання за договором іпотеки не припиняються, оскільки матиме місце зміна кредитора у зобов'язанні, а не його припинення.

Також відсутні інші правочини чи домовленості між АКБ "Форум" та ТОВ "Такіра", що свідчать про існування інших форм погашення заборгованості за кредитним договором № 93/07/00-/KL від 10.04.2007.

З наданих до матеріалів справи банківських виписок вбачається, що позивач сплатив ПАТ "Дельта Банк" на виконання умов кредитного договору № 93/07/00-/KL від 27.12.2011 суму основного боргу за кредитом у розмірі 1746000,00 грн. та суму відсотків, нарахованих за користування кредитом у розмірі 4146293,44 грн.

27.12.2011 між АТ "Дельта Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Такіра" (іпотекодавець) було укладено додатковий договір до договору іпотеки від 10.04.2007 року, що зареєстровано в реєстрі №5547, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літери А, А1, А2) загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007 року, який викладений в новій редакції шляхом укладення додаткового договору від 27.12.2011 року.

Рішення про передачу в іпотеку ПАТ "Дельта Банк" нежилого будинку (літери А, А1, А2) загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору прийняте Загальними Зборами учасників ТОВ "Такіра", що підтверджується протоколом № 1 від 28.10.2011.

Предметом позову є вимоги позивача про визнання договору іпотеки, який викладений в новій редакції 27.12.2011 року та підписаний як додатковий договір до договору іпотеки, що зареєстровано в реєстрі за №5547, - припиненим, в зв'язку з новацією зобов'язання за кредитним договором шляхом укладення додаткового договору від 27.12.2011 та повною сплатою суми, передбаченої новим правочином, який був забезпечений іпотекою. Крім того, позивач вказує на збільшення зобов'язань за основним договором без внесення змін до договору іпотеки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Забезпечення повернення кредиту здійснювалось:

- договором іпотеки нежилого будинку (Літери А, А1, А2), загальною площею 2191,40 кв.м. розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполева Академіка, 7В.,

- договором поруки ОСОБА_4 (п. 1.3-1.3.2.).

Видача кредиту мала здійснюватися на поточний рахунок позичальника в ПАТ "Дельта-банку", відповідно до письмових заяв позичальника.

Моментом (днем) надання кредиту (траншу) вважається день надання кредиту (траншу) з позичкового рахунку Позичальника в повній або частковій (транш) сумі кредиту (п.2.2).

Крім того, ТОВ "Такіра" взяло на себе зобов'язання по сплаті нарахованих до 14.12.2011 р, процентів (сума яких станом на 14.12.2011 , становила - 3 758 170,11 грн.) та які підлягають сплаті ним до 15.12.2021 (п.2.1 передостанній абзац).

Тобто після підписання 27.12.2011 Додаткового договору до кредитного договору № 93/07/00-/КL від 10.04.2007 в новій редакції. - всі зобов'язання сторін що існували відповідно до умов договору в попередніх редакціях втрачають чинність. Дійсні зобов'язання сторін регламентуються лише умовами договору в новій редакції.

Відповідно до банківських виписок з поточного рахунку Позичальника №26002002007779. Кредитор не надавав кредит Позичальнику (ні траншу 1, ні траншу 2). Позичальник не писав письмових заяв на надання кредиту.

Разом з тим, 27.12.2011 між ПАТ "Дельта-банк" та ТОВ "Такіра" було укладено і Додатковий договір до договору іпотеки нежилого будинку (Літери А, А1, А2), від 10.04.2007, загальною площею 2 191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполева Академіка, 7В., за яким на підставі договору від 14.12.2011 між ПАТ Банк Форум та ПАТ Дельта-банк . було укладено Договір про відступлення права вимоги № 5547, за яким, усі права іпотекодержателя передані від ПАТ Банк Форум до ПАТ Дельта-банк .

Відповідно до додаткового договору від 27.12.2011 року, до договору іпотеки сторони уклали цей додатковий договір до договору іпотеки, в якому домовились викласти договір в наступній редакції:

Кредитний договір - це договір що викладений в новій редакції 27.12.2011 р. шляхом укладення додаткового договору Іпотекодержателем (Кредитор) та Іпотекодавцем 27.12.2011, а також всі додаткові правочини до нього (п.1.1.).

Зобов'язання - це зобов'язання що випливають з кредитного договору, а саме щодо повернення Іпотекодавцю кредит у сумі 16 153 783,18 грн. в строк і на умовах кредитного договору п.1.2.

З огляду на викладене вбачається, що відповідно до умов договору в новій редакції та зважаючи на ненадання Кредитором кредитних коштів, єдиною заборгованістю Позичальника перед Кредитором була заборгованість по сплаті нарахованих відсотків до 14 грудня 2011 року в сумі 3 758 170.11 грн., які мають бути сплачені до 15 грудня 2021 року. Ця заборгованість з єдиним зобов'язанням яке було перенесено з договору в старій редакції до договору в новій редакції. Всі наступні платежі які були здійснені позичальником по сплаті нарахованих відсотків направлялися на погашення заборгованості.

