Постанова

від 26.09.2018 по справі 805/1929/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року справа № 805/1929/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника позивача - Панченка Ю.В., представника відповідача - Груєнка С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року в справі № 805/1929/18-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства Донецьккокс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Донецьккокс (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДФС у Донецькій області) від 07.12.2017 № 0014924603.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за наслідками камеральної перевірки виявлено порушення ПрАТ Донецьккокс п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України в частині термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених у червні 2017 року, від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 711296,02 грн. Згідно з відомостями ІС Архів електронної звітності за період з 30.06.2017 по 02.08.2017 позивачем не направлялись податкові накладні для реєстрації в Реєстрі. Така затримка сталася внаслідок припинення дії сертифікату ключа електронного цифрового підпису до договору про визнання електронних документів між товариством та ДФС України та необхідності отримання нового ключа та переукладення договору.

При цьому, податковий орган зазначає, що позивач направляв відповідні договори до контролюючого органу, але через відсутність відомостей про електронну адресу товариства, або невідповідністю такої адреси (в разі її зазначення) адресі його веб-сторінки в укладенні договорів відмовлено. Також апелянт зазначає, що у відповідних примірниках договорів невірно вказано адресу та код ЄДРПОУ податкового органу.

За таких обставин, ГУ ДФС у Донецькій області наголошує на правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким встановлена відповідальність товариства за порушення податкового законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Згідно з матеріалами справи ПрАТ Донецьккокс є юридичною особою, платником ПДВ.

У зв'язку із захопленням будівлі та документів у товариства виникла необхідність отримання нового сертифікату ключа електронного цифрового підпису до договору про визнання електронних документів.

Актом приймання передачі від 06 червня 2017 року, складеним позивачем та ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , підтверджено передання товариству нового сертифікату відкритого ключа електронного цифрового підпису.

Примірники договорів про визнання електронних документів надсилалися товариством до ДФС України засобами електронного зв'язку 15, 19, 20 червня, 26 липня 2017 року.

Відповідно до квитанцій № 1 та № 2 договори доставлені до ДФС України у день їх направлення, проте не прийняті з посиланням на недотримання положень розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233).

01 серпня 2017 року ПрАТ Донецьккокс знову надіслало до ДФС України примірник відповідного договору, який згідно з квитанцією № 2 прийнято 04 червня 2017 року.

ГУ ДФС у Донецькій області 17.11.2017 проведено камеральну перевірку дотримання товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2017 року. За результатами перевірки складено акт № 752/05-99-46-03/00191112.

Висновком акту встановлено, що позивачем пропущено строк реєстрації двох податкових накладних в ЄРПН:

- від 30 червня 2017 року № 1 (контрагент - ПрАТ Єнакіївський металургійний завод ) на суму ПДВ 293127,91 грн (фактично зареєстровано у ЄРПН 07 серпня 2017 року за № 9155314122);

- від 30 червня 2017 року № 2 (контрагент - ПрАТ Єнакіївський металургійний завод ) на суму ПДВ 418168,11 грн (фактично зареєстровано у ЄРПН 07 серпня 2017 року за № 9155309246).

На підставі акту перевірки від 17.11.2017 та враховуючи виявлені порушення 07 грудня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014924603. Цим рішенням за порушення термінів реєстрації податкових накладних до товариства застосовано штраф, передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 142259,20 грн (20 % суми ПДВ за відповідними накладними).

Реалізуючи право на адміністративне оскарження рішення податкового органу, позивач 22 грудня 2017 року подав скаргу до ДФС України, рішенням якої від 22 лютого 2018 року № 6630/6/99-99-11-03-01-25 у задоволенні скарги відмовлено.

Вважаючи, що прийняте ГУ ДФС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, ПрАТ Донецьккокс звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

За приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на те, що сторонами не заперечується факт порушення товариством строку реєстрації податкових накладних, предметом доказування у цій справі є наявність вини позивача у такому порушенні.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233, чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Інструкція).

Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі (пункт 1 Розділ ІІІ Інструкції).

Відповідно до положень пункту 5 Розділу ІІІ Інструкції, платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів.

Пунктом 1.2 розділу 3 Примірного договору про визнання електронних документів визначено, що платник податків зобов'язаний для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом із цим Договором.

Згідно з пунктом 5 Інструкції № 233 платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Пунктом 6 Інструкції № 233 передбачено, що орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору;

записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Згідно з пунктом 7.3 Інструкції № 233 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Відповідно до пункту 7.4 Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

За правилами пункту 7.5 Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 7.6 Інструкції № 233 передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З матеріалів справи вбачається, що протягом червня та липня 2017 року ПрАТ Донецьккокс неодноразово направляло до ДФС України заповнені примірники договорів про визнання електронних документів, які були доставлені, проте не прийняті ДФС України.

У квитанціях № 2 не вказано про конкретні недоліки відповідних договорів, зазначено лише про їх невідповідність вимогам розділу ІІІ Інструкції № 233.

З цього приводу апелянт зазначає, що такими недоліками є відсутність у примірниках договорів, надісланих товариством, відомостей про його електронну адресу, або невідповідність такої адреси (в разі її зазначення) адресі веб-сторінки позивача.

Також наголошує, що у відповідних примірниках договорів невірно вказано адресу та код ЄДРПОУ податкового органу.

Дослідивши копії цих договорів, суд дійшов висновку про безпідставність відмови в прийнятті відповідних документів.

Зокрема, як вбачається з примірника договору від 20 червня 2017 року, в ньому зазначено електронну адресу t.v.zaytseva@metinvestholding.com .

Посилання апелянта на те, що ця адреса є відмінною від адреси веб-сторінки товариства є необґрунтованими, оскільки електронна адреса є адресою, призначеною для направлення електронних листів, в той час як веб-сторінка - це Інтернет-сайт, який може і не містити в собі інструментів для електронного листування.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавство не містить вимог щодо зазначення конкретної електронної адреси при укладенні договору. ЇЇ вибір є розсудом сторони договору.

Щодо посилання податкового органу на неправильне зазначення адреси та коду ЄДРПОУ Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (як сторони договору), суд зазначає наступне.

Відповідно до примірника договору від 20 червня 2017 року адресою Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області вказано: м. Маріуполь, вул. Куїнджі, буд. 93. Код ЄДРПОУ - 41312788.

Ця адреса відповідає адресі Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що зазначена на офіційному сайті ГУ ДФС у Донецькій області.

Згідно з відомостями цієї ж Інтернет-сторінки, код 41312788 є податковим номером Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

За приписами п. 2.2 Порядку обліку платників податків і зборів податковим номером платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 податковим номером платника податків є код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів).

Суд також звертає увагу, що примірник договору, направлений товариством 01 серпня 2017 року та прийнятий ДФС України, є аналогічним за змістом примірнику від 20 червня 2017 року.

За таких обставин, суд погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок, що ПрАТ Донецьккокс ще до моменту видачі податкових накладних вжило усіх необхідних заходів для забезпечення можливості їх реєстрації. Враховуючи, що нездійснення такої реєстрації сталося не з вини останнього, а одразу після укладення договору, товариство зареєструвало відповідні накладні, позивач звільняється від відповідальності за вчинене порушення. Тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 07.12.2017 № 0014924603 підлягає скасуванню як таке, що прийнято всупереч нормам чинного на момент його прийняття законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Повне судове рішення складено та підписано 27 вересня 2018 року.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року в справі № 805/1929/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства Донецьккокс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року в справі № 805/1929/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 вересня 2018 року. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкладено на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук