Рішення

від 18.09.2018 по справі 522/21516/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/284/18

Справа № 522/21516/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського дошкільного навчального закладу Ясла-садок № 55 Одеської міської ради, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальна установа Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси , про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та належних коштів, що невиплачені при звільненні працівника,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 14.11.2017 року звернулась до суду з позовом до Одеського дошкільного навчального закладу Ясла-садок № 55 Одеської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та належних коштів, що невиплачені при звільненні працівника.

В обґрунтування позову зазначила, що з 22.02.2017 року вона, ОСОБА_1, працювала в Одеському дошкільному навчальному закладі Ясла-садок №55 помічником вихователя для дітей віком до 3-х років. Її заробітна плата складала 2 728,44 грн. (з врахуванням податків та зборів (оклад - 3 389,36 грн.. ЄСВ - 745,66 грн.; ПДФО - 610,08 грн.; військовий збір - 50,84 грн.) за березень, квітень та травень та 3 232,44 грн. за червень та липень з врахуванням податків та зборів (оклад - 4 015,45 грн.. ЄСВ - 883,40 грн.; ПДФО - 722,78 грн.; військовий збір - 60,23 грн.). 14.08.2017 року позивача було звільнено із записом в трудовій книжці за власним бажанням . Проте посилалась на те, що вказана заява була написана під тиском, оскільки дійсні причини її звільнення є поважними - це необхідність доглядати сином-інвалідом з дитинства Левом. При цьому, своєчасного розрахунку з позивачем здійснено не було, 14.08.2017 року позивачу перерахували лише 1000 грн., пізніше - 14.09.2017 року виплатити ще 3 096,43 грн., 05.10.2017 року - ще 225 грн.. Вказувала, що в день звільнення про нараховані та належні позивачці до виплати суми її не повідомили, належним чином не розрахували, компенсацію за невикористану відпустку не надали. Всі законні вимоги щодо проведення розрахунку згідно чинного законодавства відповідачем проігноровані, тому вона вимушена звернутись до суду з дійсним позовом. Згідно розрахунку позивачки, сума середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного звернення до суду складає суму 9 223, 50 грн., сума відпускних - 1217,70 грн..

Ухвалою суду від 15.11.2017 року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року задоволено клопотання позивача про витребування з Одеського дошкільного навчального закладу Ясла-садок № 55 Одеської міської ради штатного розкладу, довідки про тарифну ставку (оклад) та розмір середнього заробітку помічника вихователя для дітей віком до 3-х років.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року дану цивільну справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року за заявою представника відповідача було залучено КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси до участі у справі №522/21516/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні відповідача. За клопотанням позивача витребувано з КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати при звільненні, в тому числі коли і в якому розмірі, також довідку про заробітну плату за 2 місяці до її звільнення та про середньоденний заробіток за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

07.06.2018 року розгляд справи був відкладений на 18.09.2018 року.

11.06.2018 року від КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси до суду надійшли довідки про заробітку плату позивачки за період серпень 2017 року - вересень 2017 року №01-72/1256 від 05.06.2018 року; за період з червня 2017 року - липень 2017 року №01-72/1257 від 05.06.2018 року; довідка про середньомісячний заробіток за період березень 2017 року - липень 2017 року №01-72/1255 від 05.06.2018 року.

У судовому засіданні 18.09.2018 року позивачка подані позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Як свідок позивачка пояснила, що з лютого 2017 року по 01.078.2017 року працювала помічником вихователя Одеському дошкільному навчальному закладі Ясла-садок №55, вона працювала за двох: була нянею та вихователькою. Потім вона вирішила звільнитись, 14.08.2017 року написала заяву на ім'я в.о. завідуючої дитячого садку про звільнення за власним бажанням. Повернувшись додому, вона написала ще одну заяву, згідно якої просила звільнити її з поважних причин, яку направила поштою, коли даний лист було отримано відповідачем їй не відомо. Окрему заяву про надання їй відпустки позивачка не надавала. 28.08.2017 року їй зателефонувала завідуюча та сказала, що вона прийшла за трудовою книжкою, в якій позивачка виявила запис про звільнення за власним бажанням. Посилалась на те, що першу заяву про звільнення вона написала під тиском та дійсні причини її звільнення - це була необхідність доглядати за сином - інвалідом. Коли забирала трудову книжку розрахунок з нею не було проведено. Позивачка пояснила, що 14.08.2017 року їй перерахували лише 1000 грн., пізніше - 29.08.2017 року виплатили 64,70 грн., 14.09.2017 року - ще 3 096,43 грн., 05.10.2017 року - ще 225 грн. Просила стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку та компенсацію за невикористану відпустку. Посилалась на те, що вона є багатодітною мамою та по законодавством передбачено її право на відпустку, яку вона не використала.

Представника відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили. У судовому засіданні 22.05.2018 року представника відповідача висловив заперечення задоволення позову ОСОБА_1, посилався на те, що нарахування та виплата заробітної плати здійснюється КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси та остання не могла здійснити виплату зарплати в день звільнення, позивачки тобто 14.08.2017 року, проте з яких причин представнику відповідача не відомо.