Таким чином, оскількикредитор на 27.08.2015 що підтверджено виписками з поточного рахунку позичальника №26002007779 в АТ "Дельта Банк", не надав позивачу грошові кошти (Кредит) та у зв'язку з тим що позичальник виконав всі свої зобов'язання, що зазначені в пункті 1.2. Договору Іпотеки, в тому числі сплатив 3 758 170,11 грн., нарахованих процентів, відповідно до пункта 6.4. Договору Іпотеки, договір іпотеки припинив свою дію.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позичальник виконав всі вимоги договору, добросовісно погашав банку суму прийнятого не себе боргу в розмірі 3 758 170,11 грн.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою може бути забезпечене виконання лише дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Крім того, 28.02.2013 Додатковим договором до кредитного договору № 93/07/00-/КL від 10.04.2007 внесено зміни в Кредитний договір шляхом викладення Додатку № 1 до вищевказаного договору - Графік зменшення максимального ліміту заборгованості в новій редакції, де в графі Сума погашення траншу передбачили більші до погашення суми чим були зазначені в аналогічному документі в редакції 27.12.2011, тобто мається збільшення суми зобов'язань до сплати в той же самий час, а саме:

28.2.2013 необхідно сплатити 300 000,00 грн., тоді як, в попередній редакції 11.02.2013 -150 000,00 грн. з 11.01.2014 по 11.11.2014 ( включає одинадцять місяців) потрібно сплачувати щомісячно 480 000,00 грн., тоді як раніше за цей же період до сплати було передбачено 380 000,00 грн. щомісячно; 11.12.2014 необхідно сплатити 470 000,00 грн., раніше 11.12.2014 - 380 000,00 грн.;

Абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від умов договору не допускається.

Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні положення містяться в статті 19 Закону України "Про Іпотеку".

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, що й мало місце у зв'язку із виконанням позивачем обов'язку за основним зобов'язанням, яке забезпечувалось іпотекою сплатити зафіксовані сторонами проценти у сумі 3 758 170,11 грн.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що підставою для позову було визначено саме припинення (виконання) основного зобов'язання, а відтак посилання у рішенні на новацію зобов'язання та відповідні норми матеріального є такими, що не мають жодного значення для справи. З даним висновком суду першої інстанції не є за можливе погодитися, оскільки за результатами укладення додаткового договору до кредитного договору.

Як вже зазначалося підпунктом 3.3.12.8 Додаткового договору до кредитного договору ТОВ "Такіра" зобов'язується до 13.12.2016 залучити юридичну особу яка здійснить викуп заборгованості позичальника за цим договором за ціною, що дорівнює різниці ціни права вимоги, встановленої договором про відступлення права вимоги 9 446 000, 00 грн., та сум, які будуть сплачені позичальником в рахунок погашення кредиту.

Відповідно до підпункту 3.1.2 Кредитор зобов'язується відступити право вимоги за цим договором та договорами забезпечення юридичної особи, яка здійснить викуп заборгованості позичальника за цим договором за ціною, що дорівнює різниці ціни права вимоги, встановленої договором відступлення права вимоги, та сум які будуть сплачені на погашення відсотків нарахованих кредитором з моменту підписання договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, судом першої інстанції було неправильно та необґрунтовано протлумачено умови додаткового договору до кредитного договору, в результаті чого не було встановлено дійсний зміст його положень.

Крім того, беручи до уваги, що 17.04.2018 між ПАТ "Дельта банк" та Приватним навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад- загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" було укладено Договір № 383/К купівлі продажу майнових прав то останній набув прав нового кредитора по відношенню до ТОВ "Такіра" за кредитним договором № 93/07/00-/KL від 10.04.2007. Тобто відбулася заміна сторони в основному зобов'язанні, яке забезпечувалося іпотекою, що є предметом розгляду цієї справи.

Частиною 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. В результаті заміни сторони за основним зобов'язанням, до Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад- загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" перейшли також права за договорами забезпечення, зокрема за договором іпотеки від 10.04.2007 та додатковим договором від 27.12.2011.

Згідно із абзацом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно із частиною 6 статті 236 ГПК України Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, всупереч вимог ГПК України не було всебічно та повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішення господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи. При цьому, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 скасуванню.

Судові витрати розподіляються у відповідності до приписів статті 129 ГПК України.

Частиною 2 статті 130 ГПК України у разі визнання відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 267-270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/3671/16 повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" задовольнити повністю, визнати договір іпотеки, який викладений в новій редакції 27.12.2011 та підписаний як Додатковий договір до договору іпотеки нежилого будинку (Літери А, А1, А2), від 10.04.2007, загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, 7 В, яким усі права іпотеко держателя передані від ПАТ "Банк Форум" до ПАТ "Дельта-Банк", що зареєстровано в нотаріальному реєстрі за № 5547, - припиненим.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на відповідача.

5. Стягнути з Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд 7-в, код ЄДРПОУ 37395308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" (04128,м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-В, 34762371) 1378,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Видати наказ.

6. Стягнути з Приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд 7-в, код ЄДРПОУ 37395308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" (04128,м. Київ, вул. Туполєва, буд. 7-В, 34762371) 757,90 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Видати наказ.

7. Видачу наказу по справі № 910/3671/16 доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 910/3671/16 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.09.2018.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.Р. Станік

А.І. Тищенко