Рішення

від 27.09.2018 по справі 906/692/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. Справа № 906/692/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянувши справу

за позовом Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (м.Чернігів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібопродукт" (м.Коростень)

про стягнення 53753,52 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 53753,52грн., з яких: 52850,00грн. боргу за поставлену продукцію по договору №3-18 від 28.03.18; 586,42грн. 3% річних; 317,10грн. інфляційних.

Ухвалою від 16.08.18 суд відкрив провадження у справі №906/692/18 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.

Відповідач отримав вказану ухвалу 04.09.18, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.20).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2018р. між Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібопродукт (покупець/відповідач) укладено договір №3-18 про науково-господарську діяльність з впровадження наукової продукції (а.с.9).

Згідно п. 1.1., п. 2.1. договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача для подальшого впровадження наукову продукцію у вигляді озимого жита (товарне) у кількості 151,00 центнер, за ціною 350,00 грн. за 1 центнер на загальну суму 52850,00 грн. (надалі - Товар), а Відповідач згідно п.1.2., 3.1. Договору зобов'язався прийняти і оплатити отриманий Товар на умовах 100% передоплати.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачеві на його замовлення без попередньої передоплати та виконано свої зобов'язання у повному обсязі, здійснивши його відвантаження зі свого складу у замовленій кількості та на визначену суму довіреній особі Боржника згідно довіреності №130 від 28.03.2018р.- директору ОСОБА_1, про що була складена накладна № 36 від 28 березня 2018р. на суму 52850,00грн. (а.с.10,11).

Для здійснення оплати, 28.03.18, відповідачеві виставлено рахунок №97 на суму 52850,00грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 52850,00грн.

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач доказів сплати боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 52850,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 317,10 грн. інфляційних та 586,42 грн. 3% річних (а.с.7,8) .

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібопродукт" (11509, Житомирська область, м.Коростень, вул.В.Сосновського,43 К; код 30741028) на користь Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (14027, м.Чернігів, вул.Шевченка,97; код 00497360) - 52850,00грн. боргу, 586,42грн. 3% річних, 317,10грн. інфляційних, 1762,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.09.18

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повідом.)