Постанова

від 19.09.2018 по справі 804/1617/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 рокусправа № 804/1617/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дадим Ю.М.

судді: Уханенко С.А., Божко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року (суддя суду першої інстанції Голобутовський Р.З.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі гематологічного відділення (3-х поверхової), будівлі лікувального корпусу (4-х поверхової), будівлі пральні (1-но поверхової) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 21, Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01986339), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року адміністративний позов було задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі гематологічного відділення (3-х поверхової), будівлі лікувального корпусу (4-х поверхової), будівлі пральні (1-но поверхової) за адресою: вул. Володимира Великого, 21, м. Кривий Ріг, Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 01986339), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальний заклад Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що територіальний орган Державної служби з надзвичайних ситуацій, а саме Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій не є Центральним органом виконавчої влади та не є особою, якій надано право на відповідне звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Наявність вказаного виключає можливість звернення територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель.

Також, Відповідач зазначив, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів медичного закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та з урахуванням відсутності фінансування на усунення порушень з боку держави є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. В даному випадку, на переконання Відповідача, Позивачем не було підтверджено того, що загроза життю та/або здоров'ю людей є настільки реальною, що усунення потребує порушення права на медичну допомогу мешканців м. Кривого Рогу та 5 прилеглих сільських районів Дніпропетровської області та м. Зеленодольська.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 14.11.2017 по 17.11.2017 на підставі наказу від 18.10.2017 № 26 та посвідчення на проведення перевірки від 24.10.2017 №565/02-6-17 здійснено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради за адресою: вул. Володимира Великого, 21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 17.11.2017 № 97/14, яким встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

1) Гематологічне відділення (3-х поверхова будівля):

- будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- будівля не обладнана системою пожежної сигналізації, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- приміщення електрощитової не відокремлено від інших приміщень (підвального приміщення) протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: Під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах та Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові .

- для приміщення електрощитової не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а саме: Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1- 36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні .

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірку на працездатність шляхом пуску води,а саме: Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічного обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

- об'єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, а саме: Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований позюежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також; важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними .

- шляхи евакуації об'єкту не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, а саме: Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей .

- в кабінеті №5 та кабінеті бухгалтерії вогнегасник не розміщений шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, а саме: Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- відсутній плафон закритого виконання на світильниках освітлення на 3-му поверсі відділення, а саме: Забороняється: використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

- електрощит на 3-му поверсі відділення не оснащений схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), а саме: Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки)

- відсутні вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5м від рівня підлоги, а саме: Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ 150 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) .

- приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ КО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (КО 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

2) Лікувальний корпус (4-х поверхова будівля):

- будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- будівля не обладнана системою пожежної сигналізації, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- об'єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран- комплектів і перевірку на працездатність шляхом пуску води,а саме: Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічного обслуговуванню і перевірці напрацездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, а саме: Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з 'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними .

- шляхи евакуації об'єкту не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, а саме: Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей .

- допущено зачинення на ключ дверей евакуаційного виходу на 4 поверсі на ззовні, а саме: За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа та Не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах .

- допущено опорядження (облицювання) стелі на 4-му поверсі матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (деревиною), а саме: У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб

- допускається встановлення грат на 1-му поверсі корпусу, де перебувають люди, які не мають можливості розкриватися, розсуватися або зніматися а саме: Уразі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, трат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

3) Приміщення пральні (1-но поверхова будівля):

- будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- будівля не обладнана системою пожежної сигналізації, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- допущено експлуатацію пошкодженої відгалужувальної (з'єднувальної) коробки в приміщенні, а саме: Забороняється: Користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран- комплектів і перевірку на працездатність шляхом пуску води,а саме: Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічного обслуговуванню і перевірці напрацездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, а саме: Кожен пожежний кран-комплект мас бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними .

Крім того виявлено наступні порушення:

- на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII Правил Пожежної безпеки в Україні ; інше згідно Правил Пожежної безпеки в Україні .

- працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

- працівників не забезпечено придатними до використання засобами радіаційного та хімічного захисту.

- не забезпечено своєчасне накопичення засобів індивідуального захисту.

- не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу (освіти, охорони здоров'я) засобами радіаційного та хімічного захисту.

- не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту.

- не забезпечено керівником установи з масовим перебуванням людей сигнально-гучномовних пристроїв, електронних інформаційних табло, а також у службових виробничих приміщеннях закладу охорони здоров'я радіотрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту.

- не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, згідно наказу МНС України №98 від 23.02.2006 року.

Примірник акту перевірки від 17.11.2017 № 97/14 отримано головним лікарем Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради Шевченко Н.Г. про що свідчить його особистий підпис. Зауваження або заперечення до акту перевірки відсутні. Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо невідповідності підпису головного лікаря на акті перевірки, оскільки докази вказаного факту ним не надані.

На переконання Позивача, наявність встановлених порушень є підставою для застосування до Відповідача заходів реагування в вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі гематологічного відділення (3-х поверхової), будівлі лікувального корпусу (4-х поверхової), будівлі пральні (1-но поверхової) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 21, Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ - 01986339), до повного усунення порушень.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявлені під час перевірки об'єктів створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки Позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виявлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей з огляду на наступне.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей в будівлі.

Не виконання грат на вікнах розкривними, розсувними або такими, що знімаються вимог, унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні умов експлуатації розподільчих коробок та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту розподільчих коробок, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливлюється у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окреме приміщення.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків. Суд апеляційної інстанцій вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог п.24 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоровю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівель Позивача, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, відтак є достатньою та самостійною підставою для застосування до відповідача заходів реагування саме у вигляді зупинення експлуатації об'єктів.

Поряд з вказаним, що стосується посилань Відповідача на відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області повноважень на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування з огляду на те, що він не є центральним органом виконавчої влади, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

В свою чергу, відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 року №3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно- рятувальних служб.

Відповідно до п.4 вказаного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

Отже, зі змісту зазначеного вбачається, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, на який зокрема покладено завдання здійснювати державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки та який в свою чергу реалізує свої повноваження (зокрема щодо звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування) через свої територіальні органи, яким зокрема є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Відтак, звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснювало свої повноваження у відповідності до приписів чинного законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комунального закладу Криворізька міська лікарня №4 Дніпропетровської обласної ради - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко