Постанова

від 27.09.2018 по справі 805/3486/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року справа №805/3486/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Рябцева О.О., представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна фірма "Зоря" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. у справі № 805/3486/17-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна фірма "Зоря" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Зоря (далі - позивач, ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати акт камеральної перевірки від 07.06.2017 року № 711/05-99-12/01/05-17/25580292; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 року № 0002061223; заборонити відповідачу нараховувати штрафи позивачу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які вказані в податковому повідомлені-рішенні від 06.07.2017 року № 0002061223, та вважати вказані податкові накладні такими що зареєстровані без порушення граничних термінів реєстрації (а.с.5-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року в задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.116-118).

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачу починаючи з 15 квітня 2016 року в односторонньому порядку була заблокована можливість подання звітності в електронному вигляді та скасовано договір про визнання електронних документів. Судом не було враховано, що реєстрація зміни місцезнаходження позивача відбулась 19 квітня 2016 року. Також, 13.05.2016 року позивача було взято на облік за місцезнаходження податковим органом, 23.05.2016 року позивачем отримано нові посилені сертифікати ключів та скасовані старі, тобто, до 23.05.2016 року діяв попередній договір про визнання електронних документів. Проте, податковим органом було продовжено блокування в односторонньому порядку можливість подання звітності в електронному вигляді до 20.07.2016 року. Апелянт зазначає, що новий договір про визнання електронних документів з зазначенням реквізитів податкового органу був заповнений враховуючи інформацію з офіційного джерела, що спростовує посилання суду на не заповнення обов'язкових реквізитів (а.с.121-123).

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Зоря зареєстроване, як юридична особа, та перебуває на податковому обліку з 05.05.1998 року, код ЄДРПОУ 25580292.

05 серпня 2015 року між позивачем та ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, у якому позивач перебував на податковому обліку, укладено договір про визнання електронних документів (а.с.43-45).

За п. 2 розділу 4 Договору, платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації,що міститься в податкових документах, переданих до органу ДФС в електронному вигляді.

Згідно п.3 - 5 розділу 6 Договору, Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Станом на першу половину 2016 року позивач перебував на обліку в Західно-Донецькому відділенні Маріупольської ОДПІ в Донецькій області.

Протоколом № 4 Загальних зборів Учасників ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря від 15.04.2016 року, затверджено: 1) зареєструвати місцезнаходження Тованиства за адресою: 84442, Донецька область, Лиманський район смт. Зарічне, вул. Шевченка, 2-б; 2) затверджено перехід на діяльність Товариства на підставі модельного статуту; 3) внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів доручити директору з правом передоручення третім особам (а.с.34).

19 квітня 2016 року до ЄДРПОУ внесено запис про зміну місцезнаходження позивача з м. Донецька до смт. Зарічне Лиманського району Донецької області (а.с.35-36).

13 травня 2016 року позивача взято на облік до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

23 травня 2016 року позивачем надіслано заявку на відкликання сертифікату та отримано нові посилені сертифікати відкритого ключа електронного цифрового підпису (а.с.84).

Матеріали справи свідчать, що позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в період з травня - червень 2016 року направлялися засобами електронного зв'язку нові договори про визнання електронних документів, які згідно з квитанціями № 1 та № 2, доставлені до ДФС України, не були відповідачем прийняті з підстав: договір № 300520168 від 30.05.2016 року не прийнятий у зв'язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233) (а.с.46-48, 54-57); договір № 240520167 від 24.05.2016 року не прийнятий у зв'язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається Договір) (а.с.50-53); договір № 060620161 від 06.06.2016 року не прийнятий у зв'язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається Договір) (а.с.58-61); договір № 130620162 від 13.06.2016 року не прийнятий у зв'язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (а.с.63-66); договір № 210620163 від 21.06.2016 року не прийнятий у зв'язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (а.с.67-70); договір № 080720161 від 08.07.2016 року не прийнятий у зв'язку з недотриманням положень розділу ІІІ Інструкції № 233 (недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається Договір) (а.с.71-74).