Суд, з урахуванням вимог ч.1,3 ст. 223 ЦПК України, за згодою осіб, які були присутні у судовому засіданні, ухвалив слухати справу за відсутності представника відповідача та третьої особи, сповіщених належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, додані до неї документи, враховуючи пояснення позивачки, допитаної у якості свідка, оцінивши надані докази, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка з 22.02.2017 року по 14.08.2017 року працювала помічником вихователя для дітей віком до трьох років в Одеському дошкільному навчальному закладі Ясла-садок №55.

Зазначене підтверджується копією трудової книжки позивачки та пояснення останньої, наданими у судовому засіданні.

14.08.2017 року позивачку було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування тиску на позивачку при написанні нею заяви про звільнення до суду не надано.

При цьому, судом встановлено, що у день звільнення повного розрахунку з позивачкою не здійснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Положеннями ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оплату праці , ст. 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ст. 10 Закону України Про відпустки , щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю.

Згідно до ст. 24 Закону України Про відпустки , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст.238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Відповідно до статей 116, 117 КЗпП України у разі не виплати належних працівникові сум при звільненні з роботи, при відсутності спору про їх розмір, на роботодавця покладається відповідальність у вигляді виплати середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, якщо він не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995, № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п. 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

З довідки КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси №01-72/1257 від 05.06.2018 року про заробітку плату за період червень 2017 року - липень 2017 року, судом встановлено, що за червень 2017 року позивачці нараховано заробітну плату у сумі 3 432,00 грн.; за липень 2017 року - у сумі 3 432,00 грн..

Згідно довідки КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси №01-72/1255 від 05.06.2018 року про середньоденний заробіток за період березень 2017 року - липень 2017 року, середньоденний заробіток позивачки становить 117,53 грн. (17 160 грн./146 днів).

Згідно довідки КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси 01-72/1256 від 05.06.2018 року, у серпні 2017 року позивачці було нараховано заробітну плату за сім робочих днів у сумі 1092,00 грн..

Також, у вересні 2017 року ОСОБА_1 було зроблено перерахунок заробітної плати у зв'язку з листком непрацездатності АДЖ №271291 з 07.08 по 11.08.2017 року, а саме утримана заробітна плата за два робочі дні в сумі 312,00 грн.. Також, нарахована допомога по тимчасовій втраті працездатності за 5 календарних днів у сумі 280,40 грн.. та компенсація відпустки при звільненні за 31 календарний день (в тому числі 14 календарних днів за відпрацьований період та 17 календарних днів додаткової відпустки як жінці, яка має трьох дітей та дитину-інваліда) у сумі 3 643, 56 грн..

Отже, на час звільнення позивачці повинні були виплатити кошти на загальну суму 4 386, 85 грн. (3 643, 56 грн. + (1092.00 грн. -312,00 грн.) + 280,40 грн. - 317,11 (податки)).

Проте, згідно виписки по рахунку приватного клієнта №520336-2017/1011 за період з 07.03.2017 року по 11.10.2017 року, на дату звільнення позивачці було перераховано кошти лише на суму 1000 грн., замість 4 386, 85 грн..

Пізніше 29.08.2017 року на рахунок позивачки було нараховано кошти на суму 64,70 грн.; 14.09.2017 року - 3096,43 грн.; 05.10.2017 року - 225,72 грн.. Тобто, на загальну суму 4 386, 85 грн..

Отже, позивачці, хоч і затримкою, проте було нараховано та виплачено відповідачем суму компенсації за невикористані дні відпустки.

Між тим, на день звільнення 14.08.2018 року з позивачкою не було здійснено розрахунок у повному обсязі та залишок невиплаченої суми становив 3 386, 85 грн..

З врахуванням наведеного, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст. 116 КЗпП України, не проведено в день звільнення позивача виплату всіх сум, що належали їй від закладу. При цьому, представником відповідача не доведено правомірності не виплати позивачу нарахованих сум.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За розрахунком суду, середньоденна заробітна плата позивачки становила 167, 41 грн.. ((3432х2) / (20+21) = 167,41 грн.).

Період затримки розрахунку з дня звільнення позивачки (14.08.2017 року) по день подання позову (14.11.2017 року) становить 65 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, складає 10 881, 65 грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривень 65 копійок) (65 днів х 167,41 грн.).

У відповідності до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, суд присуджує стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн..

З 24.09.2018 року по 26.09.2018 року суддя перебувала у відпустці, тому повний текст складено 27.09.2018 року.

Керуючись ст.43,55 Конституції України, ст.ст.1-4, ч.1 ст.36, 83, 116.117, 232, 233, 235, КЗпП України, ст..ст.15,16 ЦК України, ст.ст. 2, 3-13, 27, 44, 49, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ст. 223, 241 ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з Одеського дошкільного навчального закладу Ясла-садок № 55 Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 41058633, 65014, м. Одеса вул.. Базарна, буд.4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 10 881 грн. 65 коп. (десять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривень 65 копійок).

Стягнути з Одеського дошкільного навчального закладу Ясла-садок № 55 Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 41058633, 65014, м. Одеса вул.. Базарна, буд.4) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривень 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення суду складено 27.09.2018 року.

Суддя Л.В. Домусчі