Рішення

від 27.09.2018 по справі 750/6412/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/6412/18

Провадження № 2/750/1739/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради про визнання договору та наказу частково недійсними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить визнати трудовий договір, укладений між сторонами, згідно заяви про прийняття на роботу від 23.11.2017р та наказу про прийняття на роботу від 23.11.2017р № 74-К, недійсним у частині визначення строку, поновити позивача на посаді інженер-електронік в Чернігівської загальноосвітньої школі І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області на безстроковій основі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2018 р. до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 3191,04 грн., стягнути з відповідача в рахунок компенсації моральної шкоди 11169,00 грн., зобов'язати відповідача виправити запис у трудовій книжці про прийняття на роботу таким чином, щоб зникло згадування про строковий характер трудового договору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в частині визначення строку трудовий договір, що укладений між сторонами, є неправомірним, оскільки у заяві про прийняття на роботу позивач вказав на строковий характер договору виключно по причині тиску з боку директора, про термін дії договору дізнався під час підписання наказу про прийняття на роботу, характер виконуваної позивачем роботи не може мати строковості та є постійним.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 22.11.2017р. звернувся до відповідача із заявою про прийняття його на роботу на посаду інженера - електроніка за строковим трудовим договором з 01.12.2017 р.

Враховуючи волевиявлення позивача, відповідачем 23.11.2017р. був виданий наказ № 74-К про прийняття на роботу. При цьому, відповідачем, за згодою позивача, що ніяким чином не спростовано, було прийнято рішення про прийняття позивача на роботу з 28.11.2017р., зі строком дії трудового договору до 31.05.2018р. З такими умовами договору позивач був ознайомлений, що підтверджується його підписом, яким засвідчено ознайомлення з відповідним наказом.

Твердження позивача про вказівку у заяві про прийняття на роботу на строковий характер договору під тиском директора школи, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 2 ст.23 КЗпП України, що трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, 31.05.2018р., поставив вимогу про припинення з позивачем строкового трудового договору шляхом видачі наказу про його звільнення, враховуючи і ту обставину, що до закінчення строку дії договору позивачем не ставилося перед відповідачем питання щодо його продовження, з обґрунтуванням, в тому числі, і підстав його продовження.

У Постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 759/19440/15-ц зазначено, що вирішуючи питання про припинення строкового трудового договору необхідно з'ясовувати чи ставив працівник питання про його продовження, однак якщо працівник таке право не використав, трудові відносини між сторонами припинилися і на час закінчення дії строкового договору власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має підстави звільнити працівника у зв'язку з закінчення строку трудового договору.

Таким чином, судом встановлено, що укладення строкового трудового договору відповідає положенням п. 2 ст. 23 КЗпП України, а його припинення обумовлено умовами самого договору, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь держави належить стягнути судовий збір за вимоги про визнання договору та наказу частково недійсними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, по 704, 80 грн. за кожну таку вимогу, що узгоджується з положеннями Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради (м. Чернігів, вул. Всіхсвятська, 4, код ЄДРПОУ 25975369) про визнання договору та наказу частково недійсними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 2 114 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: