Рішення

від 19.09.2018 по справі 906/637/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/637/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2512/1-д від 25.12.2013; угода про надання правничої допомоги №2407/18/1-г від 24.07.2018; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №584 від 14.06.1994;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Простір"

до Товариства з обмеженою відповідальністю" Лайтфлор"

про стягнення 54965,16 грн

Приватне підприємство "Простір" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфлор" 57965,16грн боргу, із яких 57421,00грн - основний борг за надані послуги з перевезення вантажу, 544,16 - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору перевезення вантажу №28/03 від 28.03.2014, заявки на міжнародне перевезення автотранспортом №LE-4 від 23.03.2018 та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №287788 від 04.04.2018 в частині оплати наданих послуг.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 526, 625, 908, 909 Цивільного кодексу України.

20.08.2018 через діловодну службу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфлор" 54421,00грн основного боргу, 544,16грн - 3% річних, 1762грн судового збору. Вказує, що 14.08.2018, після відкриття провадження у справі, сплачено 3000,00грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку.

Ухвалою суду від 20.08.2018 прийнято до розгляду заяву від 20.08.2018 про зменшення розміру позовних вимог та ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 54965,16грн боргу; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018.

18.09.2018 до суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення 3000,00грн основного боргу та закриття провадження у справі в цій частині.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, через загальний відділ Господарського суду Житомирської області подав заяву про стягнення з відповідача 12245,58грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Копії ухвал у справі від 03.08.2018 та 20.08.2018, направлялися відповідачу на адресу, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10004258882 від 27.07.2018 щодо заданих показників пошуку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфлор" за кодом ЄДРПОУ 35635745 (а.с.16-22), відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи є: 10014, Житомирська область, м.Житомир, вул. Київська, 37

Однак повернулися на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.51-55; 82-85).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.03.2014 між Приватним підприємством "Простір" (перевізник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи", найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайтфлор" (експедитор - відповідач) укладено договір перевезення вантажу №28/03 (далі - договір) (а.с.24-28), згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити за рахунок експедитора довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п.1.2 договору).

Обов'язки сторони погодили у розділі 3 договору №28/03.

У п.5.1 договору сторони передбачили, що вартість перевезення (ставки) погоджується сторонами в замовленні (заявці).

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором на підставі даного договору протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів документів (оформлених належним чином та згідно останніх вимог діючого законодавства щодо оформлення даного виду документації): акта виконаних робіт; податкової накладної, рахунка-фактури з прикладеним оригіналом товарно-транспортної накладної (ТТН) й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника, підтверджених експедитором (штраф за перевантаження, наявність наднормативних простоїв під навантаженням, розвантаженням, штраф за скасування завантаження і т.п.) якщо інше не обговорено в заявці.

Умовами п.9.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків. Якщо договір укладено шляхом факсимільного зв'язку, оригінал цього договору з печаткою та підписом уповноваженої особи передаються (пересилаються) перевізником протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту укладання договору. У випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах.

Позивачем у квітні 2018 року було здійснено перевезення заявленого відповідачем вантажу за маршрутом: м.Cognac (Франція) - м.Київ (Україна) на загальну суму 95411,00грн.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем підтверджується заявкою на міжнародне перевезення автотранспортом №LE-4 від 23.03.2018, актом №ОУ-0000086 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.04.2018 та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №287788 (а.с.29-31).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за надані послуги виконав не вчасно та частково на суму 40990,00грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.35-39; 59-60).

За вказаних обставин, з метою захисту порушеного майнового права, позивач звернуся з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення на його користь 54421,00грн основного боргу та 544,16грн 3% річних з простроченої суми (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

18.09.2018 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення 3000,00грн у зв'язку зі сплатою відповідачем даної суми (а.с.87-88).

Відповідно п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.3 ст.191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи, що заява про часткову відмову від позову підписана повноважним представником позивача, адвокатом ОСОБА_1, не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що заява про відмову від позову в частині стягнення 3000,00грн суми основного боргу підлягає задоволенню.

Таким чином станом на момент прийняття рішення у справі предметом спору є вимога про стягнення 51421,00грн основного боргу та 544,16грн 3% річних за період з 05.05.2018 по 26.07.2018.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

При розгляді даного спору суд виходить з того, що правовідносини, які виникли між сторонами ґрунтуються на укладеному між позивачем та відповідачем договорі перевезення вантажу №28/03 від 28.03.2014, який за правовою за правовою природою є господарським договором про перевезення вантажу

Частинами 1,2 ст. 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач в порушення умов договору №28/03 від 28.03.2014 допустив прострочення в частині проведення остаточного розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу.