Відповідно до Квитанції № 1 від 10.05.2016 року (09:33:45) договір про визнання електронної звітності не прийнято (документ не може бути прийнятий Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку) (а.с.77). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 10.05.2016 року (09:51:39) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (а.с.77). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 12.05.2016 року (14:10:18) договір про визнання електронної звітності не прийнято (документ не може бути прийнятий Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку) (а.с.79). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 12.05.2016 року (14:10:03) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (а.с.79). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 13.05.2016 року (11:22:09) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (а.с.81). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 16.05.2016 року (10:09:03) договір про визнання електронної звітності не прийнято (документ не може бути прийнятий Договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку ) (а.с.81). Квитанція № 2 відсутня.

Відповідно до Квитанції № 1 від 16.05.2016 року (11:03:01) договір про визнання електронної звітності не прийнято (Діє договір про визнання електронних документів від 05.08.2015 року № 050820151) (а.с.83). Квитанція № 2 відсутня.

Також, матеріали справи свідчать, що позивач вносив податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних з податку на додану вартість, які не були прийняті податковим органом з підстав: накладна № 16/2/ від 08.04.2016 року доставлено 15.04.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (а.с.75); накладна № 17/2/ від 08.04.2016 року доставлено 13.05.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (а.с.78); накладна № 16/2/ від 08.04.2016 року доставлено 13.05.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (а.с.80); накладна № 31/2/ від 14.04.2016 року доставлено 16.05.2016 року не прийнята (можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності) (а.с.82).

Головним управлінням ДФС у Донецькій області 07.06.2017 року проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря за період квітень, травень та червень 2016 року.

За результатами перевірки складено склало акт № 711/05-99-12/01/05-17/25580292 від 07.06.2017 року (а.с.4-19). Висновками акту встановлено пропуск позивачем строку реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних у квітні - червні 2016 року та зареєстрованих 20 липня 2016 року, а сам: № 22/2/ від 24.06.2016; №26/2/ від 27.06.2016 року; №21/2/ від 24.06.2016 року; № 25/2/ від 27.06.2016 року; № 28/2/ від 30.06.2016 року; №8/2/ від 07.06.2016 року; №7/2/ від 07.06.2016 року; № 13/2/ від 16.06.2016 року; №14/2/ від 17.06.2016 року; №6/2/ від 07.06.2016 року; № 13/2/ від 11.05.2016 року; № 28/2/ від 24.05.2016 року; №19/2/ від 16.05.2016 року; №10/2/ від11.05.2016 року ; №12/2/ від 11.05.2016 року; №29/2/ від 24.05.2016 року; №16/2/ від 12.05.2016 року; №7/2/ від 06.05.2016 року; №3/2/ від 03.06.2016 року; №36/2/ від 30.05.2016 року; №15/2/ від 12.05.2016 року; №37/2/ від 31.05.2016 року; №30/2/ від 25.05.2016 року;№ 1 від 02.06.2016 року; №34/2/ від 27.05.2016 року; №21/2/ від 17.05.2016 року; №23/2/ від 18.05.2016 року; №54/2/ від 23.04.2016 року; №38/2/ від 18/04/2016 року; №40/2/ від 18.04.2016 року; № 43/2/ від 19.04.2016 року; №23/2/ від 12.04.2016 року; №65/2/ від 27.04.2016 року; №52/2/ від 22.04.2016 року; №39/2/ від 18.04.2016 року; №31/2/ від 14.04.2016 року; №25/2/ від 12.04.2016 року; №4/2/ від04.05.2016 року; №64/2/ від 27.04.2016 року; №1/2/ від 04.05.2016 року; №45/2/ від 19.04.2016 року; №37/2/ від 18.04.2016 року; №29/2/ від 14.04.2016 року; №50/2/ від 21.04.2016 року; №5/2/ від 05.05.2016 року; №3/2/ від 04.05.2016 року; №58/2/ від25.04.2016 року; №21/2/ від 11.04.2016 року; №27/2/ від 13.04.2016 року; №61/2/ від 26.04.2016 року; №56/2/ від 23.04.2016 року; №46/2/ від 19.04.2016 року; №17/2/ від 08.04.2016 року; №44/2/ від 19.04.2016 року; №24/2/ від 12.04.2016 року; №14/2/ від 07.04.2016 року; №30/2/ від 14.04.2016 року; №62/2/ від 26.04.2016 року; №48/2/ від 20.04.2016 року; №16/2/ від 08.04.2016 року; №70/2/ від 30.04.2016 року; №32/2/15.04.2016 року (а.с.17-18).

Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002061223 від 06 липня 2017 року, яким згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, на підставі акту перевірки № 711/05-99-12/01/05-17/25580292 від 07.06.2017 року до позивача застосовано штраф згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 318773,61 грн., з яких за затримку на 15 і менше календарних днів у розмірі 10% у сумі 2285,40 грн, за затримку від 16 до 30 календарних днів у розмірі 20% у сумі5289,20 грн., за затримку від 31 до 60 календарних днів у розмірі 30% у сумі 53029,75 грн., за затримку від 61 і більше календарних днів у розмірі 40% у сумі 257469,26 грн. (а.с.20-23)

14 липня 2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на вказане рішення. Рішенням Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року № 20862/6/99-99-11-03-01-25 у задоволенні скарги відмовлено (а.с.24-33).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки від 07.06.2017 року № 711/05-99-12/01/05-17/25580292, суд зазначає наступне.

Пунктом 61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК).

Відповідно до ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилом п.86.1, 86.2 ст.86 ПК України, результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим кодексом.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до ст.74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2).

Тобто висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Згідно з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року N 21-237а13, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, керуючись вищезазначеним нормами законодавства та враховуючи практику застосування цих норм Верховним Судом, позовні вимоги у частині скасування акта перевірки від 07.06.2017 року № 711/05-99-12/01/05-17/25580292, задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в іншій частині суд зазначає наступне.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп.19-1.1.44 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, надають послуги електронного цифрового підпису.

Приписами пп.14.1.114-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначено поняття надання послуг електронного цифрового підпису як реєстрацію заявників, надання у користування засобів електронного цифрового підпису, надання допомоги при генерації відкритих та особистих ключів, обслуговування сертифікатів ключів (формування, розповсюдження, скасування, зберігання, блокування та відновлення), надання інформації щодо чинних, скасованих і блокованих сертифікатів ключів, надання послуги фіксування часу, консультаційних та інших послуг, визначених Законом України Про електронний цифровий підпис .

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

За п.1 Порядку № 1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 2, 7-10 Порядку № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Міністерством доходів і зборів України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №809-р Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення та функціонування автоматизованої системи Єдине вікно подання електронної звітності для надання можливості формування звітності до Пенсійного Фонду України, Державної служби статистики України та безпосередньо до Міністерства доходів і зборів України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів, Міністерством доходів і зборів України впроваджено в дослідну експлуатацію програмне забезпечення Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до Єдиного вікна подання електронної звітності .

Відповідно до Наказу ДПС України від 14.06.2012р. №516 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та обробки податкової звітності платників податків , який розроблено на підставі вимог чинного законодавства та яким регламентуються всі операції з приймання та обробки податкової звітності, податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ (центр обробки електронних звітів) в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без подання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України зід 10.04.2008р. №233 Про подання електронної податкової звітності .

Звітність приймається засобами телекомунікаційного зв'язку. АЗ (адресат звітності) при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.

Центр обробки електронної звітності адресата звітності здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника.

У разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній: формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт; перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ; імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ; завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача; завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

За п.1 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (яка діяла в спірний період), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

Таким чином, прийняття податкової документації є обов'язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов'язкових реквізитів. Законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 5 Інструкції № 233, платник податків:

отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

За пунктом 6 Інструкції № 233, орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

видає два примірники договору;

записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пп. 4 п. 6 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Право одностороннього розірвання договору в такому випадку передбачено пунктом 4 розділу 6 Договору від 05 серпня 2015 року укладеному позивачем з податковим органом.