Так, відповідачем оплату вартості наданих послуг з перевезення вантажу на суму 43990,00грн здійснено в наступному порядку:

- згідно банківської виписки від 12.06.2018 сплачено 14990,00грн (а.с.35);

- згідно банківської виписки від 19.06.2018 сплачено 10000,00грн (а.с.36);

- згідно банківської виписки від 27.06.2018 сплачено 5000,00грн (а.с.37);

- згідно банківської виписки від 10.07.2018 сплачено 5000,00грн (а.с.38);

- згідно банківської виписки від 24.07.2018 сплачено 3000,00грн (а.с.39);

- згідно банківської виписки від 14.08.2018 сплачено 3000,00грн (а.с.60);

- згідно банківської виписки від 11.09.2018 сплачено 3000,00грн (а.с.89).

За вказаних обставин, враховуючи несвоєчасне виконання ТОВ "Лайтфлор" договірних зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення 51421,00грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 544,16грн 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що їх нарахування в сумі 544,16грн є обґрунтованим та вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт невиконання ТОВ "Лайтфлор" своїх зобов'язань за надані послуги на підставі договору з перевезення вантажу від 28.03.2014, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу заборгованість у розмірі 51421,00грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 51965,16грн, з яких: 51421,00грн основного боргу та 544,16грн 3% річних. Закрити провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн основного боргу на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

5. Що стосується витрат на надання правової допомоги у розмірі 12245,58грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

24.07.2018 між ПП "Простір" та Адвокатським об'єднанням "Українська адвокатська група" членом якого є адвокат ОСОБА_1 укладено договір №2407/18/1-г про надання правничої допомоги (а.с.65-67).

Предметом даного договору є надання клієнту правничої допомоги у справі за позовом клієнта до експедитора-замовника перевезення, ТОВ "Оптимальні логістичні системи" (ТОВ "Лайтфлор"- на час укладення цієї угоди) про стягнення провізної плати за виконане перевезення вантажу за маршрутом: м.Cognac (Франція) - м/п Яготин (Україна) - м.Київ (Україна), шляхом надання відповідних повноважень обраному клієнтом адвокату, ОСОБА_1, а також вказаному адвокатом його помічнику, для ведення справ клієнта.

Пунктом 5 договору визначено, що клієнт зобов'язується виплатити адвокатському об'єднанню або безпосередньо адвокату винагороду (гонорар) за надані адвокатські послуги в розмірі фіксованої суми, що становить 10000,00грн.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, позивач також надав до матеріалів справи рахунки на оплату №2407/1 від 24.07.2018 на суму 10000,00грн та №1809/1 від 18.09.2018 на суму 2245,58грн, детальний опис робіт (наданих правничих послуг) виконаних адвокатом, опис здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги з відповідними доказами, виписки по рахунку від 25.07.2018та від 18.09.2018, які підтверджують оплату клієнтом послуг адвоката на загальну суму 12245,58грн (а.с.68-70, 96-100).

Згідно із детальним описом та розрахунком наданих послуг (робіт) згідно договору про надання правничої допомоги №2407/18/1-г від 24.07.2018, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума, складається з:

- 2000,00грн - вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, що стосуються спірних правовідносин (2год х 1000,00грн);

- 4000,00грн - підготовка позовної заяви, надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів учаснику справи та господарському суду, підготовка необхідних заяв та клопотань;

- 2000,00грн - участь адвоката у судовому засіданні господарського суду поза межами міста Києва, віддаленість до 200км (2 рази х 2000,00грн)

- 154,08грн витрати на послуги поштового зв'язку (поштові відправлення на адресу господарського суду та учасника справи);

- 2091,50грн витрати на пальне для автомобіля (бензин) на відстань 300 км за маршрутом Київ-Житомир, при середній витраті 10л/100км.

Суд зазначає, що час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), який вказаний у детальному описі та розрахунку наданих послуг (робіт), не відповідає складності справи та складності процесуальних документів, поданих адвокатом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу при розгляді господарської справи порівняно з ціною позову та незначною складністю справи, є неспіврозмірними та достатньо завищеними, тому розумним розміром витрат на послуги адвоката є 4000,00грн.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ "Лайтфлор" , судовий збір слід покласти на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Простір" (02166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 24594731) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфлор" (10014, м.Житомир, Корольовський район, вул.Київська, 37 ідентифікаційний код 35635745) задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн основного боргу на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфлор" (10014, м.Житомир, Корольовський район, вул.Київська, 37 ідентифікаційний код 35635745) на користь Приватного підприємства "Простір" (02166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 24594731)

- 51421,00грн основного боргу;

- 544,16грн 3% річних;

- 1762,00грн судового збору;

- 4000,00грн витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.09.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2, 3 сторонам (рек. з пов.)