Частиною 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу викладеного вбачається, що підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку може бути виключний перелік обставин, а саме: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, згідно ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.05.2003 року № 755-VI, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 18 Закону № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З аналізу викладеного вбачається, що єдиним доказом зміни місця реєстрації (зареєстрованого місцезнаходження) юридичною особою є дані з Єдиного державного реєстру.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що договір про визнання електронних документів укладений 05 серпня 2015 року був розірваний податковим органом в односторонньому порядку 15 квітня 2016 року з підстав зміни позивачем місця реєстрації. Разом з цим, внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача відбулось тільки 19 квітня 2016 року на підставі Протоколу № 4 Загальних зборів Учасників ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря від 15 квітня 2016 року. Отже, податковий орган не мав підстав для не прийняття податкових накладних до вказаної дати, а саме в період з 15.04.2016 року по 19.04.2016 року.

Відповідно до Квитанції № 1 від 15.04.2016 року позивачем направлялась податкова накладна № 16/2/ від 08.04.2016 року яка була не прийнята з підстав можливого розірвання Договору про визнання електронної звітності (а.с.75).

Тобто, податковим органом безпідставно не прийнято зазначену накладну та відповідно застосовано штрафні санкції за порушення строку її реєстрації.

Документальних підтверджень надіслання позивачем інших податкових накладних в період з 15.04.2016 року по 19.04.2016 року матеріали справи не містять.

Стосовно не прийняття інших податкових накладних, суд зазначає, що оскільки договір про визнання електронних документів укладений між позивачем та податковим органом на час подання позивачем податкових накладних був розірваний/припинений контролюючим органом в односторонньому порядку, через зміну позивачем місця реєстрації податковий орган, з урахуванням положень пункту 4 розділу 6 Договору та Додатку 1 до Інструкції № 233, мав право не приймати податкові документи (податкові накладні) надіслані в електронному вигляді з 19.04.2016 року до укладання нового договору.

Таким чином, суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованого посилання позивача на безпідставне блокування доступу до ЄРПН.

Посилання позивача на дію договору від 05 серпня 2015 року, суд не приймає, оскільки як зазначалось, дія цього договору була припинена відповідачем, підставою для його припинення слугувала зміна місця реєстрації позивача, що прямо передбачено Договором.

Доказів укладення нового договору після зміни місця реєстрації позивачем не надано.

Також, позивачем в судовому порядку не оскаржувалась відмова податкового органу щодо неприйняття та не укладення договорів про визнання електронних документів надісланих після зміни місцезнаходження позивача, які не були прийняті податковим органом з підстав наявності помилки в обов'язкових реквізитах. Тобто, позивачем не ставилось під сумнів правомірність дій відповідача.

Таким чином, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з 19.04.2016 року виникла не з вини податкового органу

Позовні вимоги про визнання податкових накладних такими що зареєстровані без порушення граничних термінів реєстрації, не можуть бути задоволені оскільки у даному випадку Головне управління ДФС у Донецькій області не є належним відповідачем, оскільки реєстрація та прийняття податкових накладних в електронному вигляді здійснюється Державною фіскальною службою України у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 317 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до викладеного, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення щодо відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області №0000401404 від 13 липня 2017 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн. 20 коп., за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, та прийняття нового рішення в цій частині.

Повний текст судового рішення буде виготовлений 27 вересня 2019 року.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна фірма "Зоря" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. у справі № 805/3486/17-а - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. у справі № 805/3486/17-а - скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області №0000401404 від 13 липня 2017 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн. 20 коп., за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Прийняти нове рішення в цій частині.

Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області №0000401404 від 13 липня 2017 року в частині застосування сум штрафу у розмірі 247 грн. 20 коп., за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 16/2/ від 08.04.2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. у справі № 805/3486/17-а залишити без змін.

Стягнути з Головного управлінням ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна фірма "Зоря" (84442, Донецька область, Лиманський район смт. Зарічне, вул. Шевченка, 2-б, код ЄДРПОУ 25580292) судовий збір у розмірі 9 (дев'ять) грн. 27 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 27 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова